"01" червня 2026 р.
Справа №150/380/26
Провадження по справі №2-о/150/51/26
УХВАЛА
01 червня 2026 року с. Мазурівка
Суддя Чернівецького районного суду Вінницької області Л.П. Цимбалюк, одержавши позовну заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення згідно ст.315 ЦПК України про польське походження, -
ВСТАНОВИЛА:
До Чернівецького районного суду Вінницької області звернувся ОСОБА_1 із вище вказаною позовною заявою.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Право громадян на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів закріплено безпосередньо у Конституції України (ст.55), Цивільному кодексі України (ст.16), Законі України «Про судоустрій і статус суддів».
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною (ст.4 ЦПК України).
В рішенні від 04 грудня 1995 року у справі «Беллет проти Франції» ЄСПЛ зазначив, що статтею 6 Конвенції встановлені гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.
Відповідно до ч.3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені розділом 4 ЦПК.
Вказана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки її подано з порушенням вимог цивільного процесуального законодавства України.
У пункті 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 року, №2 роз`яснюється, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам ЦПК України.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч.1ст.293 ЦПК України).
Пунктом 2 ч.3 ст.175 ЦПК України встановлено, що позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місце знаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Згідно ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Із системного аналізу норм чинного законодавства вбачається, що звернення до суду для вирішення питання про встановлення факту, що має юридичне значення, в даному випадку, факту польського походження, відбувається шляхом подачі заяви, а не позовної заяви, як те подано ОСОБА_1 . Суд при цьому звертає увагу, що позовна заява підлягає розгляду в порядку позовного провадження. Однак, ОСОБА_1 чітко зазначається у вступній частині позовної заяви «про встановлення факт, що має юридичне значення згідно ст.315 ЦПК України про польське походження».
Відтак, враховуючи вимоги законодавства щодо порядку звернення до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, ОСОБА_1 мав би звернутися до суду із відповідною заявою. Натомість, ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою.
Так, відповідно до ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що процесуальний статус ОСОБА_1 визначено як позивача, тоді як статус позивача визначається чинним ЦПК України у справах позовного провадження, а не в справах окремого провадження.
Суд при цьому звертає увагу, що у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи (ч.1 ст.42 ЦПК України).
У справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи (ч.3 ст.42 ЦПК України).
Однак, суд при цьому звертає увагу, що ОСОБА_1 у поданій заяві про встановлення факт, що має юридичне значення згідно ст.315 ЦПК України про польське походження, взагалі не зазначається будь - яка заінтересована особа, як того вимагають положення чинного цивільно - процесуального законодавства у справах окремого провадження.
Згідно ст. 318 ЦПК України, при зверненні до суду із заявою про встановлення юридичного факту, заявник має зазначити який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт а також докази, що підтверджують факт.
Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим для справ окремого провадження. Якщо в заяві не зазначено, який конкретно факт просить встановити заявник, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, якими доказами цей факт підтверджується або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків.
Однак, ОСОБА_1 в порушенням вимог законодавства взагалі не зазначається з якою метою він просить встановити факт польського походження по маминій лінії.
Окрім того, в мотивувальній частині позовної заяви ОСОБА_1 зазначається про факти, які потрібно встановити на судовому засіданні, зокрема:
- ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи з дитинства;
- ОСОБА_1 має хронічні хвороби - нецукровий діабет, вари кози, неврози;
- ОСОБА_1 у 2017 році переніс інсульт;
- ОСОБА_1 є мало мобільним і нетранспортабельним;
- ОСОБА_1 має польське походження по маминій лінії згідно поданих архівних документів;
- ОСОБА_1 є прямим потомком шляхетського роду Грушецьких гербу Любіч по маминій лінії згідно поданих архівних документів;
- ОСОБА_1 є членом Товариства культури польської Львівської землі згідно представленого посвідчення;
- ОСОБА_1 є прихожанином костелу Св. Йокима і Анни м. Рогатина Івано - Франківської області згідно представленого посвідчення.
ОСОБА_1 при цьому не зазначається з якою метою потрібно встановити вище перераховані факти, тоді як прохальна частина позовної заяви містить вимогу про встановлення фактів, що мають юридичне значення, а саме польське походження ОСОБА_1 по маминій лінії. Зазначені обставини свідчать про розбіжність зазначених фактів, встановлення яких вимагається ОСОБА_1 .
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Частиною 9 статті 185 ЦПК України встановлено, що заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету.
За вище наведених обставин, в силу положень статті 185 ЦПК України приходжу до висновку про залишення позовної заяви, поданої ОСОБА_1 без руху та надання визначеного законом терміну для усунення вище вказаного недоліку.
На підставі викладеного вище, керуючись ст.175-177, 185, 352-355 ЦПК України, -
ПОСТАНОВИЛА:
Позовну заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення згідно ст.315 ЦПК України про польське походження, - залишити без руху.
Надати позивачу п`ятиденний термін з дня отримання копії ухвали, - для виправлення недоліків позовної заяви, що зазначені в ухвалі.
Відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статями 175 і 177 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважатися неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СУДДЯ: Л.П. ЦИМБАЛЮК