Справа № 215/1842/26
2/215/2514/26
У Х В А Л А
01 червня 2026 року Суддя Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Лиходєдов А.В., розглянувши матеріали позовної заяви Акціонерного товариства «Акцент Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И В:
20.04.2026 р. відповідно до ст. 185 ч. 1 ЦПК України, в зв`язку з порушенням вимог п. 2 ч. 3 ст. 175; ч. 1 ст. 177 ЦПК України, винесено ухвалу, якою йому було надано строк для усунення недоліків і в якій було зазначено, що вони усуваються саме шляхом складання нового тексту позову.
На виконання ухвали від 20.04.2026 р. про залишення позову без руху, 27.04.2026 р. до Тернівського районного суду м. Кривого Рогу, замість уточненого (нового) тексту позову, до суду надійшов текст, іменуємий як «заява про усунення недоліків», в якому недоліки зазначені в ухвалі суду від 20.04.2026 р. - усунуто частково, так як враховуючи, що текст «заява про усунення недоліків», не є новим (уточненим) текстом позову, суд вважає, що ухвала від 20.04.2026 р. позивачем виконана частково.
Крім цього, в «заяві про усунення недоліків», було допущено нові порушення п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, а саме:
- не вірно зазначено зареєстроване місце проживання відповідача, так як згідно інформації Реєстру Криворізької міської територіальної громади, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 18.08.2021 р. зареєстрована за адресою - АДРЕСА_1 .
У зв`язку з цим, 01.05.2026 р. винесено ухвалу, якою позивачу було надано строк для усунення недоліків і в якій було зазначено, що вони усуваються саме шляхом складання нового тексту позову.
Зазначену ухвалу суду заявником було отримано 02.05.2026 р., через систему «Електронний суд», тобто усунення недоліків повинно було бути проведеним по 12.05.2026 р., включно, але до теперішнього часу ухвалу суду не виконано, заява про подовження строку на усунення недоліків до суду не надходила.
Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, які викладені у п. 7 постанови від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», згідно яких позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 175 ЦПК, у зв`язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
За визначенням Європейського суду з прав людини зміст права на змагальні провадження фактично означає можливість сторін у кримінальному або цивільному слуханні бути обізнаними щодо усіх коментарів з приводу представлених доказів та спостережень, навіть якщо вони представлені незалежним представником національних юридичних послуг, оскільки вони можуть вплинути на рішення суду (параграф 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Ruiz-Mateos v. Spain (Руїз Матеос проти Іспанії), від 23.06.1993, серії А № 262; параграф 80 Рішення Європейського суду з прав людини у справі McMichaek v. the United Kingdom (МакМайкл проти Сполученого Королівства) від 24.02.1995, серії А № 307-В; параграф 74 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Kress v. France (Кресс проти Франції), заява № 39594/98, ЄСПЛ 2001-VI). Вимога про дотримання принципу змагальності втілює ідею справедливого судового розгляду, що включає основоположне право на змагальні провадження. Бажання зекономити час і прискорити провадження не обґрунтовує невиконання такого фундаментального принципу, як право на змагальні провадження (параграф 30 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Нідерьост-Хубер проти Швейцарії (№ 18990/91, ЄСПЛ 1997-1).
Тобто, невід`ємним принципом права на змагальний судовий процес є надання кожній стороні в судовому провадженні можливості розглянути й оспорити будь-який доказ чи твердження, наведені з метою справити вплив на рішення суду.
Крім того, за визначенням Європейського суду з прав людини право на змагальні провадження повинно надаватись у задовільних умовах: сторона у справі повинна мати можливість ознайомитись із доказами у суді, і коментувати їх існування, зміст та достовірність у належній формі у встановлений час (параграф 26 Рішення ЄСПЛ у справі Immeubles Groupe Kosser v. France (Іммебль Груп Коссер проти Франції), заява № 38748/97 від 21.03.2002).
В свою чергу, принцип рівності сторін є складовою більш широкого розуміння поняття справедливого судового розгляду. Умова рівності сторін у розумінні справедливого балансу передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу і докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента (параграф 33 Рішення ЄСПЛ у справі Dombo Beheer B.V. v. Netherlands (Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів) від 27.10.1993, Серії А № 274).
Сторонам повинна бути надана можливість повідомити будь-які докази, необхідні для успіху скарги (параграф 37 Рішення ЄСПЛ у справі Clinique des Acacias and Others v. France (Клінік дез Акація та інші проти Франції), заяви № 65399/01, 65406/01, 65405/01 і 65407/01 від 13.10.2005). Кожній із сторін була надана розумна можливість представити свою справу у таких спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом. (параграф 53 Рішення ЄСПЛ у справі De Haes and Gijsels v. Belgium (Де Хаес і Гійсейлс проти Бельгії) (заява № 19983/92 від 24.02.1997).
Згідно з частиною 4 статті 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Керуючись ч. 5 ст. 185 ЦПК України -
У Х В А Л И В:
Позовну заяву Акціонерного товариства «Акцент Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, вважати неподаною та повернути позивачу.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги в 15-ти денний строк з дня її складення.
Ухвалу складено 13.05.2026 р.
Суддя: