МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
02 червня 2026 р. № 400/6228/26
м. Миколаїв
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Лісовська Н. В., ознайомившись з позовною заявою:
за позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Шилов В.Ю. звернувся до адміністративного суду з позовною заявою з вимогами до військової частини НОМЕР_1 , де просить визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 , які полягають у визначені розміру посадового окладу та окладу за військовим званням ОСОБА_1 у період з 02.02.2023 року по 19.05.2023 року шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2028 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та просить зобов`язати військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення (щомісячні основні, щомісячні додаткові та одноразові додаткові види грошового забезпечення ) за період з 02.02.2023 року по 19.05.2023 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням визначеного шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ЗУ «Про державний бюджет України на 2023 рік » станом на 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт встановлений згідно з додатками 1 і 14 Постанови КМУ № 704.
Згідно з ч.ч.1-2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Разом з позовною заявою та додатками до неї представником Позивача подано клопотання про поновлення строків звернення до суду, яке обґрунтовано тим, що Рішенням Конституційного суду України № 1-/2025 від 11.12.2025 року визнано такою, що не відповідає конституції України (є неконституційною) частина перша статті 233 КЗпП України, в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат. Окрім того, представник Позивача посилається й на Рішення Конституційного суду України № 4-рп/2012 від 22.02.2012 року.
З матеріалів доданих до позовної заяви вбачається, що Позивача звільнено з військової служби в/ч НОМЕР_1 -27.02.2025 року.
16.02.2026 року Позивач уклав договір на надання безоплатної правничої допомоги № 34 з адвокатом Шиловим В.Ю.(ця інформація зазначена Адвокатом в Ордері від 20.05.2026 року).
16.05.20026 року на Адвокатський запит Адвокатом Шиловим В.Ю. отримано інформацію від в/ч НОМЕР_1 , а саме картки особового рахунку ОСОБА_1 за 2023, 20214, 2025 роки та витяги з Наказів по стройовій частині № 33, та № 58. Слід зауважити, що картки особового рахунку містять інформацію про складові нарахованого та виплаченого Грошового забезпечення Позивача, але не містять інформації з якого розрахунку прожиткового мінімуму Позивачеві був нарахований посадовий оклад.
Предметом спору в даній справі є саме правильність нарахування Відповідачем посадового окладу, а представником позивача не надано суду жодних доказів, що посадовий оклад розрахований був Відповідачем саме з прожиткового мінімуму станом на 01.01.2018 року. та який тарифний коефіцієнт був застосований при розрахунку посадового окладу.
В прохальній частині позовної заяви, представник Позивача просить суд визнати дії військової частини НОМЕР_1 (ЄДПРОУ код НОМЕР_3 ) протиправними …, та у п. 2 обирає шлях захисту порушеного права Позивача шляхом зобов`язання в/ч НОМЕР_2 ( ЄДПРОУ НОМЕР_4 ) здійснити перерахунок…
В позовній заві представник позивача не визначає в/ч НОМЕР_2 в якості другого відповідача та ніяким чином не мотивує в позовній заяві чому позовні вимоги по нарахуванню та виплаті недоотриманих сум грошового забезпечення ОСОБА_1 при звільненні з в/ч НОМЕР_1 має виплачувати в/ч НОМЕР_2 .
Щодо поновлення строків на звернення до суду, суд зауважує, що перебіг строку звернення до суду починається з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. При цьому визначальним є не лише формальний факт отримання виплат чи ознайомлення з наказом про звільнення, а наявність у особи об`єктивної можливості оцінити правильність нарахувань.
Такий момент пов`язується з отриманням достовірної та документально підтвердженої інформації про складові грошового забезпечення, зокрема розрахункових листів або довідок про нараховані суми. Саме такої позиції притримається Верховний суд та виклав її у своїх постанові по справі №240/15039/25 від 30.04.2026 року. З оглядом на це суд приходить висновку, що оскільки довідки про складові грошового забезпеченню отримані представником Позивача 16.05.2026 року - це й є дата початку відліку тримісячного строку звернення до адміністративного суду.
Позовна заява подана представником Позивача до суду 28.05.2026 року, що свідчить про відсутність порушення строків звернення до суду з даним позовом.
Згідно з приписами частини першої статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Частиною п`ятою статті 160 КАС України, серед іншого, передбачено, що в позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору (частини 9 статті 160 КАС України).
За таких обставин адміністративний позов належить залишити без руху. Недоліки повинні бути усунені позивачем шляхом надання до суду нової редакції позовної заяви із зазначенням позовних вимог до кожного з відповідачів або відповідача згідно із заявленими позовними вимогами.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
1. Залишити позовну заяву без руху.
2. Позивачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви, а саме:
- представнику Позивача надати докази розрахунку посадового окладу ОСОБА_1 в період з 02.02.2023 року по 19.05.2023 року (який було застосовано відповідачем прожитковий мінімум при розрахунку посадового окладу та на який тарифний коефіцієнт була помножена сума прожиткового мінімуму)
- обґрунтувати позовні вимоги до військової частини НОМЕР_2 .
Ухвала окремо не оскаржується.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею у порядку ст. 256 КАС України.
Суддя Н. В. Лісовська