154/2167/26
2-з/154/6/26
УХВАЛА
про відмову в задоволенні клопотання про забезпечення позову
02 червня 2026 року м. Володимир
Володимирський міський суд Волинської області у складі:
головуючого судді Вітера І.Р.,
за участю секретаря судового засідання Багдасарової Л.А.,
представника Волинської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» Каліщука В.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Володимира заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви до Волинської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про захист прав споживача,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, у якій просила зобов`язати Волинську філію Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» негайно відновити газопостачання за її адресою, а також заборонити відповідачу до розгляду справи про захист прав споживача вчиняти дії щодо зупинення газопостачання.
В обґрунтування заяви зазначила, що їй припинено газопостачання, у зв`язку з чим вона має намір звернутися до суду з позовом про захист прав споживача.
До заяви долучила квитанцію про сплату 1657,84 грн на користь Волинської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України».
Ухвалою суду від 29 травня 2026 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви призначено до розгляду в судовому засіданні на 29 травня 2026 року о 12 год 00 хв із викликом заявниці та представника Волинської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України».
Надалі розгляд у зв?язку з тим, що сторони до суду не з?явились, розгляд заяви було відкладено на 02 червня 2026 року.
У судове засідання заявниця ОСОБА_1 не з`явилася, хоча була належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду заяви. До суду через електронну пошту заявниця подала два письмові клопотання. У першому клопотанні просила долучити до матеріалів справи витяг про реєстрацію права власності, з якого вбачається, що вона є власником житлового будинку АДРЕСА_1 . У другому клопотанні ОСОБА_1 повідомила, що не може прибути в судове засідання, та зазначила, що 26 травня 2026 року представниками філії «Газмережі» їй було припинено газопостачання. Заявниця вважала такі дії незаконними, оскільки офіційних причин відключення їй не повідомляли. Також вказала, що вона є особою похилого віку, страждає багатьма хворобами, потребує особливих санітарних умов, а газопостачання є для неї критично важливим, тому його відсутність становить загрозу її життю та здоров`ю. Крім того, заявниця зазначила, що нею готується цивільний позов, вона очікує відповіді, на цей час перебуває в інших людей, посилалася на принцип верховенства права та необхідність захисту прав людини. Просила заяву про забезпечення позову задовольнити.
Представник Волинської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» Каліщук В.П. у судовому засіданні проти задоволення заяви заперечив. Вказав, що заявниця не довела факту існування спору саме з Товариством з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» та не подала жодного доказу того, що це товариство порушує її права. Пояснив, що з`ясовував причину припинення газопостачання за адресою заявниці та встановив, що ініціатором такого припинення була газопостачальна компанія «Нафтогаз України», а припинення проводилось на підставі листа цієї компанії від 29 квітня 2026 року згідно з пунктом 27 розділу ІІІ Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2496, у зв`язку з нездійсненням оплати за спожитий природний газ та наявною заборгованістю. Також представник зазначив, що Волинська філія Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» не є юридичною особою, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» не здійснює постачання природного газу, а забезпечує його розподіл як оператор газорозподільної системи. Заборгованість заявниці перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» відсутня. Крім того, представник вказав, що у зв`язку з наявною заборгованістю перед газопостачальною компанією «Нафтогаз України» фактичне задоволення заяви про забезпечення позову за змістом є тотожним задоволенню передбачуваних позовних вимог ОСОБА_1 про відновлення газопостачання, без вирішення спору по суті та без участі особи, за ініціативою якої припинено газопостачання.
На підтвердження своїх доводів представник Волинської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» надав суду копію повідомлення (доручення) Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» від 29 квітня 2026 року № 119/3.1-36597-2026/950056067.
Із зазначеного повідомлення вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» звернулося до Волинської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» з дорученням на припинення (обмеження) газопостачання споживача та пломбування вхідної запірної арматури за адресою: АДРЕСА_1 , у термін до 7 год 00 хв 20 травня 2026 року, у зв`язку з нездійсненням оплати за спожитий природний газ та наявною заборгованістю. Таке ж повідомлення одночасно було скероване ОСОБА_2 .
Суд, заслухавши пояснення представника Волинської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», дослідивши заяву про забезпечення позову, письмові клопотання заявниці та додані до матеріалів справи документи, дійшов таких висновків.
Відповідно до частини першої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно з частиною другою статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
За змістом частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Згідно з частиною першою статті 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, а також інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Отже, забезпечення позову є виключним процесуальним засобом тимчасового захисту прав особи до вирішення спору по суті, який може бути застосований лише за умови належного обґрунтування заявником наявності реальної, а не припущеної загрози істотного ускладнення або унеможливлення виконання майбутнього судового рішення чи ефективного захисту порушених або оспорюваних прав.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має перевірити наявність спору між сторонами, зв`язок обраного заходу забезпечення з предметом майбутнього позову, співмірність такого заходу із заявленими або передбачуваними вимогами, імовірність утруднення ефективного захисту прав заявника у разі невжиття заходів забезпечення, а також баланс інтересів заявника, особи, щодо якої проситься застосувати захід забезпечення, та інших осіб, права й обов`язки яких можуть бути зачеплені таким заходом.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 звернула увагу на необхідність перевірки заходів забезпечення позову з точки зору їх відповідності заявленим вимогам, дотримання балансу інтересів учасників справи та недопущення порушення прав інших осіб. Такий підхід узгоджується із загальною правовою природою забезпечення позову як тимчасового, співмірного та обґрунтованого процесуального заходу.
Відносини щодо постачання природного газу побутовим споживачам врегульовані, зокрема, Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2496.
За змістом пунктів 25, 27 розділу ІІІ Правил постачання природного газу у разі виникнення у побутового споживача заборгованості за договором постачання природного газу постачальник має право у визначеному цими Правилами порядку ініціювати припинення або обмеження постачання природного газу на об`єкт споживача.
Пунктом 27 розділу ІІІ Правил постачання природного газу передбачено, що постачальник має право здійснити заходи з припинення газопостачання споживачу через залучення до цих робіт Оператора ГРМ. Для цього постачальник надсилає Оператору ГРМ відповідне письмове повідомлення про необхідність здійснення ним заходів з припинення або обмеження розподілу природного газу споживачу із зазначенням підстав припинення, дати та часу, коли необхідно припинити розподіл природного газу на об`єкт споживача.
Відповідно до пункту 30 розділу ІІІ Правил постачання природного газу відновлення газопостачання споживачу здійснюється за умови оплати простроченої заборгованості за природний газ за договором або складання між постачальником та споживачем графіка погашення заборгованості та відшкодування витрат постачальника на припинення та відновлення газопостачання.
Отже, у разі припинення газопостачання побутовому споживачу у зв`язку з несплатою за спожитий природний газ визначальними для оцінки правомірності такого припинення є правовідносини між споживачем і постачальником природного газу, зокрема наявність або відсутність заборгованості, належність повідомлення споживача, дотримання постачальником процедури ініціювання припинення газопостачання, а також виконання умов для його відновлення.
Оператор газорозподільної системи у такому випадку виконує дії з припинення або обмеження розподілу природного газу на підставі відповідного письмового повідомлення постачальника, а тому саме по собі виконання такого доручення не свідчить про самостійне виникнення спору між побутовим споживачем та оператором ГРМ щодо заборгованості за спожитий природний газ або підстав її нарахування.
Суд враховує, що припинення газопостачання до житла споживача за певних обставин може істотно впливати на умови проживання особи, особливо з огляду на її вік, стан здоров`я, побутові потреби та необхідність забезпечення належних санітарних умов.
Водночас сам по собі факт припинення газопостачання не звільняє заявника від обов`язку довести наявність передбачених законом підстав для забезпечення позову, належність обраного заходу саме до передбачуваного спору, а також те, що такий захід має бути застосований саме до особи, щодо якої подано заяву.
У цій справі ОСОБА_1 просить зобов`язати Волинську філію Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» негайно відновити газопостачання за її адресою та заборонити вчиняти дії щодо зупинення газопостачання.
Разом з тим зі змісту наданого представником Волинської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» від 29 квітня 2026 року вбачається, що ініціатором припинення або обмеження газопостачання за адресою заявниці була саме газопостачальна компанія «Нафтогаз України», яка послалася на нездійснення оплати за спожитий природний газ та наявну заборгованість.
Тобто з наданих суду матеріалів вбачається, що підставою припинення газопостачання є не заборгованість заявниці перед оператором газорозподільної системи за послуги з розподілу природного газу, а заборгованість перед постачальником природного газу за спожитий природний газ.
Заявниця не надала суду доказів відсутності заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», доказів оспорення такої заборгованості, доказів звернення до постачальника природного газу з вимогою про її перерахунок або скасування, доказів неправомірності звернення постачальника до оператора газорозподільної системи щодо припинення газопостачання, а також доказів того, що саме Волинська філія Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» самостійно ініціювала припинення газопостачання чи допустила порушення прав заявниці поза межами виконання доручення постачальника природного газу.
Долучена заявницею квитанція про сплату 1657,84 грн на користь Волинської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» підтверджує лише факт здійснення відповідного платежу, однак не спростовує наявність заборгованості перед постачальником природного газу - Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», не підтверджує погашення саме тієї заборгованості, з якою постачальник пов`язував припинення газопостачання, та не доводить виникнення у Волинської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» обов`язку негайно відновити газопостачання.
Наданий заявницею витяг про реєстрацію права власності підтверджує її право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , однак сам по собі не підтверджує неправомірності припинення газопостачання, відсутності заборгованості перед постачальником природного газу або наявності спору саме з Волинською філією Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України».
Твердження заявниці про похилий вік, наявність багатьох хвороб, потребу в особливих санітарних умовах та загрозу її життю і здоров`ю суд бере до уваги як такі, що свідчать про важливість для неї безперервного газопостачання. Однак на підтвердження цих обставин заявниця не надала медичних документів, доказів відсутності альтернативного місця проживання або альтернативного способу забезпечення базових побутових потреб, а також інших доказів, які б дозволяли суду встановити наявність саме невідкладної та реально підтвердженої загрози її життю чи здоров`ю у розумінні підстав для застосування заходів забезпечення позову.
Крім того, заявниця повідомила, що на цей час перебуває в інших людей, що також не дає суду підстав для висновку про наявність безпосередньої та невідкладної загрози її життю чи здоров`ю саме у зв`язку з невжиттям заявлених заходів забезпечення позову до подання позовної заяви.
Суд також враховує, що вимога про заборону відповідачу вчиняти дії щодо зупинення газопостачання не відповідає фактичному стану правовідносин, оскільки сама заявниця зазначила, що газопостачання вже припинено 26 травня 2026 року. Отже, такий захід забезпечення не є ефективним і не може запобігти дії, яка, за твердженням заявниці, вже відбулася.
Щодо вимоги про зобов`язання негайно відновити газопостачання суд зазначає, що в конкретних обставинах справи її задоволення фактично означало б тимчасове вирішення питання про можливість відновлення газопостачання без перевірки наявності або відсутності заборгованості перед постачальником природного газу, правомірності направлення ним відповідного доручення оператору ГРМ та виконання умов, передбачених Правилами постачання природного газу для відновлення газопостачання.
При цьому Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» не є особою, щодо якої подано заяву про забезпечення позову, не бере участі у розгляді цієї заяви, а суд на цій стадії не має можливості надати оцінку правомірності нарахування заборгованості перед цим постачальником, дотриманню ним процедури повідомлення споживача та правомірності направлення доручення оператору газорозподільної системи.
За таких обставин застосування заявленого заходу забезпечення позову створило б ризик безпідставного втручання у правовідносини, пов`язані з правами та обов`язками іншої особи - постачальника природного газу, та поклало б на Волинську філію Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» обов`язок вчинити дії, правова підстава для яких залежить від обставин, що стосуються взаємовідносин заявниці з іншим суб`єктом.
Суд не вирішує питання про правомірність або неправомірність припинення газопостачання за адресою заявниці по суті, оскільки такі обставини можуть бути предметом розгляду відповідної цивільної справи після подання позовної заяви, визначення належного суб`єктного складу учасників справи, предмета та підстав позову, подання доказів сторонами та їх дослідження судом.
Разом з тим на стадії вирішення заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви суд не встановив належних та достатніх підстав для висновку, що невжиття саме заявлених заходів забезпечення позову щодо Волинської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» може істотно ускладнити чи унеможливити виконання майбутнього рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених або оспорюваних прав заявниці.
Отже, подані заявницею матеріали не підтверджують належними та допустимими доказами наявності передбачених частиною другою статті 149 ЦПК України підстав для забезпечення позову, співмірності заявлених заходів забезпечення із передбачуваними позовними вимогами саме до Волинської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», а також наявності реальної, а не припущеної загрози істотного ускладнення ефективного захисту прав заявниці.
Відмова у забезпеченні позову не позбавляє ОСОБА_1 права звернутися до суду з відповідним позовом до належного відповідача чи відповідачів, з урахуванням ролі постачальника природного газу та оператора газорозподільної системи у спірних правовідносинах, а також повторно звернутися із заявою про забезпечення позову за наявності належних доказів, які підтверджують підстави для застосування такого процесуального заходу.
Керуючись статтями 149-153, 260, 261, 353 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви до Волинської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про захист прав споживача - відмовити.
Роз`яснити заявниці, що відмова у забезпеченні позову не позбавляє її права звернутися до суду з відповідним позовом у загальному порядку та повторно подати заяву про забезпечення позову за наявності належних доказів, які підтверджують передбачені законом підстави для застосування заходів забезпечення позову.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо ухвалу постановлено без участі особи, яка її оскаржує, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання копії ухвали.
Суддя Ігор Вітер