ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про витребування доказів
03 червня 2026 року м. Полтава Справа № 440/4846/26
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бевзи В.І., розглянувши матеріали справи за адміністративним позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
Позивач ІНФОРМАЦІЯ_2 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, а саме просить:
- визнати протиправною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, яка полягає у неприйнятті рішення за наслідком подання ІНФОРМАЦІЯ_2 заяви від 09.04.2026 року про закінчення виконавчого провадження №80519546;
- зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України винести постанову про закінчення виконавчого провадження №80519546 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження», а саме у зв`язку з виконанням ІНФОРМАЦІЯ_2 рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.01.2026 року по справі №440/16299/25.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2026 року провадження у справі відкрито, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) з урахуванням ст. 287 КАС України, залучено у справу третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , відповідача зобов`язано надати докази.
Дану ухвалу суду та позов з додатками відповідач отримав в електронному кабінеті підсистеми ЄСІТС "Електронний суд" 29.04.2026 та 21.04.2026 відповідно, проте відзиву на позов та доказів суду не надав.
Ухвалою суду від 26.05.2026 витребувано від відповідача Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відзив на позов та докази належним чином копії всіх документів, що слугували підставою здійснення спірних дій (бездіяльності). Постановлено зазначені документи надати у триденний строк з дня отримання даної ухвали суду.
Дану ухвалу суду відповідач отримав в електронному кабінеті підсистеми ЄСІТС "Електронний суд" 26.05.2026, проте вдруге станом на дату постановлення цієї ухвали суду відзиву на позов та доказів відповідач суду не надав.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Стаття 14 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
При цьому в положеннях частини першої статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України наголошується на тому, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Обов`язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України передбачена також приписами Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Отже, зазначені приписи чинного законодавства свідчать, що судове рішення, що набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Отже, відповідач удруге не виконав ухвали суду у даній справі - судових рішень, які набрали законної сили і підлягають обов`язковому та безумовному виконанню.
Суд звертає увагу учасників справи на те, що відповідно до ч. 2 ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Ненадання відзиву (чи будь-яких заяв по суті спору із запереченнями доводів позову) доказів суб`єктом владних повноважень не спростовує підтвердження відповідачем порушеного права позивача, яке є предметом спору.
Суд визнає, що ненадання відзиву на позов порушує не тільки принцип змагальності сторін та ускладнює встановлення істини у справі, але й підриває авторитет судової влади, нівелює довіру суспільства до правосуддя та перешкоджає своєчасному та ефективному розгляду справ.
Необхідність подання відзиву у справі суб?єкта владних повноважень зумовлена їх особливим статусом, як представників публічного інтересу, а також того, що всі негативні наслідки ухвалення рішення покладаються на державний бюджет України, який наповнюється платника податків.
Протиправні дії суб?єкта владних повноважень у подальшому спричиняють збільшення витрат із державного бюджету, що призводить до нераціонального витрачання коштів платників податків. Саме на суб?єкта владних повноважень покладається покладається підвищена відповідальність за участь у судових процесах (як особиста явка їх представників так і подання заяв по суті спору) та, в подальшому, забезпечення виконання рішень суду.
Дії суб`єкта владних повноважень або бездіяльність мають прямий вплив на ефективність функціонування судової системи та дотримання принципів верховенства права.
Згідно з частиною 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Частиною 4 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
За змістом частини 3 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Згідно із частиною 9 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України, що у разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Враховуючи викладене та те, що відповідач, який підпорядкований Сумському міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції України, не виконує ухвали суду, з метою повного та всебічного з`ясування обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність покладення процесуального обов`язку та витребувати від Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України докази, що витребувались судом ухвалами від 29.04.2026 та 26.05.2026 у цій справі, а також повторно витребувати від відповідача - відзив на позов та докази, що витребувались судом ухвалами від від 29.04.2026 та 26.05.2026 у цій справі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 72, 77, 80, 94, 229, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
П О С Т А Н О В И В:
Витребувати від Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (40014, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 28, info.sm.minjust@sumyjust.gov.ua) та утретє від відповідача Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відзив на позов та докази:
- належним чином копії всіх документів, що слугували підставою здійснення спірних дій (бездіяльності).
Роз`яснити, що особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.
У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу або реагування, визначені Кодексом адміністративного судочинства України.
Суд роз`яснює відповідачу, що у разі невиконання цієї ухвали суду, ухвал суду від 29.04.2026 та 26.05.2026 щодо ненадання доказів та відзивів, суд розгляне питання про доцільність направлення окремої ухвали та застосування процесуального примусу до відповідача.
Витребувані документи надати до суду у строк - п`ять днів з дня вручення ухвали.
Копію ухвали надіслати учасникам справи та до Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В.І. Бевза