Справа №: 398/3039/26
провадження №: 2/398/3324/26
УХВАЛА
Іменем України
"01" червня 2026 р. м. Олександрія
Суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Шинкаренко І.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ВСТАНОВИВ
Позивач звернувся до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області з позовом до відповідача про розірвання шлюбу.
Дослідивши матеріали справи, суддя дійшов висновку про необхідність передачі справи за підсудністю з наступних підстав.
Відповідно до статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Частиною 6 статті 187 ЦПК України встановлено, що якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
З відповіді, наданої на запит суду Пантаївською селищною радою, ОСОБА_2 значиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 .
Частиною другою статті 28 ЦПК України визначено альтернативну підсудність позову про розірвання шлюбу за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров`я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача.
З матеріалів справи вбачається, що адресою свого місця проживання позивач зазначила: АДРЕСА_2 .
Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Аналогічні положення закріплені в частині 1 статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Територіальна підсудність - це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.
Визначення підсудності передбачає в одних випадках пільги сторонам при виборі суду, в інших - створення найсприятливіших умов для вирішення справи, забезпечення незалежності та неупередженості суду, захист прав зацікавлених осіб.
Згідно з реформою децентралізації, яка відбулася на підставі Постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 №807-IX, що набула чинності з 19.07.2020, змінився адміністративно-територіальний поділ Кіровоградської області зі збереженням її загальних меж, та до складу Олександрійського району (з адміністративним центром у місті Олександрія) увійшли території Великоандрусівської сільської, Новопразької селищної, Олександрійської міської, Онуфріївської селищної, Пантаївської селищної, Петрівської селищної, Попельнастівської сільської, Приютівської селищної, Світловодської міської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Крім того, згідно з Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року №807-ІХ Знам`янський район був ліквідований та натомість утворені Кропивницький район та Олександрійський район у склад територій яких, згідно переліку населених пунктів, розміщених на офіційному сайті «Децентралізація», входять населені пункти колишнього Знам`янського району, як адміністративно-територіальної одиниці.
Зокрема, до Пантаївської територіальної громади Олександрійського району Кіровоградської області включене село Диківка, яке раніше було віднесено до Знам`янського району Кіровоградської області.
Водночас, згідно з п. 3-1 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII встановлено, що до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року №807-IX, але не пізніше 1 січня 2023 року.
Також згідно з роз`ясненнями Ради суддів України, що наведені у листі від 22.07.2020 9рс-466/20-вих, до зміни системи судоустрою та приведення її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою шляхом утворення, реорганізації чи ліквідації судів, місцеві загальні суди продовжують здійснювати розгляд справ в межах раніше утворених районів та раніше визначеного адміністративно-територіального устрою.
Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист. Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), а також практики Європейського суду з прав людини, які, відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Як роз`яснив Європейський суд з прав людини у справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України» суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підвідомчості та підсудності.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Згідно з ч. 9 ст. 187 ЦПК України якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Крім того, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).
З огляду на вказане, зазначена справа не підсудна Олександрійському міськрайонному суду Кіровоградської області, а відноситься до територіальної юрисдикції Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області.
Пунктом 1 частини 1 статті 31 ЦПК України визначено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до положень ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому ст. 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку, що цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу не підсудна Олександрійському міськрайонному суду Кіровоградської області, у зв`язку з чим зазначений позов разом з доданими до нього документами необхідно передати на розгляд до Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області за територіальною юрисдикцією (підсудністю).
Керуючись ст.ст. 27-32, 258-261, 353 ЦПК України, суддя
ПОСТАНОВИВ
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу передати на розгляд за підсудністю до Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області (адреса місцезнаходження: вулиця Маяковського, м. Знам`янка, Кіровоградська область, 27401).
Передачу справи на розгляд іншого суду здійснити не пізніше п`яти днів після закінчення строку на оскарження ухвали суду, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя І.П. Шинкаренко