ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про відмову в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні
Справа № 500/2888/26
02 червня 2026 року м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мартиць О.І., розглянувши у письмовому провадженні клопотання представника позивача про розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування п. 2 наказу
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Тернопільського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування п. 2 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 24.03.2026 №236 "Про результати службового розслідування за фактом виходу з ладу зразка озброєння, а саме танка НОМЕР_2 " в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та матеріальної відповідальності.
01.06.2026 до суду надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін.
Відповідно до частини третьої статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом. Розгляд вказаного клопотання за встановленим судом порядком проведено в порядку письмового провадження.
Вирішуючи клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, суд враховує таке.
Відповідно до частин п`ятої, сьомої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву. При цьому клопотання за формою та змістом повинно відповідати вимогам частини першої статті 167 КАС України.
За приписами частини шостої статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Отже, за загальним правилом, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Так, представник позивача вказує на отримання відзиву на позов та витребування судом доказів, що зумовлює необхідність розгляду справи з повідомленням (викликом) сторін.
Надаючи оцінку таким аргументам представника позивача, суд звертає увагу, що встановленим порядком сторонам не обмежено у можливості доводити перед судом переконливість своїх доводів та надавати докази. При цьому суд зауважує, що пояснення сторін у судовому засіданні не є доказами у справі.
При вирішенні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, доводи особи, яка заявляє заяву, є важливими, однак не мають визначального значення. Натомість вирішальним є те, чи має суд можливість із урахуванням характеру спірних правовідносин та предмету доказування надати оцінку важливим аргументам учасників справи та прийняти рішення, що у повній мірі відповідало б критеріям законності та обґрунтованості.
Варто зауважити, що забезпечуючи принцип змагальності сторін, законодавцем встановлено правило, за яким свої доводи, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору сторони викладають у заявах по суті справи. Згідно з частиною другою статті 159 КАС України заявами по суті справи для позивача є позовна заява, відповідь на відзив, а для відповідача відзив на позовну заяву (відзив), заперечення. У свою чергу, частиною другою статті 72 КАС України усні пояснення учасників справи не віднесено до засобів доказування.
Засоби доказування визначені у частині другій статті 72 КАС України, відповідно до якої обставини, що входять у предмет доказування, встановлюються на підставі: 1) письмових, речових і електронних доказів; 2) висновків експертів; 3) показань свідків.
Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У цій справі предметом доказування є обставини щодо правомірності наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 24.03.2026 №236 "Про результати службового розслідування за фактом виходу з ладу зразка озброєння, а саме танка НОМЕР_2 " в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та матеріальної відповідальності.
З метою з`ясування обставин справи, що підлягають доказуванню, суд ухвалою від 27.05.2026 з питання витребування доказів зобов`язав відповідача Військову частину НОМЕР_1 надати суду всі докази - документи, які стали підставою для прийняття наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 24.03.2026 №236 "Про результати службового розслідування за фактом виходу з ладу зразка озброєння, а саме танка НОМЕР_2 " в частині притягнення підполковника ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та матеріальної відповідальності, а також копії усіх матеріалів, які стали підставою для призначення службового розслідування, акту службового розслідування, пояснення та інші документи отримані в ході проведення службового розслідування, які будуть досліджені судом незалежно від того, чи розгляд справи буде здійснено у письмовому провадженні чи у судовому засіданні. Важливим у цьому випадку є належне виконання учасниками справи обов`язку надати докази на підтвердження обставин справи. При цьому суд зазначає, що порядок надання доказів чітко регламентований КАС України і позивач чи відповідач не позбавлений права надати такі, незалежно від того проводиться розгляд справи у відкритому судовому засіданні чи у порядку письмового провадження.
Велика Палата Верховного Суду в ухвалах суду від 05.04.2022 у справі №520/13981/21 та від 03.12.2020 у справі №440/2722/20 зазначила, що бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для продовження розгляду цієї справи у порядку спрощеного позовного провадження із проведенням судового засідання.
Керуючись статтями 12, 166, 248, 257, 260, 262 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
У клопотанні представника позивача про розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін адміністративної справи №500/2888/26 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування п. 2 наказу - відмовити.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Повний текст ухвали виготовлено 02 червня 2026 року.
Головуючий суддя Мартиць О.І.