У Х В А Л А
про відкриття апеляційного провадження
Справа № 274/2847/26
Суддя-доповідач Яремчук К.О.
01 червня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача Яремчукa К.О., суддів - Гнап Д.Д., Сушка О.О., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 22 квітня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Вінницькій області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 22 квітня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Вінницькій області передано на розгляд до Вінницького міського суду Вінницької області.
Не погодившись із такою ухвалою, позивач оскаржив її в апеляційному порядку.
Відповідно до частини 1 статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Вимоги до форми та змісту апеляційної скарги встановлено статтею 296 КАС України, строки апеляційного оскарження - статтею 295 цього Кодексу.
Оскільки апеляційна скарга не відповідала вимогам, що встановлені процесуальним законом, тому ухвалою від 12 травня 2026 року таку скаргу залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення недоліків шляхом або надання доказів на підтвердження скрутного майнового становища скаржника, або надання документа про сплату судового збору за звернення до суду з апеляційною скаргою в розмірі 3328 гривень.
На виконання вимог ухвали апелянтом подано клопотання про звільнення від сплати судового збору. Таке клопотання обґрунтоване тим, що позивач є багатодітним батьком та утримує четверо неповнолітніх дітей, у зв`язку із чим значна частина його доходу спрямовується на забезпечення життєвих потреб сім`ї (харчування, житло, навчання, медичне забезпечення). До такого клопотання апелянтом також долучено документи, якими, на думку скаржника, підтверджується факт неможливості сплати судового збору з огляду на його майнове становище. У зв`язку з наведеним апелянт просить звільнити його від сплати судового збору за подання цієї апеляційної скарги.
Розглянувши подане апелянтом клопотання про звільнення його від сплати судового збору, колегія суддів зважає на таке.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI (надалі - Закон № 3674-VI).
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду, заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду сплачується судовий збір в розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2026 року встановлено в розмірі 3328 гривень.
Зміст апеляційної скарги свідчить про те, що предметом апеляційного оскарження визначено ухвалу суду першої інстанції про передачу справи на розгляд до іншого суду, у зв`язку із чим розмір судового збору повинен становити 3328 гривень.
Водночас відповідно до частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (стаття 132 КАС України).
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 8 Закону № 3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
При цьому суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина 2 статті 8 Закону № 3674-VI).
Отже, в силу приписів Закону № 3674-VI, суд, враховуючи майновий стан особи, може звільнити її від сплати судового збору за умови наявності підстав, що визначені частиною 1 статті 8 Закону № 3674-VI.
Тобто при вирішенні питання про звільнення апелянта від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини 1 статті 8 Закону № 3674-VI слід оцінювати доходи такої особи за попередній календарний рік (у нашому випадку - за період з 1 кварталу 2025 року по 4 квартал 2025 року).
Водночас визначення майнового стану особи залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо майновий стан особи не дозволяє їй сплатити судовий збір в належному розмірі, то в такому випадку наявні підстави для відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
Таким чином, питання фінансової спроможності заявника сплатити судовий збір є обов`язковим для врахування та повинно вирішуватись судом з огляду на обставини конкретної справи та надані заявником докази.
Водночас варто врахувати те, що суд вправі звільнити особу від сплати судового збору особою у разі, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Із долучених до клопотання відомостей з Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування слідує, що дохід апелянта за попередній календарний рік складає 39959,57 гривень.
Довідкою Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 25 травня 2026 року підтверджується те, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в цьому пенсійному органі в складі сім`ї отримувача пільги, як багатодітна сім`я, одержувачем якої являється дружина скаржника - ОСОБА_2 .
Відтак сукупний дохід позивача за період з 1 кварталу 2025 року по 4 квартал 2025 року становив 39959,57 гривень, що свідчить про наявність підстав для звільнення апелянта від сплати судового збору на підставі частини 2 статті 8 Закону № 3674-VI, адже розмір судового збору, що належить сплатити за звернення до суду з апеляційною скаргою, перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік (розмір судового збору становить 3328 гривень, а 5% від річного доходу апелянта - 1997,98 гривень).
Отже, клопотання про звільнення від сплати судового збору є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Оскільки перешкоди для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження відсутні, тому колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відкриття апеляційного провадження.
При цьому частиною 3 статті 300 КАС України передбачено, що в ухвалі про відкриття апеляційного провадження, окрім іншого, вирішується питання про витребування матеріалів справи, необхідних для розгляду скарги на судове рішення.
Вирішуючи питання щодо витребування матеріалів справи, необхідних для розгляду скарги на судове рішення, колегія суддів виходить з наступного.
За приписами частини 1 статті 18 КАС України, у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.
Як унормовано частиною 9 статті 18 КАС України, суд проводить розгляд судової справи за матеріалами у формах, визначених Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Справи, розгляд яких розпочато та не закінчено за матеріалами у паперовій формі до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, продовжують розглядатися за матеріалами у паперовій формі. За наявності технічної можливості суд може розглядати таку справу за матеріалами в електронній формі (підпункт 17 пункту 1 розділу VII Перехідних положень КАС України).
Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Пунктом 128 згадуваного Положення визначено, що до початку функціонування всіх підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей. Електронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі. Документи, що надійшли до суду в електронній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі.
За наведеного правового регулювання суд вправі розглядати справу, окрім паперової, також і в електронній або змішаній формі, однак лише за наявності у нього такої технічної можливості.
З огляду на викладене колегія суддів не вбачає підстав для витребування у суду першої інстанції матеріалів паперової справи, адже у суду наявна можливість здійснити розгляд справи також і в іншій формі (не паперовій).
Окрім того, суддею-доповідачем проведено необхідні підготовчі дії, визначені статтею 306 КАС України, а тому справу слід призначити до апеляційного розгляду.
Оскільки предметом апеляційного оскарження визначено ухвалу суду першої інстанції про передачу адміністративної справи до іншого суду, тому з урахуванням частини 2 статті 312 КАС України розгляд апеляційної скарги на таку ухвалу слід здійснювати без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 18, 293, 295, 296, 300, 306 КАС України та враховуючи Перехідні положення КАС України,
УХВАЛИВ:
Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги задовольнити.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 22 квітня 2026 року.
Призначити справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в приміщенні Сьомого апеляційного адміністративного суду (м. Вінниця, вул. Соборна/Оводова, буд. 48/34).
Запропонувати учасникам справи протягом 5 днів з моменту отримання вказаної ухвали подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи в мережі Інтернет на офіційному вебпорталі судової влади України за посиланням: https://court.gov.ua/fair/sud4856/.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Яремчук К.О.
Судді Гнап Д.Д. Сушко О.О.