ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
01 червня 2026 року Луцьк Справа № 140/6743/26
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Смокович В.І., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання дії,
ВСТАНОВИВ:
Адвокат Проява Ірина Василівна, в інтересах позивача, ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач 1), Військової частини НОМЕР_1 (далі - в/ч НОМЕР_1 , відповідач 2) про визнання протиправним та скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 24.02.2026 про призов ОСОБА_1 на військову службу по мобілізації на особливий період з направленням до в/ч НОМЕР_1 ; визнання протиправним та скасування наказу командира в/ч НОМЕР_1 про зарахування ОСОБА_1 в списки особового складу в/ч НОМЕР_1 та зобов`язання командира в/ч НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 з військової служби з направленням до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 171 цього Кодексу.
Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161, 171 КАС України.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Абзацом першим частини другої статті 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною п`ятою статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Представник позивача не заперечує, що спірні відносини, які виникли між ОСОБА_1 та відповідачами полягають у незаконній мобілізації та зарахування у списки військової частини, та враховуючи те, що військова служба є публічною службою, тому на ці правовідносини розповсюджується місячний строк звернення до суду, встановлений частиною п`ятою статті 122 КАС України.
Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. При цьому позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Як видно з матеріалів позовної заяви, наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №107 про призов ОСОБА_1 на військову службу по мобілізації на особливий період з направленням до в/ч НОМЕР_1 винесено 24.02.2026, тоді як із даним позовом сторона позивача звернулася лише 26.05.2026.
Представник позивача звертає увагу суду, що вперше із даним позовом до Волинського окружного адміністративного суду Войтович О. С. звернувся 25.03.2026, однак ухвалою суду від 01.04.2026 у справі №140/3813/26 позовну заяву було залишено без руху та надано десятиденний строк на усунення недоліків, а саме подати до суду наказ командира ІНФОРМАЦІЯ_3 від 24.02.2026 та наказ командира в/ч НОМЕР_1 . Проте, виконати вимоги вказаної ухвали не представлялось можливості, тому прийнято рішення щодо подачі заяви про відкликання позову.
Разом із тим суддя зауважує, що під час первинного звернення із позовною заявою та постановлення ухвали Волинського окружного адміністративного суду від 01.04.2026 у справі №140/3813/26 про залишення позовної заяви без руху сторона позивача, у випадку недостатності строку для усунення недоліків, вправі була звернутись до суду із заявою щодо продовження процесуального строку, відповідно до частини другої статті 121 КАС України.
Натомість представник позивача, не вчинивши жодних процесуальних дій щодо усунення недоліків позовної заяви, 02.04.2026 (на наступний день після постановлення ухвали про залишення позовної заяви без руху) подала заяву про відкликання позовної заяви, усвідомлюючи, що строк звернення до суду при поданні нового позову буде пропущений.
Суддя враховує, що ухвалу про повернення позовної заяви у справі №140/3813/26 постановлено 08.04.2026 та тільки 26.05.2026 (більше ніж через 6 тижнів) адвокат Проява Ірина Василівна, в інтересах позивача, ОСОБА_1 , повторно звернулась із даним позовом до суду.
Водночас посилання на те, що станом на 26.05.2026 стороні позивача не повернуто позов разом із судовим збором не заслуговує уваги, оскільки до даної позовної заяви представником ОСОБА_1 долучено оригінал платіжної інструкції на переказ готівки від 25.03.2025.
Також, звертаючись із вимогою про скасування наказу командира в/ч НОМЕР_1 про зарахування ОСОБА_1 в списки особового складу в/ч НОМЕР_1 , представником позивача не вказано дату видачі оскаржуваного наказу, а також його реєстраційний номер. Окрім того, до позовної заяви такий наказ долучено не було.
Щодо можливості отримання такого наказу суддя зазначає, що в матеріалах позовної заяви наявний адвокатський запит (про надання інформації та копій документів) датований 27.03.2026 №37/26, у якому представник позивача просила надати належним чином завірену копію наказу (витягу з наказу) командира в/ч НОМЕР_2 про зарахування у списки військової частини ОСОБА_2 , яка була надіслана на електронну скриньку відповідача 2.
Суддя констатує, що організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів визначені в Законі України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003 №951-IV (далі - Закон №951-IV), статтею 5 якого визначено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.
Статтею 6 Закону №951-IV визначено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.
Для підтвердження достовірності походження та цілісності електронного документа може використовуватися електронна печатка.
Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.
Суб`єкти електронного документообігу використовують електронні підписи та електронні печатки у випадках, встановлених законодавством, або за домовленістю між відповідними суб`єктами.
При цьому суддя звертає увагу на положення статті 11 Закону №951-IV, згідно якого електронний документ вважається одержаним адресатом з часу надходження авторові повідомлення в електронній формі від адресата про одержання цього електронного документа автора, якщо інше не передбачено законодавством або попередньою домовленістю між суб`єктами електронного документообігу.
Якщо попередньою домовленістю між суб`єктами електронного документообігу не визначено порядок підтвердження факту одержання електронного документа, таке підтвердження може бути здійснено в будь-якому порядку автоматизованим чи іншим способом в електронній формі або у формі документа на папері. Зазначене підтвердження повинно містити дані про факт і час одержання електронного документа та про відправника цього підтвердження.
У разі ненадходження до автора підтвердження про факт одержання цього електронного документа вважається, що електронний документ не одержано адресатом.
Водночас, представником ОСОБА_1 не надано доказів щодо отримання адвокатського запиту відповідачем 2. Надані докази підтверджують лише створення і можливе відправлення на адресу в/ч НОМЕР_1 такого запиту.
Окрім того суддя також враховує, що після надіслання зазначеного адвокатського запиту жодних дій щодо отримання наказу командира в/ч НОМЕР_1 про зарахування ОСОБА_1 в списки особового складу в/ч НОМЕР_1 адвокатом ОСОБА_3 не вчинялось.
Враховуючи вищевикладене суддя приходить до переконання, що представником позивача не обґрунтовано причин зволікання із повторним зверненням до суду із даною позовною заявою, адже жодних нових доказів адвокатом не надано та будь-яких інших обставин суду не повідомлено.
Визначення законодавцем строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб`єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом законодавчо встановленого строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.
Згідно сталої та послідовної судової практики підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність тих обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами, тобто які об`єктивно та істотно перешкоджали б зверненню до суду та не залежали б від волевиявлення особи.
Частиною шостою статті 161 КАС України встановлено, що разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
У доданій до позову заяві про поновлення строку звернення до суду не зазначено жодних поважних причин, які об`єктивно не залежали від позивача та позбавляли його права на звернення до суду у вказаній вище частині позовних вимог протягом місячного строку з дня винесення оскаржуваного наказу.
Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу у зазначений строк необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом подання до суду нової редакції позовної заяви (в тому числі й примірники для відповідачів) із належним чином сформованою вимогою щодо скасування наказу командира в/ч НОМЕР_1 про зарахування ОСОБА_1 в списки особового складу в/ч НОМЕР_1 із зазначенням дати видачі такого наказу, а також його реєстраційний номером, а також подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із наведенням інших підстав (поважних причин) пропуску такого строку та наданням доказів на підтвердження таких обставин.
Керуючись статтями 122-123, 160-161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
УХВАЛИВ:
Визнати причини пропуску строку звернення до суду неповажними.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання дії, залишити без руху.
Встановити позивачу та його представнику строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з моменту отримання ухвали, а саме: подання до суду нової редакції позовної заяви (в тому числі й примірники для відповідачів) із належним чином сформованою вимогою щодо скасування наказу командира Військової частини НОМЕР_1 про зарахування ОСОБА_1 в списки особового складу Військової частини НОМЕР_1 із зазначенням дати видачі такого наказу, а також його реєстраційний номером; подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із наведенням інших підстав (поважних причин) пропуску такого строку та наданням доказів на підтвердження таких обставин.
Роз`яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовну заяву і додані до неї документи будуть повернуті позивачу без розгляду.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя В.І. Смокович