Є.у.н.с.505/1218/26
Провадження № 2/512/494/26
с-ще Саврань
"01" червня 2026 р.
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
Суддя Савранського районного суду Одеської області Брюховецький О.Ю. розглянувши можливість відкриття провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя -
ВСТАНОВИВ:
17.04.2026 через систему «Електронний суд» до Подільського міськрайонного суду Одеської області представник позивачки - адвокат Сонько В.В. звернувся з позовом до ОСОБА_1 про розподіл майна подружжя.
Ухвалою Подільського міськрайонного суду Одеської області від 20.04.2026 цивільна справа за вищезазначеним позовом передана до Савранського районного суду Одеської області за підсудністю.
Представник позивача зазначив, що 07.04.2015 між ОСОБА_1 та ОСОБА_1 було зареєстровано шлюб відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Савранського районного управління юстиції в Одеській області. Від вказаного шлюбу сторони мають трьох спільних неповнолітніх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
За час шлюбу сторонами за спільні кошти було набуте нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: житловий будинок загальною площею 67,7 кв.м. (житлова площа 41,9 кв.м.), з господарчими будівлями та спорудами (згідно з технічним паспортом від 22.03.2017 року: літ. «А»-житловий будинок, літ.«а»-прибудова, літ.«а1»-навіс, літ.«Б»-літня кухня, літ.«б»-навіс, літ.«В»-погріб, літ.«Г»-гараж, літ.«д», «Е», «З», «Ж»-сараї, літ.«И»-убиральня, літ.«К»-навіс, №2,3-ворота, хвіртка, №1-огорожа, І-вимощення, ІІ-колодязь). Реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 1231654951243; земельна ділянка площею 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Кадастровий номер: [номер приховано]:02:001:0136. Реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 1599632451243.
Вказане нерухоме майно було придбане 12.11.2018 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Савранського районного нотаріального округу Одеської області Ізосімовою К.Б. за реєстровим № 806. Право власності на житловий будинок та земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстроване за ОСОБА_1 , що підтверджується Інформаційною довідкою № 472005006 від 08.04.2026 року.
Оскільки спірне майно було набуте сторонами під час перебування у зареєстрованому шлюбі та за спільні кошти, воно є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Звертаючись до суду з позовною заявою представник позивачки просить припинити спільну власність подружжя на житловий будинок площею 67,7 кв.м. та земельну ділянку площею 0,25 га у с. Неділкове. Визнати за позивачкою право власності на 1/2 частини земельної ділянки. Визнати за відповідачем право власності на 1/2 частини житлового будинку з усіма будівлями.
Крім того, представник позивача просив відстрочити сплату судового збору до моменту винесення остаточного рішення, а також стягнути з відповідача 169,38 грн судових витрат, які вона вже понесла.
Згідно зі статтею 33 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) автоматизованою системою документообігу суду, з урахуванням положень статей 36, 37 ЦПК України, було визначено головуючого суддю Брюховецького О.Ю. та передано йому вказану справу.
Згідно частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Ознайомившись з матеріалами справи, вирішуючи питання відкриття провадження, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статті 285 ЦПК України, виходячи з наступного.
Як убачається з позовної заяви, представник позивачки зазначає, що спірний житловий будинок та земельна ділянка були придбані 12.11.2018 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Ізосімовою К.Б. за реєстровим №806.
Проте, в порушення частини 5 статті 177 ЦПК України, сам Договір купівлі-продажу до позовної заяви не додано.
Представником позивачки до позовної заяви додано Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав №472005006 від 08.04.2026, однак, суд зазначає, що зазначена довідка є лише похідним документом. Вона не відображає істотних умов правочину, за яким набувалося майно (джерело походження коштів, умови передачі майна тощо), що є критично важливим для встановлення статусу спільної сумісної власності.
Крім того, представник позивачки в позовній заяві посилається на технічний паспорт від 22.03.2017 та детально описує господарські будівлі. Натомість копію самого технічного паспорта до матеріалів справи не долучено. Без нього суд не може перевірити актуальний склад, лінійні межі та технічний стан житлового будинку на момент поділу.
Окрім цього, в порушення вимог статті 175, 177 ЦПК України, представником позивачки до позовної заяви не додано Державного акта на право власності на земельну ділянку кадастровий номер [номер приховано]:02:001:0136 (або іншого первинного правовстановлюючого документа, на підставі якого виникло та було зареєстровано право власності).
Сама лише Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав не є правовстановлюючим документом, не містить відомостей про повну історію переходу права власності, наявність чи відсутність обмежень (обтяжень) у використанні земельної ділянки, а також її точні лінійні межі. Поділ земельної ділянки, яка є об`єктом спільної сумісної власності, без дослідження первинного Державного акта чи правовстановлюючого документа є процесуально неможливим, оскільки суд позбавлений змоги встановити, чи не порушуються цим поділом права третіх осіб або суміжних землекористувачів.
Також з п`ятого абзацу прохальної частини цивільного позову незрозумілим видається яка саме частина житлового будинку має бути визнана за ОСОБА_1 на праві особистої приватної власності, оскільки замість числового значення такої частина вказаний знак питання.
Згідно з частини 5 статті 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до роз`яснень, що містяться у пункті 4 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 року №11, вказано, що суди повинні вимагати від осіб, що подали заяву, повного викладення обставин, якими обґрунтовуються дані вимоги, й посилання на засоби їх доказування.
У той же час, в порядку статті 84 ЦПК України суд може витребувати докази по справі лише з обґрунтованих підстав неможливості стороною самостійно надати такі докази.
Зазначене не дає підстав суду зробити висновок про належне оформлення позовної заяви у відповідності до статей 175, 177 ЦПК України.
Окрім цього, для усунення недоліків позовної заяви позивачу слід надати позовну заяву та її копію, оформлену з дотриманням вимог пункту 2 частини 3 статті 175 ЦПК України, із зазначенням, адреси електронної пошти або підтвердження про їх відсутність, чи необізнаність позивача про їх наявність.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV суди застосовують Конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» (СASE OF KREUZ v. POLAND), заява № 28249/95, від 19 червня 2001 року, у пункті 53 якого Суд зазначив: "Право на суд" не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Крім того, у пункті 22 рішення у справі "Мельник проти України" (заява № 23436/03) від 28 березня 2006 року, Суд нагадує, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.
Крім того, відповідно до частини 2 статті 175 ЦПК України, позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Відповідно до частини 7 статті 177 ЦПК України, до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Згідно з частиною 1 статті 60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Частиною 4 статті 62 ЦПК України, встановлено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».
В силу частини 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлений перелік документів, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, якими можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (ч. 2 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою адвокат зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги клієнту на умовах і в порядку, визначених договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання цього договору, до якого застосовуються загальні положення цивільного законодавства про договір із врахуванням спеціальних положень законодавства про адвокатську діяльність, зокрема, його зміст не може суперечити Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» , присязі адвоката та Правилам адвокатської етики .
Вважається, що уклавши договір, адвокат прийняв доручення клієнта.
Матеріали справи містять доручення для надання безоплатної вторинної правничої допомоги особам №2-15-2026-001010 від 03.04.2026.
Однак, до поданих матеріалів позовної заяви представником позивача - адвокатом Сонько В.В. не додано відповідно ордер на надання правничої (правової) допомоги, виданий на підставі Договору про надання правової допомоги, уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, а також свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Таким чином, позивачу необхідно надати суду правовстановлюючі документи на спірний будинок з господарськими будівлями та на спірну земельну ділянку, уточнити в п`ятому абзаці прохальної частини цивільного позову яка саме частина житлового будинку має бути визнана за Дуніною В.В. на праві особистої приватної власності, актуальний ордер про надання правової допомоги та представництва у Савранському районному суді Одеської області та копію свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю адвоката Сонько В.В.
Також, пунктом 10 частини третьої статті 175 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що позовна заява повинна містити підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Однак, позивачкою всупереч вищевказаних вимог при зверненні до суду не надано власного письмового підтвердження про те, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Згідно з частиною 1 та частиною 2 статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно частини 1 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Зважаючи на зазначені недоліки позовної заяви, суд вважає за необхідне залишити її без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
На підставі вищевикладеного, цивільний позов позивачки ОСОБА_1 необхідно залишити без руху і надати їй строк для усунення вищевказаних недоліків.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 175-177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - залишити без руху.
Надати позивачці та її представнику десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали, для усунення зазначених недоліків позовної заяви.
Роз`яснити позивачу, що у разі, якщо він у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтею 175 ЦПК України, заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.
У разі невиконання ухвали суду, заява вважатиметься неподаною та буде повернена.
Ознайомитись з повним текстом ухвали суду, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя: О.Ю. Брюховецький