КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
02 червня 2026 року справа № 340/3474/26
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Брегей Р.І., розглянувши у м.Кропивницький адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 (далі - військова частина) про визнання протиправною бездіяльності і зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду в електронній формі зі заявою до військової частини про визнання протиправною бездіяльності щодо нарахування і виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (далі - заробіток) з дня звільнення по день фактичного розрахунку та компенсації втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків виплати грошового забезпечення (далі - компенсація).
Водночас просить суд зобов`язати відповідача нарахувати і виплатити кошти.
Суд, ознайомившись з матеріалами заяви, зробив висновок, що її належить залишити без руху з таких підстав.
Так, ОСОБА_1 просить суд зобов`язати відповідача виплатити заробіток і компенсацію у спорі, який пов`язаний зі звільненням з публічної служби.
Позов містить немайнові вимоги.
Звертаючись до суду, не сплатив судовий збір.
Просить суд звільнити від сплати судового збору на підставі приписів пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон).
Цією нормою права встановлено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.
09 жовтня 2019 року Велика Палата Верховного Суду прийняла постанову у справі №9901/311/19.
Так, Верховний Суд зробив висновок, що учасники бойових дій звільнені від сплати судового збору у справах, пов`язаних з порушенням їх прав, як учасників бойових дій.
Спір з військовою частиною не пов`язаний з реалізацією таких прав.
Водночас Верховний Суд зробив ще один правовий висновок щодо звільнення учасників бойових дій від сплати судового збору, який міститься у постанові від 20 липня 2023 року у справі №160/20070/21.
Висновок Верховного Суду.
«Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.
Тож, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має зважити на предмет та підстави позову; перевірити чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»».
Приписами частини 2 статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон 2) передбачено, що ветерани війни та члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України отримують безоплатну правничу допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом таких питань.
Приписами частини 2 статті 4 Закону 2 визначено, що до ветеранів війни належать учасники бойових дій.
Заробіток не відноситься до соціальних виплат.
За своєю природою є мірою покарання працедавця за недотримання обов`язків і сплачується на користь працівника.
Такий правовий висновок поділяє і Велика Палата Верховного Суду (постанова від 30 січня 2019 року у справі №910/4518/16).
Обов`язок сплати виникає після припинення трудових відносин.
Отже, позивач, маючи статус учасника бойових дій, звернувся до суду щодо питання, яке не пов`язане зі соціальним захистом.
Тому такий статус не звільняє від сплати судового збору за розгляд вимоги про нарахування і виплату заробітку.
Компенсація - складова заробітної плати, різновидом якої є грошове забезпечення військовослужбовців.
Тому позивач звільнений від сплати судового збору за розгляд вимоги позову про нарахування і виплату компенсації на підставі приписів пункту 1 частини 1 статті 5 Закону.
Відповідно до приписів частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Приписами пункту 1 частини 1 статті 3 Закону встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Положеннями частини 1 і 2 статті 4 Закону визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Ставка судового збору за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Приписами статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2026 року становить 3328 грн.
Відповідно до приписів частини 3 статті 4 Закону при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином позивачу належить сплатити судовий збір у сумі 1064,96 (1331,20 х 0,8) грн за розгляд вимоги про зобов`язання виплатити заробіток.
Отже, позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених приписами статі 161 КАС України.
Тому її належить залишити без руху відповідно до приписів частини 1 статті 169 КАС України, надавши позивачу час для усунення недоліку.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.160-161 і 169 КАС України, суд
У Х В А Л И В:
Позовну заяву залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліку позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала не може бути оскаржена.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І. БРЕГЕЙ