Справа № 214/663/26
2/214/2458/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
про закриття провадження
01 червня 2026 року м. Кривий Ріг
Суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Сіденко С.І.,
за участю секретаря судового засідання Розстальної К. В.,
за відсутності сторін,
розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» про визнання кредитного договору недійсним від 11.09.2025 року №11.09.2025-100000034,
встановив:
позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезазначеним позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» про визнання кредитного договору недійсним від 11.09.2025 року №11.09.2025-100000034.
Ухвалою від 10 лютого 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справ, розгляд якої постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
25 травня 2026 року позивач, ОСОБА_1 подав суду заяву, через засоби поштового зв`язку, про закриття провадження у справі.
Мотивував заяву тим, що відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» виконано позовні вимоги, що підтверджується наданою офіційною письмовою відповіддю, в якій визнано факт оформлення спірного кредитного договору шахрайським способом та підтверджено відсутності у позивача будь-яких кредитних зобов`язань за таким кредитом, що свідчить про відсутність предмета спору. Просив закрити провадження у справі.
Дослідивши вказану заяви, суд дійшов таких висновків.
Щодо закриття провадження у справі.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) однією з основних засад цивільного судочинства є диспозитивність.
Принцип диспозитивності полягає, зокрема, у тому, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 3 ст. 13 ЦПК України).
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові від 15 листопада 2023 року в справі № 522/3680/22 Верховний Суд зазначив, шо «предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб. Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.
У постанові Верховного Суду від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 зроблений висновок, що суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
У заяві позивач підтвердив, що спір між сторонами відсутній, у зв`язку з чим між сторонами не залишилось неврегульованих питань.
За таких обставин, вимогу про закриття провадження належить задовольнити.
Щодо повернення судового збору
Згідно із ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ч. 2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
З огляду на те, що суд дійшов висновку про закриття провадження у зв`язку з відсутністю предмета спору.
За таких обставин, суд задовольняє заяву повністю.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 13, 133, 255, 256, 258, 260, 261, 353-355ЦПК України, суд-
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» про визнання кредитного договору недійсним від 11.09.2025 року №11.09.2025-100000034, задовольнити повністю.
Провадження у справі № 214/663/26 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» про визнання кредитного договору недійсним від 11.09.2025 року №11.09.2025-100000034 закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Роз`яснити позивачеві, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя С.І. Сіденко