ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 620/13850/25
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
01 червня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Чуприни О.В., суддів Попової О.Г., Говоруна О.В., розглянувши матеріали апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.03.2026 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 05.03.2026 адміністративний позов задоволено частково.
Не погодившись із прийнятим рішенням Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу.
Вивчення змісту матеріалів апеляційної скарги дає підстави вважати, що така не відповідає вимогам, встановленим статтею 296 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України, Кодекс), з огляду на наступні недоліки.
З матеріалів справи слідує, що Головне управління Державної податкової служби у м. Києві оскаржує рішення Київського окружного адміністративного суду від 05.03.2026, в той же час із апеляційною скаргою останній звернувся до суду апеляційної інстанції 15.05.2026, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування поновлення строку на апеляційне оскарження, Військова частина НОМЕР_1 посилається на повторне подання апеляційної скарги у розумні строки опісля попереднього повернення, а також неможливість виконання обов`язку зі сплати судового збору станом на первинне звернення до суду апеляційної інстанції.
Перевіривши доводи заяви та матеріали адміністративної справи, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для визнання поважними причин пропуску строку на апеляційне оскарження, визначені у такому клопотанні, виходячи з наступного.
Вимоги до форми і змісту апеляційної скарги визначені у статті 296 Кодексу адміністративного судочинства, пунктом 1 частини 5 якої передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Частиною 2 статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, встановлених частиною другою статті 299 КАС України (частина 3 статті 295 КАС України).
Частинами 1 та 2 статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.
Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Згідно з частиною 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
При цьому норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.
Отже, процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду або апеляційного оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.
Усталеною є практика Верховного Суду, що сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу. Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.
У постановах від 24.07.2023 (справа №200/3692/21), від 07.09.2023 (справа №120/3679/22) Верховний Суд сформував висновок, відповідно до якого строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:
- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;
- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;
- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;
- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;
- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
Як встановлено судом із відомостей Комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" та Єдиного державного реєстру судових рішень, Військова частина НОМЕР_1 вперше зверталася до Шостого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою 24.03.2026.
Вперше подана апеляційна скарга залишалась судом без руху з наданням відповідного строку на сплату судового збору. Втім, у наданий судом строк недоліки апеляційної скарги усунуті не були, що слугувало підставою для її повернення 14.04.2026.
Повторне звернення до суду із апеляційною скаргою реалізоване лишень 15.05.2026.
Разом з тим, саме по собі невідкладне звернення до суду із апеляційною скаргою повторно не є безумовною підставою для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. На переконання колегії суддів, при такому зверненні має бути врахований загальний строк від дати початку його спливу та усунуті недоліки попередньої апеляційної скарги, які стали підставою для її повернення, що у сукупності з обставинами повторного подання скарги у стислі строки свідчитиме про добросовісність заявника при реалізації права на апеляційне оскарження рішення суду і, відповідно, наявність підстав для поновлення такого процесуального строку.
У цій справі скаржник обґрунтовує поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження обставинами відсутності у нього коштів на сплату судового збору при первинному зверненні до суду апеляційної інстанції зі скаргою. Водночас усталеною є практика Верховного Суду, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
Суд також виходить з того, що обов`язок сплатити судовий збір, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.
У цьому конкретному випадку відсутні підстави вважати, що сплата Військовою частиною НОМЕР_1 судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у цій справі згідно з платіжною інструкцією №454 від 23.04.2026 є поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Так, апелянтом до апеляційної скарги не долучено жодних належних і допустимих доказів, які б свідчили, що у період з початку перебігу строку на апеляційне оскарження рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.03.2026 аж по 23.04.2026 (фактичну дату сплати судового збору) останній дійсно не мав можливості сплатити судовий збір.
Окрім того, суд зауважує, що скаржник при належному добросовісному відношенні не був позбавлений можливості звернутися до суду апеляційної інстанції безпосередньо одразу після сплати судового збору (23.04.2026), проте таким правом скористався лишень 15.05.2026, що вказує на відсутність процесуальної зацікавленості скаржника щодо подальшого розгляду справи, чи дійсного бажання щодо оскарження такого рішення в апеляційному порядку.
Натомість можливість вчасного подання апеляційної скарги залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб`єктивний характер, а тому відсутні підстави для поновлення пропущеного процесуального строку у даному випадку.
Перевіривши указані доводи колегія суддів зауважує, що стаття 44 КАС України передбачає обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Колегія суддів роз`яснює, що праву на апеляційний перегляд судових рішень, праву на судовий захист та справедливий суд кореспондує обов`язок особи, яка має намір реалізувати указані права, дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цих прав, зокрема, щодо звернення до суду у строк, установлений КАС України та подання апеляційної скарги, яка відповідає вимогам статті 296 КАС України щодо її форми та змісту. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Доводи відповідача про те, що він діяв добросовісно, оформивши апеляційну скаргу у відповідності до вимог КАС України та сплативши судовий збір за подання апеляційної скарги, свідчать про часткове виконання процесуального обов`язку щодо належного оформлення апеляційної скарги, однак не спростовують факту пропуску строку на апеляційне оскарження, не свідчать про поважність причин пропуску такого строку та, незалежно від тривалості пропуску строку, не зобов`язують суд поновити пропущений строк за відсутності доданих відповідачем доказів поважності причин такого пропуску.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 30.04.2026 у справі №580/6285/25.
Відповідно до висновків, які викладено в постанові Верховного Суду від 10.01.2023 у справі №640/3489/21, при оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні слід брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об`єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та час, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.
Надаючи оцінку зазначеним причинам пропуску на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції погоджується, що введення в Україні воєнного стану, повітряні тривоги та перебої у постачанні електроенергії, суттєво ускладнює (подекуди унеможливлює) повноцінне функціонування суб`єктів владних повноважень.
Водночас колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що введення на території України воєнного стану не зупиняє перебіг процесуальних строків у судових справах, самі по собі обставини щодо воєнного стану, обстрілів та відсутності електроенергії, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов`язків учасника справи, й підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.
При цьому лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу скаржника.
Аналізуючи зазначені заявником підстави, які він вважає поважними причинами для поновлення пропущеного процесуального строку, суд наголошує, що вказані обставини не мали ознаки безперервності, а наведені ним доводи не містять обґрунтування наявності прямого причинно-наслідкового зв`язку між такими обставинами і пропуском строку на апеляційне оскарження, передбачені процесуальним законом.
Інших поважних та об`єктивних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження заявником не зазначено, тому суд дійшов висновку про неповажність наведених скаржником підстав для поновлення строку апеляційного оскарження, а тому у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження необхідно відмовити.
За приписами частини 2 статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, установлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Приписами частин 1, 2 статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Поруч із цим, згідно частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
У зв`язку із викладеним, відповідно до частини 2 статті 298, апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати Військовій частині НОМЕР_1 строк, достатній для усунення недоліків шляхом приведення у відповідність останньої до вимог, встановлених статтею 295 коментованого Кодексу.
Керуючись статтею 161, частинами 1, 2 статті 169, статтею 295, частиною 3 статті 298, статтями 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, -
П О С Т А Н О В И В :
1. У задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження, - відмовити.
2. Визнати неповажними причини пропуску Військової частини НОМЕР_1 строку на апеляційне оскарження на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.03.2026.
3. Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.03.2026 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
4. Встановити Військовій частині НОМЕР_1 з дня вручення цієї ухвали десятиденний строк для усунення вказаних в описовій частині ухвали недоліків шляхом приведення у відповідність апеляційної скарги до вимог, встановлених статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, необхідно надати (долучити) до апеляційної скарги:
- заяву про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з посиланням на обставини, які перешкоджали звернутись до суду із відповідною скаргою з дотриманням строку, встановленого приписами КАС України, навести належні доводи на обґрунтування поважності причин пропуску строку та надати докази на підтвердження даних доводів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Чуприна О.В.
Суддя Попова О.Г.
Суддя Говорун О.В.