ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
01 червня 2026 року Справа № 160/12780/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
13.05.2026 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити з 01.05.2025 ОСОБА_1 пільгу на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до п. 6 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист»; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області починаючи з 01.05.2025, здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пільги на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до п. 6 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист».
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.05.2026 року адміністративний позов було залишено без руху, оскільки позовна заява була подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивачем на виконання вимог ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.05.2026 року, надано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
В обґрунтування заяви зазначено, що про порушення свого права позивач дізнався лише після отримання відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 04.05.2026 року.
Вирішуючи питання наявності підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду та поновлення такого строку, суд враховує наступне.
Відповідно до частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У справі, яка розглядається, фактичні обставини свідчать про те, що виплата соціальних пільг у грошовій формі на оплату житлово-комунальних послуг з 01 травня 2025 року позивачу не нараховувалася, тому відсутні підстави для необмеження будь-яким строком соціальної пільги у грошовій формі на оплату житлово-комунальних послуг.
Отже, в даному випадку застосуванню підлягає шестимісячний строк звернення до суду, передбачений частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
В даному випадку, звернувшись до суду з цим позовом 13.05.2026 року, позивач заявив позовні вимоги з 01.05.2025 року, що свідчить про пропуск ним шестимісячного строку звернення до суду в частині позовних вимог.
В даному випадку, позивач обґрунтовує причину пропуску строку звернення тим, що дізнався невиплату пільги на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до п. 6 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист» лише з листа Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 04.05.2026 року.
З приводу цього суд зазначає, що у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 року у справі №240/12017/19 Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав сформувала такий правовий висновок про застосування строку звернення до суду, передбаченого ст.122 КАС України, у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Отже, отримання листа від відповідача у відповідь на його звернення не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли останній почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
Аналогічну позицію висловлено Верховним Судом в ухвалі від 01.08.2023р. у справі №460/3079/23.
За наведених обставин, суд не знаходить підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду та вважає за необхідне повернути позовну заяву позивачу в частині позовних вимог з 01.05.2025 року по 11.11.2025 року.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовну заяву в частині позовних вимог з 01.05.2025 року по 11.11.2025 року належить повернути позивачу.
На підставі викладеного та керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії в частині позовних вимог з 01.05.2025 року по 11.11.2025 року - повернути позивачу.
Роз`яснити позивачу, що відповідно до частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про повернення позовної заяви направити особі, яка її подала.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.І. Озерянська