КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 753/21130/24 Головуючий в суді І інстанції: Осіпенко Л.М.
Провадження № 22-з/824/641/2026 Головуючий в суді ІІ інстанції Сушко Л.П.
УХВАЛА
Іменем України
03 червня 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: головуючого судді Сушко Л.П., суддів Болотова Є.В., Музичко С.Г., розглянувши у приміщенні Київського апеляційного суду у порядку письмового провадження матеріали цивільної справи за клопотанням адвоката Амельченка Вячеслава Павловича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про стягнення судових витрат за апеляційною скаргою адвоката Нікітіної-Дудікової Ганни Юріївни, яка діє в інтересах ОСОБА_2 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 27 листопада 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договорами та стягнення трьох процентів річних за прострочення грошових зобов`язань за договорами,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Дарницького районного суду міста Києва перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договорами та стягнення трьох процентів річних за прострочення грошових зобов`язань за договорами.
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 27 листопада 2025 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договорами у розмірі, еквівалентному 387 131,24 доларів США, що підлягає сплаті у гривнях за офіційним курсом Національного банку України, встановленим для відповідної валюти на день платежу та три проценти річних за невиконання грошового зобов`язання за період з 18.03.2023 року по 27.11.2025 року у розмірі 1 326 702 грн 53 коп..
В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішення суду першої інстанції, адвокат Нікітіна-Дудікова Г.Ю., яка діє в інтересах ОСОБА_2 , подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення Дарницького районного суду міста Києва від 27 листопада 2025 року в частині стягнення 3% річних за невиконання грошового зобов`язання за період з 18.03.2023 року по 27.11.2025 року у розмірі 1 326 702 грн 53 коп. скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В іншій частині рішення просила залишити без змін.
Постановою Київського апеляційного суду від 29 квітня 2026 року апеляційну скаргу адвоката Нікітіної-Дудікової Ганни Юріївни, яка діє в інтересах ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 27 листопада 2025 року залишено без змін.
04 травня 2026 року адвокат Амельченко В.П., в інтересах ОСОБА_1 через підсистему ЄСІТС - «Електронний суд» подав клопотання про стягнення судових витрат, яке зареєстроване в Київському апеляційному суді 05 травня 2026 року за вх. № 55505.
Клопотання обгрунтоване тим, що позивачка не є фахівцем у галузі права. З метою забезпечення професійного захисту своїх прав вона була змушена звернутися до адвокатського об`єднання «Наказ». У зв`язку з розглядом справи № 753/21130/24 в Київському апеляційному суді позивачка понесла витрати на професійну правничу допомогу, загальний розмір яких складає 30 482 грн. Представник позивачки також зазначав, що у судовому засіданні 29.04.2026 року він заявив про розмір понесених позивачкою витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 30 482 грн. У цьому ж судовому засіданні 29.04.2026 року було проголошено вступне та резолютивну частини постанови апеляційного суду. Тому встановлений положеннями ч. 8 ст. 141 ЦПК України 5-денний строк на подання доказів витрат, які позивачка сплатила у зв`язку з розглядом цієї справи в апеляційному суді, триває до 04.05.2026 року.
Просив суд апеляційної інстанції стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 30 482 грн.
Заперечень на клопотання адвоката Амельченка Вячеслава Павловича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про стягнення судових витрат до суду апеляційної інстанції не надходило.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Як вбачається із змісту поданої заяви, у ній ставиться питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, а тому, зазначене питання має вирішуватись без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, зокрема клопотання адвоката Амельченка Вячеслава Павловича, в інтересах ОСОБА_1 про стягнення судових витрат, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Встановлено, що під час судового засідання в суді апеляційної інстанції, яке відбулось 29.04.2026 року, представник позивачки на стадії судових дебатів повідомив колегії суддів, що позивачкою під час розгляду справи в апеляційному суді понесені судові витрати на правову допомогу, та про те, що заява про розподіл судових витрат з відповідними доказами в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України буде подана до суду протягом 5 днів. Вказані обставини підтверджуються звукозаписом судового засідання від 29.04.2026 року.
З матеріалів справи вбачається, що представник позивачки звертався з відзивом на апеляційну скаргу, доказів понесення судових витрат на правничу допомогу не долучав (а.с. 109-116).
В подальшому, після ухвалення постанови апеляційного суду, 04.05.2026 року через систему «Електронний суд» від адвоката Амельченка В.П., в інтересах ОСОБА_1 надійшло клопотання про стягнення судових витрат (яка зареєстрована в апеляційному суді 05.05.2026 року), в якій представник просив стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 30 482 грн.
До вказаного клопотання, на підтвердження понесених позивачкою в суді апеляційної інстанції витрат на правову допомогу, було долучено договір про надання правової допомоги №120042 від 19.01.2024 року, акти здачі-приймання послуг, рахунки та квитанції на підтвердження сплачених позивачкою коштів за надані адвокатським об`єднанням «Наказ» послуги.
Під час розгляду заяви суд апеляційної інстанції враховує правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі №285/5547/21.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 141 ЦПК України).
Якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (ч. 1 ст. 246 ЦПК України).
Таким чином, у випадку якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин неподання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі.
У разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат.
У вищевказаній справі Верховний Суд зазначив, що суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про відмову у задоволенні заяви про стягнення витрат на правову допомогу, оскільки зміст заяви не містить обґрунтування поважних причин неподання ним доказів, що підтверджують розмір судових витрат до закінчення судових дебатів у справі.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду № 346/2744/21 від 22 квітня 2024 року.
З аналізу положень норм процесуального законодавства вбачається, що норма ч. 8 ст. 141 ЦПК України встановлює загальне правило можливості подання доказів з приводу судових витрат або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. Натомість положення ч. 1 ст. 246 ЦПК України є спеціальною нормою по відношенню до вищевказаною, та встановлюють не тільки можливість подання таких доказів, але й процедуру та вимоги до такої процесуальної дії, зокрема обов`язок доведення наявності поважних причин, які унеможливили стороні подання таких доказів до закінчення судових дебатів.
З урахуванням вищевказаної правової позиції Верховного Суду та наведених процесуальних норм, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що в разі неподання доказів понесення витрат на правничу допомогу у визначений законом строк, сторона має обґрунтувати, які поважні причини не дозволили їй подати такі докази до закінчення розгляду справи, чого в даному випадку зроблено не було.
Представник позивачки в адресованих апеляційному суду відзиві на апеляційну скаргу, клопотанні про стягнення судових витрат не зазначав про існування будь-яких поважних причин неможливості подання доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу разом із відзивом на апеляційну скаргу чи до закінчення судових дебатів у суді апеляційної інстанції.
У судовому засіданні 29.04.2026 року представник позивачки не повідомляв про існування поважних причин неможливості подання цих доказів до судових дебатів.
Враховуючи, що клопотання про стягнення судових витрат з доданими доказами витрат на професійну правничу допомогу не обґрунтована поважними причинами неможливості подання відповідних доказів до закінчення судових дебатів, такі поважні причини не встановлено і судом апеляційної інстанції, а тому у задоволенні клопотання про стягнення судових витрат необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 141, 270, 367 ЦПК України, апеляційний суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання адвоката Амельченка Вячеслава Павловича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про стягнення судових витрат відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.
Повний текст ухвали складено «03» червня 2026 року.
Головуючий суддя Л.П. Сушко
Судді Є.В. Болотов
С.Г. Музичко