Справа № 149/1467/26
Провадження №2/149/1094/26
Номер рядка звіту 17
У Х В А Л А
про повернення позовної заяви
через неусунення недоліків
03.06.2026 м. Хмільник
Суддя Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області Павлюк О. О., розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Хмільницьке", третя особа: ОСОБА_2 про визнання договору емфітевзису недійсним,
ВСТАНОВИВ:
До Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області надійшла вказана позовна заява.
Ухвалою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 05.05.2026 року вказану заяву було залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків.
22.05.2026 на адресу суду надійшло письмове пояснення, заява про усунення недоліків та клопотання про звільнення від сплати судового збору, оскільки вона є особою з інвалідністю ІІІ групи та її матеріальне становище не дозволяє сплатити судовий збір.
Щодо клопотання про звільнення від сплати судового збору , суд дійшов наступного висновку.
Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначає, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Положення п. 1 ст. 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, а й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави. Це положення також не передбачає надання права на безкоштовні провадження в цивільних справах (Airey v. Ireland). Більше того, можливість, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду, не виключається ЄСПЛ. Такі обмеження несумісні з п. 1 ст. 6 Конвенції лише якщо вони не переслідують законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю мети, якої вони прагнуть досягти.
Так, у справі Bellet v. France суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; пункти 6364 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).
Разом з тим, клопотання про звільнення від сплати судового збору не містить обгрунтування неможливості сплатити позивачем судовий збір при подачі позовної заяви до суду, а також не додано жодних доказів на підтвердження такої неможливоості. В своєму клопотанні позивач посилається лише на те, що вона є особою з інвалідністю ІІІ групи, однак у відповідності до Закону України "Про судовий збір" вказана категорія осіб не підлягає звільненню від сплати судового збору. Вказана обставина безперечно враховується судом при вирішенні порушеного питання, однак сама по собі не є достатньою підставою для звільнення позивача від сплати судового збору.
За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Крім того, інші недоліки визначені ухвалою суду від 05.05.2026, позивачем не усунуто. Неусунення виявлених судом недоліків позовної заяви (відсутність відомостей про місцезнаходження, ідентифікаційні дані учасників та ін.) перешкоджають відкриттю провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи викладене та приймаючи до уваги те, що недоліки заяви у встановлений строк не усунуто, і вказане перешкоджає правильному вирішенню питання про відкриття провадження, дана заява, у відповідності до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, вважається неподаною і повертається заявнику.
Керуючись ч. 3 ст. 185 ЦПК України, суддя,
УХВАЛИВ:
В задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ "Хмільницьке", третя особа: ОСОБА_2 про визнання договору емфітевзису недійсним, повернути позивачу.
Ухвла набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя: Павлюк О. О.