ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про відмову у відкритті провадження
в частині заявлених позовних вимог
"01" червня 2026 р. справа № 300/3549/26
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Гомельчук С.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Палатній Олександр Миколайович, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування акту, зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (позивач), в інтересах якого діє представник Палатній Олександр Миколайович (представник позивача), звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 (відповідач), в якому просить:
- визнати акт обстеження сімейного стану військовослужбовця ОСОБА_1 та членів його сім`ї, складеного ІНФОРМАЦІЯ_2 , незаконним:
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути рапорт ОСОБА_1 від 07.04.2026 про проведення обстеження сімейного стану військовослужбовця ОСОБА_1 та членів його сім`ї та прийняти відповідне рішення з врахуванням висновків суду, викладених в мотивувальній частині рішення суду.
Відповідно до приписів ст. 171 КАС України суд після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у даній справі, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів).
Під рішенням суб`єкта владних повноважень у контексті положень Кодексу адміністративного судочинства України необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії.
Нормативно-правовий акт - це акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування (пункт 18 частини першої статті 4 КАС України).
Індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (пункт 19 частини першої статті 4 КАС України).
Обов`язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов`язків, їх зміни чи припинення.
Пунктами 1 та 2 частини першої статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.
За змістом частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Частиною першою статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Водночас право на судове оскарження не є абсолютним, наявність лише формальної або процедурної помилки, без врахування рішення, яке має для суб`єкта конкретні юридичні наслідки, не є підставою для звернення до суду.
Отже, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод та інтересів.
У свою чергу до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин, вчинені ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.
На переконання суду, акт обстеження сімейного стану військовослужбовця - це документ, в якому зафіксовано факти та оціночні судження осіб, що його проводили, тому до акта можуть пред`являтися лише ті вимоги, що стосуються, доказів. Оцінка акта обстеження (перевірки), в тому числі й оцінка дій службових осіб ТЦК та СП щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.
Суд вказує, що акт обстеження (перевірки) сімейного стану військовослужбовця є лише службовим документом, що фіксує певні фактичні обставини (хто проживає, чи є інші родичі), тобто такий акт та дії посадових осіб ТЦК та СП зі складання цього акта не створюють правових наслідків, не породжують, не змінюють та не звужують права особи, не встановлюють для неї додаткових обов`язків та не покладають відповідальність, а тому не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 5 КАС України, яке може бути оскаржено до адміністративного суду.
При цьому суд зазначає, що висновки, викладені в акті обстеження (перевірки), є відображенням дій посадових осіб ТЦК та СП і самі собою не породжують правових наслідків для позивача та відповідно такий акт, дії по його складанню та висновки у ньому не зумовлюють виникнення будь-яких прав і обов`язків для позивача або настання негативних наслідків, не порушують його прав, свобод або інтересів, що, унеможливлює розгляд вимог про визнання протиправними та скасування таких у порядку адміністративного судочинства.
Варто зазначити, що дії зі складання службових документів (зокрема актів чи довідок ТЦК та СП) є лише етапом підготовки до прийняття остаточного рішення (в даному випадку - наказу командира військової частини про звільнення чи відмову у звільненні з військової служби).
Суд зазначає, що «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
Отже, оскаржуваний позивачем акт обстеження сімейного стану військовослужбовця, як зазначено вище, сам по собі не порушує прав, свобод або інтересів позивача, а тому не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.
Разом із тим, відповідно до вимог процесуального закону у випадку відмови у відкритті провадження суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд відповідної категорії спорів.
Водночас, у цьому випадку заявлені вимоги щодо визнання акту обстеження сімейного стану військовослужбовця незаконним за своєю правовою природою не утворюють самостійного предмета судового захисту, а тому, не можуть бути віднесені до юрисдикції будь-якого суду.
При цьому слід звернути увагу, що оцінка обставин, викладених в акті перевірки, а також дій посадових осіб ТЦК та СП може бути надана судом у разі оскарження рішення, прийнятого на підставі акта перевірки.
Пунктом 1 частини 1 статті 170 КАС України передбачено, що суд відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Згідно з частиною 5 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
На підставі наведеного, керуючись пунктом п.1 ч. 1 ст.170, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
У Х В А Л И В:
1. Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження в справі за позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині позовних вимог щодо визнання акту обстеження сімейного стану військовослужбовця ОСОБА_1 та членів його сім`ї, складеного ІНФОРМАЦІЯ_2 , незаконним.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в частині заявлених позовних вимог в адміністративній справі надіслати особі, яка подала позовну заяву.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання в порядку ст. 256 КАС України.
4. Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання в порядку, визначеному ст. ст. 295-297 КАС України.
Суддя Гомельчук С.В.