Справа № 953/6193/26
н/п 2/953/3841/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" червня 2026 р. м. Харків
Суддя Київського районного суду м. Харкова Дяченко О.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Жардін Воробйові гори» про визнання нарахувань незаконними та зобов`язання здійснити перерахунок, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з позовом до відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Жардін Воробйові гори» про визнання нарахувань незаконними та зобов`язання здійснити перерахунок.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 19.05.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Жардін Воробйові гори» про визнання нарахувань незаконними та зобов`язання здійснити перерахунок було залишено без руху та надано п`ятиденний строк для усунення недоліків з дня отримання копії ухвали: вказати точний перелік документів та інших доказів у відповідності до тих, що додаються до позовної заяви; надати підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; додати до позовної заяви доказ надсилання відповідачу копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу; зазначити правильне найменування юридичної особи відповідача; зазначити ціну позову та надати обґрунтований розрахунок сум, що оспорюються.
27.05.2026 до суду через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків.
Позовна заява повинна містити: перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України).
Всупереч наведеному, позивачем у заяві про усунення недоліків відсутній точний перелік усіх документів та інших доказів, що додаються до заяви.
У відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету .
Так, повне найменування юридичної особи відповідача зазначено не правильно, оскільки не збігається із вказаним ідентифікаційним кодом юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.
Позивач просить визнати нарахування незаконними в частині необґрунтованих сум/заборгованості та зобов`язати провести перерахунок. Суд зазначає, що дані вимоги є взаємовиключними, не можуть вирішуватися як самостійні, оскільки взаємопов`язані між собою та потребують конкретних розрахунків, зазначення сум, що оспорюються у відповідності до норм процесуального закону.
Позивачем не зазначено ціну позову та не надано обґрунтованого розрахунку сум, що оспорюються.
Крім, цього необхідно зазначити, що обґрунтований розрахунок позовних вимог - це такий розрахунок, що містить обчислення та підстави такого нарахування, передбачені законом або умовами договору, відображення проведених оплат, а також період проведених нарахувань тощо.
Таким чином, обґрунтований розрахунок позовних вимог вимагає посилання на первинні документи. Такі посилання пов`язані з певними юридичними фактами, що мали місце і впливали на розмір суми боргу, з обов`язковою вказівкою часу їх настання.
Обґрунтований розрахунок позовних вимог складений позивачем за допомогою ChatGPT не містить: ні обчислень, ні підстав нарахувань, ні посилання на умови договору, тощо.
Для позитивного вирішення питання про відкриття провадження у конкретній справі недостатньо наявності у заінтересованої особи права на пред`явлення позову, необхідно ще і реалізувати це право у належному порядку. До умов реалізації права на пред`явлення позову належить, зокрема, дотримання реквізитів позовної заяви. Таким чином, додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов`язкових вимог процесуального законодавства, що забезпечує прийняття суддею заяви та відкриття ним провадження у справі. Належне оформлення позовної заяви, як за формою, так і за змістом, слугує перш за все інтересам позивача. Дотримання позивачем вимог, які ставляться до позовної заяви, дуже важливе для процесуальної діяльності, оскільки форма і зміст позовної заяви є одними з елементів процесуального режиму, дотримання якого необхідно для своєчасного розгляду спору.
Недоліки позовної заяви стосуються змісту позовної заяви, в тому числі й щодо обґрунтованого розрахунку позовних вимог. Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) проведено лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Натомість надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист. У такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення у справі "Kutic v. Croatia", заява № 48778/99, пункт 25).
Застосування судом наслідків неусунення недоліків, передбачених ч. 3 ст. 185 ЦПК України, в цьому випадку є цілком виправданими та дисциплінували би сторони у дотриманні вимог ЦПК України щодо складання процесуальних заяв по суті справи, зокрема при складанні позивачем таких документів за допомогою ChatGPT.
У цьому випадку суд, не проявляє надмірний формалізм, не перешкоджає доступу до суду, оскільки повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду після усунення недоліків.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (ч. 3 ст. 185 ЦПК України).
Позивачем недоліки позовної заяви не були усунуті у строк, встановлений судом, а тому позовна заява ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Жардін Воробйові гори» про визнання нарахувань незаконними та зобов`язання здійснити перерахунок, підлягає поверненню позивачу разом із доданими до неї документами.
На підставі викладеного, керуючись ст. 185 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Жардін Воробйові гори» про визнання нарахувань незаконними та зобов`язання здійснити перерахунок, вважати не поданою та повернути заявнику разом із доданими до неї документами.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя О.М. Дяченко