УХВАЛА
м. Вінниця
01 червня 2026 р. Справа № 280/3374/26
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Дончик Віталій Володимирович, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити дії
в с т а н о в и в:
14.05.2026 року ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити дії.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 20.04.2026 року матеріали справи №280/3374/26 вирішено передати на розгляд Вінницькому окружному адміністративному суду за підсудністю.
26.05.2026 року матеріали адміністративної справи надійшли до Вінницького окружного адміністративного суду.
Автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до статті 31 КАС України, визначено головуючого суддю у даній справі Дончика В.В.
Відповідно до частини 2 статті 30 КАС України адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.
Враховуючи наведене, матеріали адміністративної справи №280/3374/26 слід прийняти до свого провадження.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, встановлено, що позовна заява не відповідає таким вимогам, з огляду на наступне.
Положеннями статті 5 КАС України встановлено право на звернення до адміністративного суду. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтями 160, 161 КАС України.
Норми статей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв`язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.
Згідно частиною 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до пункту 4, 5 частини 5 статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до пункту 9 частини 5 статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
При цьому, положеннями пункту 9 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Відповідно до частини першої статті 46 КАС України, сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Згідно частиною 3 статті 46 КАС України, відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
В розумінні статті 4 КАС України, суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Отже, з наведеного видно, що відповідачем (суб`єктом владних повноважень) може бути самостійно як юридична особа (орган, установа) так і суб`єкт владних повноважень - орган державної влади без статусу юридичної особи.
Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивач просить суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо фактичного затримання та позбавлення волі ОСОБА_1 в період з 15.03.2026 року по 08.04.2026 року;
- визнати протиправним та скасувати наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 про призов на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 ;
- визнати протиправною та скасувати довідку (постанову) військово-лікарської комісії, видану 15.03.2026 року щодо визнання ОСОБА_1 придатним до військової служби;
- визнати протиправними та скасувати наказ Військової частини НОМЕР_1 про зарахування ОСОБА_1 до особового складу військової частини;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 із списків особового складу частини та звільнити його з військової служби у зв`язку з відсутністю законних підстав для проходження військової служби.
В той же час, в якості відповідачів позивач, визначив ІНФОРМАЦІЯ_2 та Військову частину НОМЕР_1 .
Разом з тим, як слідує із позовної заяви, позивач не погоджується з діями ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо фактичного затримання та позбавлення волі, а також щодо винесення наказу про призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації.
При цьому, суд зауважує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_4 є двома окремими самостійними суб`єктами владних повноважень.
Отже, позивачем не обґрунтовано, яким чином порушуються його права ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Водночас, позивачем заявлено позовні вимоги щодо визнання протиправною та скасувати довідки (постанови) військово-лікарської комісії від 15.03.2026 року про визнання ОСОБА_1 придатним до військової служби.
Поряд із цим, вказана військово-лікарська комісія не є відповідачем у справі.
Із наведеного слідує, що зміст заявлених позивачем позовних вимог не відповідає викладу обставин та доказам, якими він їх обґрунтовує.
З огляду на викладене, позивачу слід уточнити зміст заявлених позовних вимог чи/або виклад обставин, якими вони обґрунтовуються, а також уточнити суб`єктний склад відповідачів за даним позовом.
Крім того, пунктом 8 частини 5 статті 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
При цьому, відповідно до положень частини 4 статті 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Водночас, згідно із частиною 4 статті 79 КАС України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
Відповідно до частини 1 статті 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Отже, за результатами аналізу вказаних норм, суд звертає увагу позивача на те, що позивач при зверненні до суду з позовом зобов`язаний надати докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а у разі неможливості надання позивачем таких доказів, він зобов`язаний надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання таких доказів та у разі неможливості самостійно надати докази за необхідності заявити клопотання про їх витребування.
З матеріалів позовної заяви слідує, що позивач просить, окрім іншого, скасувати:
- наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 про призов на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 ;
- визнати протиправною та скасувати довідку (постанову) військово-лікарської комісії, видану 15.03.2026 року щодо визнання ОСОБА_1 придатним до військової служби;
- визнати протиправними та скасувати наказ Військової частини НОМЕР_1 про зарахування ОСОБА_1 до особового складу військової частини.
Однак, копії вказаних документів до матеріалів позовної заяви позивачем не долучено.
В той же час, у прохальній частині позову позивача просить суд витребувати:
- у ІНФОРМАЦІЯ_1 : копію картки обстеження та медичного огляду військовозобов`язаного ОСОБА_1 , довідку (постанову) військово-лікарської комісії щодо визнання ОСОБА_1 , наказ (накази) ТЦК та СП про призов ОСОБА_1 під час мобілізації, відомості про направлення ОСОБА_1 до місця проходження військової служби (зокрема, найменування військової частини її дислокацію та дату направлення 08.04.2026 року);
- в Головного управління Національної поліції у Вінницькій області: копії записів з нагрудних відеореєстраторів (боді-камер) працівників поліції (або інших уповноважених осіб), які здійснювали затримання та супровід ОСОБА_1 15.03.2026 року (місце затримання - м. Калинівка, Вінницька область) та в подальшому - до моменту передачі до ІНФОРМАЦІЯ_5 , копії протоколу адміністративного затримання (або будь-якого іншого процесуального документа, яким оформлено затримання ОСОБА_1 15.03.2026 року), а також усіх пояснень (протоколів допиту/опитування), які відбиралися у зв?язку з затриманням ОСОБА_1 , підтвердження факту реєстрації (прийняття) звернень (викликів) ОСОБА_1 та інших громадян на номер 102 стосовно обставин затримання ОСОБА_1 15.03.2026 року, а також копії відповідних реєстраційних документів (журналів, карток обліку тощо), копії будь-яких документів (рапортів, службових записок, доповідей тощо), складених працівниками поліції за фактом затримання ОСОБА_1 15.03.2026 року та перебування у ІНФОРМАЦІЯ_6 в період до 08.04.2026 року включно;
- у Військової частини НОМЕР_2 : наказ про зарахування ОСОБА_1 до особового складу військової частини НОМЕР_1 .
В контексті зазначеного, суд наголошує, що позивач зобов`язаний самостійно ретельно підготуватися для звернення до суду з позовом, надавши до такого позову документи, які мають значення для вирішення спору та які може отримати самостійно.
В обґрунтування неможливості надання доказів позивач вказав, що ним було направлено запити. Разом з тим, із копій наданих запитів слідує, що позивачем вказані запити направлено 09.04.2026 року о 19:20 год., о 19:23 год. та о 20:09 год., в той час як позовна заява датована 10.04.2026 року, що є незначним проміжком часу з метою звернення щодо отримання оскаржуваного наказу та звернення з цим позовом до суду.
Суд звертає увагу, що саме лише звернення із запитом 09.04.2026 року про отримання вказаних вище доказів не свідчить про те, що позивач вчинив всі необхідні дії для отримання таких доказів.
Водночас, суд наголошує, що на стадії подання до суду позовної заяви саме на позивача покладається обов`язок надати усі необхідні докази, завірені належним чином, на підтвердження заявлених вимог.
Таким чином, вказане свідчить про пасивний спосіб збирання доказів та підготовки сторони до звернення до суду за захистом прав.
Водночас, слід звернути увагу позивача на те, що вказані обставини не є надмірним формалізмом, оскільки адміністративний суд діє виключно в межах повноважень, передбачених КАС України, натомість частина 2 статті 79 КАС України спонукає та зобов`язує учасників справи до активної участі/ ролі, у вирішенні спору, у тому числі ретельно готуватися та звертатися до суду з максимальним пакетом необхідних документів зібраних позивачем на стадії підготовки матеріалів позовної заяви.
Необхідно зауважити, що суд не є інструментом в руках учасників справи, у тому числі щодо зібрання документів замість або для самих учасників справи. Учасник справи зобов`язаний самостійно та активно на стадії підготовки позовної заяви до початку звернення до суду, вчиняти дії по збиранню та отримуванню доказів, які він вважає, що останні можуть мати важливе значення для вирішення спору по суті задля можливого ухвалення судом рішення на його користь.
Тобто, всупереч приписам КАСУ до позовної заяви стороною позивача не надано доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Крім того, заявляючи вимогу про витребування доказів така жодним чином не обґрунтована, а також не наведено підстав для неможливості самостійно подати такі докази суду.
Крім того, відповідно до частини 3 статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
За правилами частини 1 статті 4 вказаного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно положень пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову не майнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2026 року становить 3328,00 грн.
Згідно з частиною 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Отже, як вбачається зі змісту позовних вимог, позивачем заявлено чотири окремих позовні вимоги немайнового характеру (основні позовні вимоги), таким чином, ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру становить 5324,80 грн. (1331,20 грн. за кожну немайнову вимогу).
Натомість, в порушення частини 3 статті 161 КАС України, позивачем до позовної заяви не надано доказу сплати судового збору у встановленому розмірі або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Таким чином, позивачу слід надати суду докази сплати судового збору в сумі 5324,80 грн.
За правилами визначеними частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків.
Керуючись статтями 169, 248, 256 КАС України, -
у х в а л и в:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити дії залишити без руху.
Надати позивачу 5-денний строк, з дня вручення копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, шляхом:
- надання суду нової редакції позовної заяви із уточненим суб`єктним складом відповідачів та/або змістом позовних вимог;
- надання усіх доказів, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги;
- надання доказів сплати судового збору в сумі 5324,80 грн.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Дончик Віталій Володимирович