ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
02 червня 2026 року м. Львів Справа № 907/137/26
Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:
Ржепецький В.О. (суддя-доповідач), Іванчук С.В., Степанюк Н.Л.
розглянув матеріали апеляційної скарги Інституту аграрних ресурсів та регіонального розвитку Національної академії аграрних наук України(вх. ЗАГС №01-05/1481/26, №01-05/1503/26 від 13.05.2026)
на ухвалу Господарського суду Закарпатської області (Пригара Л.І.) від 24.04.2026
у справі №907/137/26
про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які перебувають у будь-яких банківських установах на розрахункових рахунках Інституту аграрних ресурсів та регіонального розвитку Національної академії аграрних наук України, у межах основної заборгованості останнього в розмірі 14 981 974,70 грн, у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агровіо Україна», м. Київ
до відповідача Інституту аграрних ресурсів та регіонального розвитку Національної академії аграрних наук України, с. Велика Бакта Берегівського району Закарпатської області
про стягнення суми 15 245 082,82 грн, в тому числі 14 981 974,70 грн заборгованості за поставлений товар, 239 711,60 грн пені та 23 396,52 грн трьох процентів річних
ВСТАНОВИВ:
13.05.2026 до Західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Інституту аграрних ресурсів та регіонального розвитку Національної академії аграрних наук України на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 24.04.2026 у справі №907/137/26.
Господарський суд Закарпатської області ухвалою від 24.04.2026 у справі №907/137/26 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Агровіо Україна» від 20.04.2026 (вх. №02.3.1-02/3636/26 від 20.04.2026) про забезпечення позову у справі №907/137/26, задовольнив. Наклав арешт на грошові кошти, які перебувають у будь-яких банківських установах на розрахункових рахунках Інституту аграрних ресурсів та регіонального розвитку Національної академії аграрних наук України, у межах основної заборгованості останнього за договорами про закупівлю товару №680 від 16.06.2025; №681 від 16.06.2025; №702 від 14.08.2025; №704 від 20.08.2025; №706 від 26.08.2025; №719 від 24.09.2025; №720 від 24.09.2025; №721 від 26.09.2025, що складає суму 14 981 974,70 грн.
Повний текст ухвали складено 24.04.2026.
В апеляційній скарзі Інститут аграрних ресурсів та регіонального розвитку Національної академії аграрних наук України просить ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 24.04.2026 скасувати, а заяву Товариство з обмеженою відповідальністю «Агровіо України» про забезпечення позову у справі №907/137/26 залишити без задоволення.
Також просить поновити Інституту аграрних ресурсів та регіонального розвитку НААН України строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Закарпатської області від 24.04.2026 у справі №907/137/26.
Звертаючись з апеляційною скаргою 12.05.2026, скаржник, порушуючи вимоги частини першої статті 256 ГПК України, пропустив встановлений процесуальним законом строк на апеляційне оскарження ухвали місцевого господарського суду.
Як підставу для поновлення строку зазначив, що лише 11.05.2026 зміг укласти з адвокатом договір про надання правової допомоги.
Суддя-доповідач Західного апеляційного господарського суду Ржепецький В.О. ухвалою від 18.05.2026 залишив без руху апеляційну скаргу Інституту аграрних ресурсів та регіонального розвитку Національної академії аграрних наук України на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 24.04.2026 у справі №907/137/26; визначив, що недоліки апеляційної скарги мають бути усунуті шляхом подання до апеляційного суду заяви про усунення недоліків апеляційної скарги, у якій вказати інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження; встановив скаржнику десятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалу обгрунтовно наступним.
Звертаючись з апеляційною скаргою 12.05.2026, скаржник, порушуючи вимоги частини першої статті 256 ГПК України, пропустив встановлений процесуальним законом строк на апеляційне оскарження ухвали місцевого господарського суду.
В якості причин для його поновлення зазначив, що лише 11.05.2026 зміг укласти з адвокатом договір про надання правової допомоги.
Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.
Згідно з п. 3 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
За змістом частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Положення ГПК України не визначають вичерпного переліку обставин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.
Звідси, підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з поважними перешкодами (труднощами), які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, звернення з апеляційною скаргою та підтверджені належними доказами. У кожному конкретному випадку суд встановлює на підставі належних, допустимих та достовірних доказів поважність причин пропуску скаржником строку та ухвалює рішення щодо його поновлення чи відмову в його поновленні на підставі свого внутрішнього переконання, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, саме на скаржника покладено обов`язок довести суду наявність поважних причин пропуску строку.
Крім того, право на оскарження у зв`язку з пропуском встановленого строку неодноразово був предметом розгляду Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Так, у справі "Пономарьов проти України" ЄСПЛ вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків.
У контексті наведеного, оцінюючи зазначені скаржником обставини неможливості своєчасного вчинення процесуальних дій щодо оскарження ухвали суду першої інстанції, апеляційний суд зазначає, що посилаючись в апеляційній скарзі в якості причин пропуску відповідного строку на обставини укладення договору з адвокатом лише 11.05.2026 року, скаржник не наводить підстав та не надає доказів на їх підтвердження, які б свідчили, що доступ останнього до правничої допомоги був ускладнений або унеможливлений внаслідок існування обставин, які об`єктивно не залежали від апелянта, його дії щодо дотримання строку на апеляційне оскарження були добросовісними та вичерпними, але затримка відбулась не з його волі.
Відтак, доводи, на які скаржник посилається в апеляційній скарзі, не можуть бути самостійною поважною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, що зумовлює відмову в задоволенні відповідного клопотання.
З огляду на наведене, апеляційну скаргу Інституту аграрних ресурсів та регіонального розвитку Національної академії аграрних наук України на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 24.04.2026 у справі №907/137/26 залишено без руху.
Ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху від 18.05.2026 у справі №907/137/26 скаржник і його представниця отримали 18.05.2026 о 17 год 40 хв, що підтверджено довідками про доставку електронного листа.
Для усунення недоліків апеляційної скарги суд надав десятиденний строк, який є достатнім строком з урахуванням характеру недоліків та способу їх усунення.
Проте, станом на 02.06.2026 до Західного апеляційного господарського суду не надійшло доказів усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: не надано заяви про усунення недоліків апеляційної скарги, у якій вказати інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Отже, Інститут аграрних ресурсів та регіонального розвитку Національної академії аграрних наук України не усунув належним чином недоліки, зазначені в ухвалі Західного апеляційного господарського суду від 18.05.2026 у справі №907/137/26, що є підставою для повернення апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
При поверненні апеляційної скарги, ухвала суду про повернення скарги надсилається скаржнику в електронному вигляді через підсистему «Електронний суд», а паперовий примірник апеляційної скарги скаржнику не повертається, що передбачено Положенням про підсистему «Електронний суд», затвердженим рішенням Вищої Ради Правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21, якими встановлено, що документи, подані в електронній формі, повертаються чи надсилаються виключно в електронній формі.
Керуючись ст. ст. 174, 234, 260 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Інституту аграрних ресурсів та регіонального розвитку Національної академії аграрних наук України на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 24.04.2026 у справі №907/137/26 повернути скаржнику без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя В.О. Ржепецький
Судді С.В. Іванчук
Н.Л. Степанюк