Судові рішення

Ухвала № 137073459 у справі № 120/8278/26 від 03.06.2026

Ухвала від 03.06.2026 в адміністративній справі № 120/8278/26 (категорія «Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів»). Суд: Вінницький окружний адміністративний суд, суддя Дмитришена Руслана Миколаївна.

Справа№ 120/8278/26
СудВінницький окружний адміністративний суд
СуддяДмитришена Руслана Миколаївна
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяЗаява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів
Дата ухвалення03.06.2026
Надійшло до реєстру04.06.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/137073459

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Текст рішення

УХВАЛА

м. Вінниця

03 червня 2026 р. Справа № 120/8278/26

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Руслани Миколаївни, розглянувши письмово заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 , подану до суду до подання позовної заяви

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із заявою про забезпечення позову, подану до подання позовної заяви, в інтересах якого діє його представник - адвокат Сітніков Андрій Володимирович.

У заяві про забезпечення позову представник заявника просить заборонити представникам ІНФОРМАЦІЯ_1 вчиняти дії щодо мобілізації ОСОБА_1 до розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.

У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.

Беручи до уваги те, що матеріалів заяви достатньо для вирішення відповідного процесуального питання, заяву про забезпечення позову суд розглядає без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

Визначаючись щодо заяви про забезпечення позову, суд керується такими мотивами.

Інститут забезпечення позову регламентовано статтями 150 - 153 Кодексу адміністративного судочинства України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову під час здійснення адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (ч. 2 ст. 150 КАС України).

Обґрунтовуючи підстави для постановлення ухвали про забезпечення позову заявник зазначає, що ОСОБА_1 проходив військову службу та відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 07.11.2025 був звільнений у запас відповідно до підпункту "г" пункту 2 частини 4 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" - через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною двадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу). Підстави визначені абзацом чотирнадцятим пункту 3 частини 12 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу": "необхідність здійснювати постійний догляд за членом сім`ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I або II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи".

Вказана підстава кореспондується із пунктом 14 частини 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", відповідно до якої, заявнику надавалася відстрочка від мобілізації в період з 08.11.2025 по 26.05.2026.

Станом на 26.05.2026 сімейний стан заявника, обставини та законодавство в частині врегулювання питань відстрочки за пунктом 14 частини 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" не змінилися, однак рішенням відповідача оформленим протокол №45 від 26.05.2026 у продовженні відстрочки заявнику було відмовлено.

Представник заявника вказує, що з боку представників ТЦК та СП розпочинаються дії, що спрямовані на здійснення мобілізації ОСОБА_1 , як то вимога прибути для здійснення мобілізаційних процедур.

Також, представник заявника зазначає, що без здійснення заходів забезпечення цього позову, у разі незаконної мобілізації ОСОБА_1 або спробі притягнути його до відповідальності в порядку ст. 336 КК Україні, рішення у цій справі виконати буде неможливо, ефективний захист його прав не відбудеться.

Надаючи оцінку аргументам заяви про забезпечення позову, суд зазначає таке.

Забезпечення позову - це надання заявнику (позивачеві) тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся чи планує звернутися до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбачених законом (відповідний правовий висновок наведено у постанові Верховного Суду від 20.03.2019 року в справі № 826/14951/18).

Отже, у кожному випадку суд повинен надати оцінку характеру ймовірних наслідків оскаржуваного рішення (дій чи бездіяльності) відповідача і лише у виняткових випадках за клопотанням позивача чи з власної ініціативи постановити ухвалу про забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 151 КАС України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії (правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 24.04.2019 року в справі №826/10936/18 (провадження № К/9901/728/19).

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, наслідків заборони відповідачу приймати рішення чи здійснювати певні дії.

Безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на осіб, на яких поширюються. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте, відповідно до ст. 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

Посилання представника заявника на те, що не вжиття судом заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду не може визнаватись достатнім для вжиття заходів забезпечення позову.

З матеріалів справи не встановлено підстав, які б свідчили про те, що невжиття судом заходів забезпечення позову створить очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам заявника або ускладнить чи зробить неможливим виконання рішення суду за наслідками розгляду цієї справи.

Тому, жодних доказів, у розумінні статей 73, 76 КАС України, на підтвердження існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам заявника до ухвалення судового рішення в адміністративній справі, а також, що відновлення прав та інтересів заявника без вжиття заходів забезпечення позову стане неможливим, суду не надано.

Доводи представника заявника не можуть визнаватись достатніми для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки сформульовані як можливість/ймовірність їх настання у майбутньому, тобто ґрунтуються тільки на припущеннях. Водночас, можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, адже суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно може бути порушено у майбутньому.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06.09.2019 у справі № 826/13306/18.

В цьому контексті суд враховує і те, що рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях та домислах, оскільки таке рішення суперечитиме законодавчо визначеним принципам і завданням адміністративного судочинства.

На переконання суду відмова ІНФОРМАЦІЯ_1 у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації не є наслідком того, що він безальтернативно буде призваний на військову службу.

Представником заявника не надано жодних доказів на підтвердження тих обставин, що ІНФОРМАЦІЯ_2 вживає заходів, спрямованих на мобілізацію ОСОБА_1 , як і не надано доказів на підтвердження факту того, що останній в подальшому буде призваний для проходження військової служби за мобілізацією.

Як наслідок, відсутні підстави і для висновку про те, що невжиття заходів забезпечення зумовить незворотні зміни в правовому становищі заявника, оскільки не підтверджено достатню ймовірність існування ризику, в зв`язку з яким і мали б вживатися заходи забезпечення позову.

Тому, враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, тому в задоволенні заяви ОСОБА_1 слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 150-154, 156, 248, 256, 294 КАС України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, поданої до суду до подання позовної заяви, відмовити.

Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).

Повну ухвалу складено 03.06.2026.

Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
08.06.2026 Ухвала № 137196698 Вінницький окружний адміністративний суд