Справа № 127/5492/23
Провадження № 2-др/127/71/26
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 червня 2026 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Жмудь О.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача адвоката Слободянюка Миколи Володимировича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз», за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницягаз Збут», Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання незаконним визначення об`ємів та обсягів спожитого природного газу, зобов`язання до вчинення дій, визнання незаконним та скасування акту-
В С Т А Н О В И В:
У провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз», за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницягаз Збут», Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання незаконним визначення об`ємів та обсягів спожитого природного газу, зобов`язання до вчинення дій, визнання незаконним та скасування акту.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 11.05.2026 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Під час розгляду справи сторони зробили заяви відповідно до положень ст. 141 ЦПК України про понесення судових витрат на професійну правничу допомогу, докази на підтвердження яких (в остаточному розмірі) будуть надані суду після завершення судового розгляду.
18.05.2026 представник позивача ОСОБА_1 адвокат Слободянюк М.В. звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення в справі щодо вирішення питання розподілу судових витрати, а саме витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 19324,80 грн.
27.05.2026представник відповідача АТ «ОГС «Вінницягаз» адвокат Ліфанчук М.О. подав до суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги. Відповідач не погоджується з даною заявою, оскільки матеріали справи не містять, а представником Позивача не надано доказів, які б свідчили про доцільність та неминучість понесених витрат на професійну правничу допомогу саме на суму 19384,80 грн, а також не враховано співмірність витрат на правову допомогу із розміром заявлених позовних вимог. З огляду на вищевикладене просив заяву про ухвалення додаткового рішення залишити без задоволення.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
У судове засідання сторони не викликалися, що відповідає положенням ст. 270 ЦПК України.
Оглянувши заяву представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд установив наступне.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 11.05.2026 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Під час розгляду даної справи, до закінчення судових дебатів, представниками позивача було повідомлено про те, що докази в підтвердження понесення ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу будуть надані додатково.
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 141 ЦПК України).
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 141 ЦПК України).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно із ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи, представниками позивача Цвігун Р.П. є адвокати Слободянюк М.В. і Піпко А.М.
Представник позивача Слободянюк М.В. на підтвердження понесених витрат надав: договір про надання правової (правничої) допомоги від 09.02.2023, укладений між адвокатом Слободянюк М.В. і Цвігун Р.П.; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ВН №00906, копію ордеру на надання правничої допомоги №1065151 від 24.02.2023 (а.с. 79-83, т. 1).
Також в матеріалах справи містяться докази про надання правничої допомоги адвокатом Піпко А.М. (а.с. 168-172, т. 1).
Відповідно до платіжної інструкції №1d1a375a-994d-4b02-afdd-f54826dbbfa0 від 18.05.2026 Цвігун Роксолана Павлівна здійснила переказ коштів ОСОБА_2 в розмірі 19325,00 грн за надання правової допомоги.
Згідно акту від 18.05.2026, складеного працівниками суду вбачається, що під час реєстрації заяви про ухвалення додаткового рішення, яка надійшла до підсистеми «Електронний Суд» не вдалося відкрити файли з додатками, а саме: 1. Детальний опис робіт від 18.05.2026.pdf. 2. Акт 1 приймання_передачі наданих послуг від 18.05.2026 pdf.
Разом з тим, в заяві про винесення додаткового рішення адвокат Слободянюк М.В. детально описано його роботу, зокрема: участь в судових засіданнях, надання консультації, підготовка процесуальних документів, ознайомлення з матеріалами справи.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно положень ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи та витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 цього Закону встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону №5076-VI).
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону №5076-VI).
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
З огляду на викладене суд відзначає, що ЦПК України передбачено наступні критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) пов`язаність витрат з розглядом справи; 2) їх дійсність; 3) необхідність; 4) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
При визначенні суми відшкодування витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
До таких висновків в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу дійшла Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 19.02.2020 року (справа №755/9215/15-ц провадження №14-382цс19).
Разом із тим, суд зазначає, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137, частина восьма статті 141 ЦПК України).
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, додатковій постанові Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі №727/463/19, постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі №317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі №554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі №753/1203/18.
При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).
Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій такої сторони.
Це підтверджується і такими нормами ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.
Дослідивши надані адвокатом Слободянюком М.В. на підтвердження надання позивачу правової допомоги та їх розміру документи, а також принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з обставин по даній справи, характеру її складності та обсягу виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення їх розміру та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі - 10000,00 грн.
Керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 246, 270 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В:
Заяву про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз» на користь ОСОБА_1 понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 10000,00 гривень.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно вимог ст. 265 ч. 5 п. 4 ЦПК України:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;
відповідач: Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз», код ЄДРПОУ 03338649, місцезнаходження: пров. Костя Широцького, 24, м. Вінниця;
третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вінницягаз Збут», код ЄДРПОУ 39593306, місцезнаходження: вул. Хмельницьке шосе, буд. 23, м. Вінниця;
третя особа: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, код ЄДРПОУ 39369133, місцезнаходження: вул. Смоленська, буд. 19, м. Київ.
Суддя О.О. Жмудь