ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
01 червня 2026 року Справа 160/14166/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турлакова Н.В. перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, податкової вимоги,-
ВСТАНОВИВ:
Засобами поштового зв`язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 09.01.2025 №[номер приховано], яким позивачу визначено суму грошового зобов`язання 208191,24 грн., з них 166552,99 грн. - за податковими зобов`язаннями та 41638,25 грн. - за штрафними санкціями;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 09.01.2025 №[номер приховано], яким позивачу визначено суму грошового зобов`язання 17349,28 грн., з них 13879,42 грн. - за податковими зобов`язаннями та 3469,86 грн. - за штрафними санкціями;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 09.01.2025 №[номер приховано], яким позивачу визначено суму штрафних (фінансових) санкцій - 340 грн.;
- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу ГУ ДПС у Дніпропетровській області №0[телефон приховано]-0436 від 04.04.2025 на загальну суму 780340,15 грн.
Відповідно до ч.8 ст.171 КАС України, питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п`яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви, заяви про усунення недоліків позовної заяви у разі залишення позовної заяви без руху, або отримання судом у порядку, визначеному частинами третьою - шостою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.
За правилами частини 6 статті 120 КАС України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Зазначена позовна заява надійшла до суду 26.05.2026 року та передана судді Турлаковій Н.В. 27.05.2026р., отже п`ятим днем для вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі за вказаною позовною заявою є 31.05.2026р., що припадає на вихідний день (неділя), у зв`язку з чим, дана ухвала прийнята першим робочим днем - 01.06.2026р.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.42 КАС України, учасниками справи є сторони, треті особи.
Згідно ч.2 ст.49 КАС України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
Позивачем у позовній заяві третьою особою зазначено АТ "СЕНС БАНК", проте обґрунтованої заяви про залучення третьої особи на надано.
Відсутність чіткого визначення процесуального статусу третіх осіб які беруть участь у справі, з обґрунтуванням необхідності їх залучення, позбавляє суд можливості чіткого виконання вимог КАС України, а саме ст.49 КАС України, як необхідної умови для захисту прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб.
Згідно із частиною першою статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові рамки події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне із обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
У контексті наведеного суд наголошує, що позовна заява повинна містити максимально чітко і зрозуміло сформовані позовні вимоги.
Предмет позову має бути визначений чітко та конкретизовано в прохальній частині позовної заяви.
Згідно прохальної частини позову, позивач зокрема просить суд визнати протиправною та скасувати податкову вимогу ГУ ДПС у Дніпропетровській області №0[телефон приховано]-0436 від 04.04.2025 на загальну суму 780340,15 грн.
Перевіривши матеріали позовної заяви, позивачем долучено копію податкової вимоги ГУ ДПС у Дніпропетровській області форми "ф" від 04.04.2025 №0[телефон приховано]-0436 на загальну суму 283219,42 грн.
За таких обставин позивачу необхідно надати суду уточнену позовну заяву в прохальній частині якої зазначити вірні відомості щодо оскаржуваної податкової вимоги, або копію податкової вимоги ГУ ДПС у Дніпропетровській області №0[телефон приховано]-0436 від 04.04.2025 на загальну суму 780340,15 грн.
Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду.
Слід зазначити, що судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду сформулювала правову позицію, відповідно до якої процесуальний строк звернення до адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій) у разі невикористання платником податків процедури досудового врегулювання спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно постанови Верховного Суду від 27 січня 2022 року у справі № 160/11673/20 такий строк становить шість місяців та обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як слідує зі змісту позовних вимог та підстав позову, у межах даної судової справи позивач оскаржує три податкові повідомлення-рішення від 09.01.2025 та податкову вимогу від 04.04.2025 року.
Позивач звернувся до суду із даним позовом 22.05.2026 (направлено поштою), тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Представником позивача разом з позовом подано заяву про поновлення строку звернення до суду в якій зазначено, що в провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває справа №160/6318/26 про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу, який виник на підставі оскаржуваних ППР. Позивач зазначені ППР не отримувала, тому на адресі відповідача було направлено адвокатський запит з вимогою направлення ППР та доказів їх направлення. Листом від 11.05.2026 відповідачем були надання ППР та рекомендоване повідомленні про вручення поштового відправлення зазначених ППР. Згідно листа Укрпошта за трекінгом №0601113212750 зазначений лист було направлено за адресою: АДРЕСА_1 , адресату ОСОБА_2 . Тобто з боку відповідача були надані докази направлення ППР зовсім іншому адресату. Позивач у разі отримання оскаржуваних ППР мала намір скористатися правом на адміністративне оскарження. Про наявність акту перевірки та оскаржуваних ППР позивач дізналась лише із ухвали про відкриття провадження у справі №160/6318/26.
Дослідивши заяву представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду, суд не приймає вказані доводи та звертає увагу на наступне.
Суд зазначає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру на запит суду, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 з 06.11.2012 року.
Згідно відомостей з КП "Діловодство спеціалізованого суду", 16.03.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 , в якій позивач просить: стягнути податковий борг з платника податків фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету у сумі 283 219,43 гривень (справа № 160/6318/26).
Судом згідно додатків до позовної заяви у справі № 160/6318/26 встановлено, що податкова вимогу ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 04.04.2025 №0[телефон приховано]-0436 форми "Ф" на суму 283219,42 грн. була направлена ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку на адресу: АДРЕСА_2 та згідно поштового повідомлення №0601135747940 отримана позивачем під підпис 30.04.2025.
Податкове повідомлення-рішення від 09.01.2025 року № [номер приховано], №[номер приховано], №[номер приховано], №[номер приховано] були направлені ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку на адресу: АДРЕСА_2 та згідно поштового повідомлення №0601102236770 отримані позивачем під підпис 20.01.2025.
На підставі вказаного, суд встановив, що позивач був належним чином повідомлений про прийняті податкові повідомлення-рішення та податкову вимоги, проте правом на їх оскарження в межах строку звернення до суду не скористався.
Відтак, суд вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду з даним позовом та необґрунтовано поважність причин пропущення вказаного строку.
Отже строк оскарження для податкових повідомлень-рішень 09.01.2025 сплинув 21.07.2025 року, а для податкової вимоги сплинув 31.10.2025 року
Таким чином, представник позивача не обґрунтував належним чином дотримання строку звернення до суду з даним позовом та не надав суду належні докази на підтвердження вказаних обґрунтувань.
Відповідно до частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим КАС України, а тому згідно з ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
УХВАЛИВ:
Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду викладені в заяві представника позивача про поновлення строку звернення до суду.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, податкової вимоги, - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, а саме надати:
- уточнену позовну заяву в прохальній частині якої зазначити вірні відомості щодо оскаржуваної податкової вимоги, або копію податкової вимоги ГУ ДПС у Дніпропетровській області №0[телефон приховано]-0436 від 04.04.2025 на загальну суму 780340,15 грн. (із копією уточненого позову для всіх сторін);
- обґрунтоване клопотання про залучення третьої особи із зазначенням відповідного статусу (із самостійними вимогами чи без таких, на стороні позивача або відповідача) та зазначити, на яких підставах третю особу належить залучити до участі у справі та зазначити, на які права чи обов`язки третьої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі;
- заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку звернення до суду та доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду.
Роз`яснити, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачу, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями) відповідно до ст.256 КАС України.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.В. Турлакова