УХВАЛА
01 червня 2026 року
м. Київ
справа №295/14850/24
адміністративне провадження № К/990/22238/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мацедонської В.Е.,
суддів - Кашпур О.В., Смоковича М.І.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2026 року
у справі № 295/14850/24 за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції, у якому просив:
- скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДП18 №832793 від 25.09.2024 відносно ОСОБА_1 з накладенням стягнення у виді штрафу за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121-3, ч.4 ст.126 КУпАП, у розмірі 20400грн.
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 12 січня 2026 року адміністративний позов задоволено.
Скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДП18 №832793 від 25.09.2024, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121-3, ч. 4 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20400 грн.
Закрито справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2026 року рішення Богунського районного суду м. Житомира від 12 січня 2026 року скасовано. Ухвалено нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження у справі, Суд виходить з такого.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Предметом оскарження у цій справі є постанова про накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушень, відповідальність за які передбачено ч.1 ст.121-3 та ч.4 ст.126 КУпАП, що за правилами статті 286 КАС України є категорією справ, що вирішуються місцевими загальними судами як адміністративними судами.
Згідно з частиною третьою статті 272 КАС України Судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-283-1, 284-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.
Таким чином, позивач подав касаційну скаргу на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2026 року, яка не підлягає касаційному оскарженню.
Крім того, суд апеляційної інстанції у резолютивній частині постанови роз`яснив учасникам справи, що постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення і не може бути оскаржена відповідно до частини 3 статті 272 КАС України.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За викладених обставин, Суд вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити на підставі пункту першого частини першої статті 333 КАС України.
Керуючись частиною другою статті 328, пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України,
у х в а л и в:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2026 року у справі № 295/14850/24 за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська
Судді О. В. Кашпур
М. І. Смокович