Єдиний унікальний номер 205/4095/25
Номер провадження 2-ві/205/9/26
У Х В А Л А
02 червня 2026 року місто Дніпро
Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді Дорошенко Г.В.,
за участю секретаря судового засідання Копич В.А.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Костромітіної Оксани Олександрівни у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
В С Т А Н О В И В:
У провадженні Новокодацького районного суду міста Дніпра перебуває вказана цивільна справа.
21.05.2026 року позивачем ОСОБА_1 було сформовано в підсистемі «Електронний суд» заяву про відвід судді Новокодацького районного суду міста Дніпра Костромітіної О.О. у справі № 205/4095/25, у зв`язку із сумнівами щодо її неупередженості та об`єктивності через створення перешкод щодо реалізації процесуальних прав позивача, а також переконання, що судом у ході розгляду справи були створені процесуальні переваги стороні відповідача, що порушує принципи рівності сторін та змагальності процесу. В обґрунтування заяви позивач ОСОБА_1 посилається на те, що 12.02.2026 року представник позивача адвокат Защук В.В. подала до суду клопотання, яким просила: 1) надати можливість ознайомлення з усіма матеріалами справи через підсистему «Електронний суд» шляхом завантаження всіх матеріалів судової справи, що були відсутні у системі; 2) забезпечити участь представника позивача у всіх судових засіданнях, включаючи засідання 18.02.2026 року, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із використанням власних технічних засобів через підсистему відеоконференцзв`язку ЄСІТС. Станом на 17.02.2026 року судом не було постановлено жодної ухвали щодо розгляду поданого клопотання в частині участі представника позивача у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, а також не було забезпечено доступ до матеріалів справи шляхом їх завантаження до підсистеми «Електронний суд». За таких обставин, у зв`язку із відсутністю доступу до матеріалів справи та неможливості належної підготовки до участі у процесі, 17.02.2026 року представником позивача адвокатом Защук В.В. було повторно направлено до суду клопотання, яким детально обґрунтовано необхідність забезпечення доступу до матеріалів справи через підсистему «Електронний суд», а також повторно звернулася з проханням забезпечити її участь у судовому засіданні 18.02.2026 року о 09:00 год. в режимі відеоконференції. Станом на теперішній час дане клопотання судом не розглянуто. Заявник зазначає, що участь його представника адвоката Защук В.В. у судовому засіданні 18.02.2026 року в режимі відеоконференції не була забезпечена, що є підставою для виникнення у позивача об`єктивного сумніву щодо належної процесуальної уважності суду до реалізації його процесуальних прав. Також не було надано своєчасно доступ адвокату Защук В.В. до матеріалів справи через підсистему «Електронний суд». Крім того, суд призначив наступне судове засідання без врахування того, що адвокат Защук В.В. повідомила суд про бажання брати участь у повному та безпосередньому дослідженні матеріалів справи, реалізувати процесуальні права в повному обсязі та, враховуючи відсутність можливості забезпечити участь у режимі відеоконференції. Окрім цього, позивач у своїй заяві зазначив, що ухвала про відкриття провадження у справі постановлена судом 24.03.2025 року, а відповідач ОСОБА_2 уклала договір про надання правничої допомоги з адвокатом Шахторіним А.С. 13.05.2025 року, і саме в цю дату представник відповідача вступив у справу. Як убачається з матеріалів справи, стороною відповідача було пропущено встановлений судом процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву. Незважаючи на це, 04.08.2025 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву без одночасного звернення до суду з клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку. При ознайомленні з матеріалами справи позивачем не виявлено жодної ухвали суду щодо поновлення відповідачу строку на подання відзиву, вирішення питання про прийняття такого відзиву після спливу встановленого строку або його долучення до матеріалів справи. Разом з тим, у судовому засіданні 18.05.2026 року суддя Костромітіна О.О. на місці ухвалила прийняти відзив представника відповідача, який за своїм змістом фактично дублював усні пояснення, надані ним під час судового розгляду. На думку позивача, відзив було прийнято судом без подання представником відповідача клопотання про поновлення процесуального строку, без з`ясування та оцінки поважності причин його пропуску, а також без надання позивачу можливості висловити свої заперечення щодо прийняття зазначеного процесуального документа.
28.05.2026 представником відповідача ОСОБА_2 адвокатом Шахторіним А.С. через канцелярію суду було подано письмові заперечення на заяву про відвід судді Костромітіної О.О.
Ухвалою судді Костромітіної О.О. від 29.05.2026 року заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді визнано необґрунтованою. Вказану заяву передано до канцелярії суду для визначення судді для розгляду заяви про відвід, визначеному у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.05.2026 року, вищевказану заяву про відвід судді було розподілено головуючому судді Дорошенко Г.В., та передано судді канцелярією суду 01.06.2026 року.
01.06.2026 позивачем ОСОБА_1 було сформовано в підсистемі «Електронний суд» заяву щодо порушення принципів змагальності сторін та рівності учасників процесу під час розгляду заяви про відвід судді 29.05.2026 року, а також про обставини, які додатково підтверджують доводи заяви про відвід судді, згідно з якою просить долучити цю заяву та додані до неї документи до матеріалів цивільної справи №205/4095/25 щодо розгляду питання про відвід судді; врахувати викладені у цій заяві обставини та доводи під час розгляду заяви ОСОБА_1 про відвід судді Костромітіної О.О.; з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду заяви про відвід судді дослідити матеріали цивільної справи №205/4095/25, у яких містяться процесуальні документи та інші докази, на які я посилаюся за змістом цієї заяви і заяви про відвід судді; з метою перевірки наведених у заяві про відвід доводів відтворити та дослідити технічні записи судових засідань від 30.04.2026 року та 18.05.2026 року, а також відповідні протоколи судових засідань, на які наявні посилання за змістом заяви про відвід судді; надати позивачу та його представнику можливість ознайомитися із письмовими запереченнями представника відповідачки, про які зазначено в ухвалі Новокодацького районного суду міста Дніпра від 29.05.2026 року, забезпечивши розміщення зазначених письмових заперечень та доданих до них документів у підсистемі «Електронний суд», а також встановити позивачу розумний процесуальний строк для подання письмових пояснень, доводів та заперечень щодо змісту зазначених заперечень після фактичного ознайомлення з ними; постановити ухвалу про відвід судді Костромітіної Оксани Олександрівни від розгляду цивільної справи №205/4095/25.
Згідно з ч.7 ст.40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
З огляду на визначені Цивільним процесуальним кодексом України скорочені строки вирішення питання про відвід, з врахуванням того, що сторона позивача повідомила, що не ознайомлена із письмовими запереченнями на заяву про відвід судді Костромітіної О.О., котра подана представником відповідача ОСОБА_2 адвокатом Шахторіним А.С., суд здійснює вирішення питання про відвід без врахування поданих 28.05.2026 письмових заперечень адвоката Шахторіна А.С.
Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
У даному випадку заява про відвід вирішена без повідомлення учасників справи.
Дослідивши доводи заяви про відвід, оглянувши матеріали справи № 205/4095/25, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 36 ЦПК України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу за наявності на те підстав (обставин), вичерпний перелік яких визначений ст. 36 ЦПК України, що виключає можливість їх розширеного тлумачення.
Згідно з ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, пункт 46).
У процесуальному судочинстві діє презумпція безсторонності суду, яка може бути спростована.
Право учасника справи на відвід судді є однією із гарантій права на справедливий суд.
Проте право на відвід не є абсолютним. В іншому випадку воно перетвориться у свавільне обрання суддів для розгляду справи та спосіб процесуального зловживання, що суперечитиме інтересам інших учасників справи та суспільним інтересам загалом.
Відвід має бути обґрунтований посиланням на факти, які вказують на залежність, упередженість або необ`єктивність судді щодо сторін чи будь-кого з них.
Лише за таких обставин відвід буде правомірним і убезпечить сторони від залежного, упередженого або необ`єктивного суду.
Частиною 1 ст. 36 ЦПК України визначені підстави для відводу (самовідводу) судді.
Позивач у своїй заяві посилається на існування обставин, що викликають сумнів в неупередженості, що передбачено пунктом 5 ч.1 ст.36 ЦПК України.
Таким чином, суд оцінює заяву на предмет наявності зазначеної підстави. Пунктом 5 частини 1 статті 36 ЦПК України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Дослідивши доводи заяви про відвід, оглянувши матеріали справи № 205/4095/25, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до статей 126, 129, 129-1 Конституції України, статей 6, 48 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» незалежність судді гарантуються Конституцією і законами України. Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Таким чином, важливим питанням для реалізації механізму відводу судді є саме об`єктивне та обґрунтоване підтвердження прямої чи опосередкованої заінтересованості судді в результаті розгляду справи, а також наявність законних сумнів у неупередженості такого судді.
Необхідно зазначити, що головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно із законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.
Варто зауважити, що жодна норма національного закону не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість (безсторонність) судді", а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості необхідно керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:
(і) "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
(іі) "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).
Так ЄСПЛ розрізняє чи в конкретній справі суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в його упередженості (рішення у справах Piersac vs Belgium, Grieves vs UK). Крім того, згідно принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні ЄСПЛ по справі Le Comte, Van Leuven i De Meyere vs Belgium, суд має бути неупередженим і безстороннім.
У пунктах 49, 50, 52 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (заява № 33949/02) зазначено, що "у кожній окремій справі необхідно вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими".
Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи.
Позивач при обґрунтуванні заявленого відводу, посилається на процесуальні дії та рішення судді щодо прийняття відзиву представника відповідача, організації можливості представнику позивача ознайомитися з матеріалами справи в електронному вигляді, вирішення питання про проведення судового засідання в режимі відеоконференцзв`язку, ненадання гарантій того, що судове засідання в режимі відеоконференцзв`язку відбудеться, звільнення від сплати судового збору на підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий спір» у справі про зменшення розміру аліментів.
Зі змісту самої заяви про відвід неможливо встановити жодних конкретизованих фактів з приводу того, в чому саме полягає пряма чи опосередкована заінтересованість судді в результаті розгляду справи.
Водночас незгода особи, яка бере участь у справі, з процесуальними діями судді під час судового розгляду справи є підставою для оскарження прийнятих за результатами розгляду справи рішень в апеляційному чи касаційному порядку. Оцінку процесуальним діям суду можуть надавати лише суди вищих інстанцій.
Відповідно до частини четвертої статті 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Для відведення судді в разі наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності, необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість судді.
Відповідно, не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Отже, аргументи, якими заявник мотивує свою заяву, не викликають обґрунтованих сумнівів в об`єктивності судді, оскільки відсутні докази, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості судді як з погляду на "суб`єктивний критерій", так і з погляду на "об`єктивний критерій", сформульовані Європейським судом з прав людини.
На підставі викладеного, суд доходить висновку, що у своїй заяві ОСОБА_1 не навів аргументованих доводів, які могли б викликати сумніви в об`єктивності і неупередженості судді Костромітіної О.О. при розгляді даної цивільної справи, тому робити висновки щодо упередженого ставлення до заявника в цій справі, саме через призму суб`єктивного критерію безсторонності, не виявляється за можливе. Ознак будь-якої прямої чи побічної зацікавленості судді Костромітіної О.О., які викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності заявником не зазначено та під час розгляду даної заяви не встановлено, а тому вони не можуть бути підставою для відводу судді у розумінні статті 36 ЦПК України. За таких обставин, суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу.
Отже, позивачем не наведено, а судом не встановлено обставин, які б свідчили про упередженість чи необ`єктивність головуючого у справі та обставин цієї справи, а також інших підстав, передбачених статтею 36 ЦПК України, які унеможливлювали б розгляд справи суддею та викликали необхідність його відводу.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючому судді Костромітіної О.О. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини, необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 36-37, 39-41, 258-261, 268, 353 ЦПК України, суд
П О С Т А Н О В И В :
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючому судді Костромітіної О.О. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г.В. Дорошенко