ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про встановлення нового строку подання звіту
03 червня 2026 року м. Ужгород № 260/2143/24
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Скраль Т.В. розглянувши звіт про виконання рішення суду за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
17 лютого 2025 року постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено. Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 червня 2024 року в адміністративній справі №260/2143/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії - скасовано і прийнято нову постанову. Позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо не проведення ОСОБА_1 індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, з 01.03.2022 року у розмірі 1,14, з 01.03.2023 року у розмірі 1,197. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити індексацію та перерахунок пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії з 01.03.2022 року у розмірі 1,14, з 01.01.2023 року у розмірі 1,197. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області судові витрати у виді судового збору в сумі 968, 96 грн сплаченого за подання позову та судового збору в сумі 1453, 50 грн сплаченого за подання апеляційної скарги.
09 жовтня 2025 року ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про виправлення описки у судовому рішенні - задоволено. Виправлено допущену описку в абзаці п`ятому резолютивної частини постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року у справі №260/2143/24, правильно зазначивши «з 01.03.2023 року у розмірі 1,197» замість помилкового «з 01.01.2023 року у розмірі 1,197».
20 листопада 2025 року представником позивача подано до суду заяву про встановлення судового контролю, оскільки відповідач на виконання рішення суду повинен був проіндексувати показник середньої заробітної плати по Україні за 2018 - 2020 роки - 9118,81 грн на коефіцієнт 1,14 та 1,197. Проіндексований показник середньої заробітної плати 9118,81 * 1,14 * 1,197 = 12443,35. Згідно до матеріалів пенсійної справи індивідуальний коефіцієнт заробітку становить 1,17728, а коефіцієнт страхового стажу становить 0,42000. Таким чином, основний розмір пенсії на виконання рішення суду повинен був розраховуватись за формулою: ( 12443,35 *1,17728) * 0,42000 = 6152,70 грн.
01 грудня 2025 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду відмовлено у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - Дзісь Андрія Романовича про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
16 березня 2026 року постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2025 року у справі №260/2143/24 скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
16 квітня 2026 року справа надійшла до Закарпатського окружного адміністративного суду та внаслідок повторно автоматизованого розподілу визначено головуючою суддею Скраль Т.В.
20 квітня 2026 року ухвалою суду прийнято справу до свого провадження та призначено у письмовому провадженні розгляд заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду на 27 квітня 2026 року.
27 квітня 2026 року ухвалою суду заяву представника позивача про встановлення судового контролю - задоволено. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області подати в Закарпатський окружний адміністративний суд звіт про виконання рішення суду у справі № 260/2143/24, протягом тридцяти днів з моменту отримання копії ухвали.
26 травня 2026 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області подано до суду звіт про виконання рішення суду.
Відповідно до частини 1 статті 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Суд вважає за можливе розглянути звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення у порядку письмового провадження.
Згідно вимог статті 229 частини 4 КАС України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (в тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши поданий звіт та додані до нього на підтвердження відповідних обставин матеріали, судом встановлено наступне.
Статтею 381-1 частиною 1 КАС України встановлено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
За правилами статті 382-1 частини 1 КАС України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
Суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду (стаття 382-2 частина 1 КАС України).
Відповідно до статті 19 частини 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист. Обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.
Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013 у рішенні від 26 червня 2013 року, вказав не те, що вже неодноразово зазначав про те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі «Горнсбі проти Греції» зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов`язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.
Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі «Піалопулос та інші проти Греції», пункт 68).
Конституційний Суд України бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Отже, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.
Судом встановлено, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі №260/2143/24 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо не проведення ОСОБА_1 індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, з 01.03.2022 року у розмірі 1,14 та з 01.03.2023 року у розмірі 1,197.
Так, у звіті відповідач зазначає, що при проведенні перерахунку пенсії з 01.03.2023 року застосовано лише коефіцієнт збільшення 1,197. Зокрема, у звіті прямо вказано: «Відповідно, з 01.03.2023 року при проведенні перерахунку пенсії застосовано тільки коефіцієнт 1,197».
Водночас постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду встановлено протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо непроведення індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати у розмірі 1,14 з 01.03.2022 року та у розмірі 1,197 з 01.03.2023 року, а також покладено обов`язок здійснити індексацію та перерахунок пенсії із застосуванням зазначених коефіцієнтів.
Отже, індексація пенсії з 01.03.2023 року повинна була проводитися із врахуванням вже проіндексованого у 2022 році показника середньої заробітної плати, тобто шляхом послідовного застосування коефіцієнтів 1,14 та 1,197, а не шляхом застосування лише коефіцієнта 1,197 до первинного показника середньої заробітної плати, використаного при призначенні пенсії.
Крім того, зі змісту звіту вбачається, що при проведенні перерахунку пенсії відповідач використав показник середньої заробітної плати за 2018-2020 роки у розмірі 9118,81 грн та застосував до нього лише коефіцієнт 1,197, отримавши показник 10915,22 грн.
Таким чином, коефіцієнт збільшення 1,14, який повинен був бути застосований з 01.03.2022 року відповідно до постанови апеляційного суду, при проведенні подальшої індексації фактично не враховано.
Наведене свідчить про те, що відповідачем проведено новий розрахунок пенсії, однак такий розрахунок не відповідає змісту та способу виконання судового рішення, визначеному постановою суду апеляційної інстанції.
Суд зазначає, що виконання судового рішення не зводиться виключно до формального проведення перерахунку пенсії чи складання нового протоколу розрахунку. Рішення суду вважається виконаним лише тоді, коли суб`єкт владних повноважень повністю реалізував усі приписи резолютивної частини судового рішення та врахував правові висновки, викладені у його мотивувальній частині.
Разом з тим, суд зазначає, що предметом судового захисту у справі №260/2143/24 було не лише проведення одноразового перерахунку пенсії позивача, а й відновлення його права на отримання пенсії у належному розмірі відповідно до висновків, викладених у постанові суду апеляційної інстанції.
Зобов`язання, покладене судовим рішенням на Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, має триваючий характер, оскільки стосується порядку визначення розміру та подальшої виплати пенсії позивачу.
Сам по собі факт проведення перерахунку пенсії не свідчить про належне та повне виконання судового рішення. Вирішальним є те, чи забезпечив відповідач фактичне виконання усіх висновків суду та чи здійснюється виплата пенсії позивачу у розмірі, визначеному відповідно до судового рішення.
Суд звертає увагу, що рішення суду у справах щодо перерахунку та виплати пенсії не вичерпує своєї дії фактом здійснення одноразового перерахунку. Таке рішення підлягає виконанню протягом усього часу існування відповідних правовідносин, а визначений судом порядок обчислення пенсії повинен застосовуватися відповідачем під час кожної подальшої виплати пенсії.
Отже, якщо після проведення перерахунку відповідач продовжує визначати розмір пенсії без урахування висновків суду або здійснює виплату пенсії у меншому розмірі, ніж визначено судовим рішенням, це свідчить про неповне виконання такого рішення.
Дослідивши поданий звіт та додані до нього документи, суд встановив, що відповідачем не надано належних та достатніх доказів того, що під час виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі №260/2143/24 проведено індексацію пенсії позивача шляхом збільшення показника середньої заробітної плати за 2018-2020 роки на коефіцієнти 1,14 з 01.03.2022 року та 1,197 з 01.03.2023 року відповідно до висновків суду.
Подані розрахунки не дають можливості встановити правильність проведеного перерахунку та не підтверджують, що подальша виплата пенсії здійснюється саме у розмірі, визначеному відповідно до постанови суду.
Крім того, відповідачем не надано належних доказів виплати позивачу різниці між фактично отриманою пенсією та пенсією, яка підлягала виплаті після проведення такого перерахунку.
Таким чином, судом не встановлено повного виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі №260/2143/24.
Відповідно до статті 382-3 частини 1 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Згідно із статтею 382-3 частиною 2 КАС України, суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
За правилами статті 382-3 частини 11 КАС України, якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.
З огляду на поданий відповідачем звіт та надані суду документи свідчать про неповне невиконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі № 260/2143/24.
За таких обставин, відповідно до вимог статті 382-3 частини 11 КАС України та зважаючи на те, що відповідачем не було повно здійснено заходи, спрямовані на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі № 260/2143/24, то суд вважає за необхідне прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про часткове виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі № 260/2143/24 та встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Закарпатській області новий строк для подання звіту про повне виконання рішення суду протягом трьох місяців з дня отримання даної ухвали.
Керуючись статтями 241, 382-382-3 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про виконання судового рішення по справі № 260/2143/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії.
2. Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Закарпатській області новий строк для подання звіту про виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі № 260/2143/24, та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області надати у тримісячний строк, з дня отримання цієї ухвали, звіт про виконання у повному обсязі постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі № 260/2143/24, з відповідними підтверджуючими доказами щодо його виконання.
3. Попередити Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, що суд згідно положень статті 382-3КАС України: відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення; якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу;
- у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення;
- у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.
Ухвала набирає законної сили в порядку встановленому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише скорочену (вступну та резолютивну частини) ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Т.В.Скраль