КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
01 червня 2026 року м. Київ № 320/4956/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Щавінський В.Р., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 з вимогами:
- визнати протиправними дії та бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо направлення Позивача на військову службу без належного медичного огляду;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо недопуску Позивача до проходження ВЛК;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 негайно направити ОСОБА_1 на повне військово-лікарське обстеження з урахуванням усіх наявних медичних документів;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 забезпечити проведення повторної, повної та неупередженої ВЛК.
Разом із позовною заявою позивачем подана заява про забезпечення адміністративного позову, у якій він просив суд забезпечити позов шляхом:
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 утриматися від залучення Позивача навчань, бойової підготовки та направлення в район бойових дій до проходження ВЛК;
- зупинити дію рішень, які перешкоджають проходженню Позивачем військово-лікарського обстеження;
- визнати, що невжиття заходів забезпечення позову створює реальну загрозу життю та здоров`ю Позивача та може призвести до непоправних наслідків.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.06.2026 вказану заяву повернуто позивачеві без розгляду.
Пунктом 3 ч.1 ст. 171 КАС України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Проте, як слідує з позовної заяви, позивачем в порушення вказаних вимог у позовній заяві не зазначено:
- поштовий індекс позивача;
- ідентифікаційний код позивача;
- номери засобів зв`язку позивача;
- адреса електронної пошти позивача та відповідачів;
- відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача та відповідачів.
За правилами частини 1 статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
У випадку, що розглядається, позивач виступає не як суб`єкт владних повноважень, а тому підпадає під визначення частини 1 статті 161 КАС України.
Однак, всупереч вимог вказаних норм КАС України, позивачем надано позовну заяву з доданими документами, які не засвідчені, як це встановлено Національним стандартом України ДСТУ 4163-2020 "Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації". Зокрема, згідно з пунктом 5.26 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2020 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 01.07.2020 №144, відмітку про засвідчення копії документа складають з таких елементів: слів "Згідно з оригіналом" (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. Така відмітка проставляється на кожному аркуші засвідченої копії документа.
Згідно з частиною третьою статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Так, частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011 (далі - Закон №3674-VI) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" установлено у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну особу в розрахунку на місяць: з 1 січня 3328 грн.
Суддя звертає увагу на те, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати не чинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.
Аналогічний правовий висновок висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.11.2020 у справі № 9901/67/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 93218001) та Верховним Судом у постанові від 09.09.2020 у справі №540/2321/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 91414456).
Як вбачається з прохальної частини позову, позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру та похідні від неї.
Таким чином, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом позивачу слід було сплатити судовий збір у розмірі 2662,40 грн.
Однак, позивачем на підтвердження сплати судового збору не надано суду жодних доказів, а також не надано доказів звільнення позивача від сплати судового збору.
Крім того, як вбачається з прохальної частини позову, позивач просить суд звільнити її від сплати судового збору, у зв`язку з тим що на даний момент сплати судового збору є для нього об`єктивно ускладненою.
Дослідивши питання щодо звільнення позивачки від сплати судового збору, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Водночас, суд зауважує, що особа, яка вважає свій майновий стан незадовільним, через що в неї існують перешкоди для доступу до правосуддя, має подати до суду відповідні клопотання і документи, які свідчили би про поганий майновий стан (податкова декларація про доходи, довідка про заробітну плату, пенсію, стипендію тощо).
Відповідно до приписів ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Суд може зменшити розмір судового збору, відстрочити сплату судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, у розумінні приписів ст. 8 Закону України "Про судовий збір" відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.
Пленум Вищого адміністративного суду України Постанові від 23.01.2015 р. № 2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб`єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
З наведеного вбачається, що суду надано право, а не покладено обов`язок зменшити, відстрочити, розстрочити чи звільнити сторону від сплати судового збору. Крім того, суд може відстрочити, розстрочити чи звільнити сторону від сплати судового збору за однієї з умов, перелічених у пунктах 1-3 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", лише з урахуванням майнового стану заявника.
Обов`язок обґрунтування обставин, які свідчать про неможливість або ускладнення у здійсненні сплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу.
Проте, позивачем не надано жодних доказів в обґрунтування того, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік (2025 рік), або інших доказів на підтвердження відсутності у позивача коштів для сплати судового збору.
Аналіз правового врегулювання питання звільнення від сплати судового збору дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 10.10.2019 по справі №215/3329/19, яка в силу вимог ч. 5 ст. 242 КАС України, має бути врахована судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Оскільки позивачем не надано суду доказів того, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік, або інших доказів на підтвердження відсутності у позивача коштів для сплати судового збору, та матеріали справи містять відомості, що розмір судового збору не перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік, підстави для звільнення позивача від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору відсутні.
Отже, суд дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог встановлених статтями 160, 161 КАС України.
Згідно з частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків, шляхом надання до суду:
- належним чином оформленої позовної заяви відповідно до вимог ст. 160 КАС України та її копій відповідно до кількості учасників справи та для суду, з урахуванням висновків суду;
- доказів сплати судового збору або доказів, що підтверджують звільнення позивача від сплати судового збору.
Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачці строк для усунення недоліків позовної заяви.
Керуючись статтями 12, 171, 241, 243, 248, Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у х в а л и в:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз`яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Щавінський В.Р.