ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ПРО ВІДМОВУ У ВІДКРИТТІ АПЕЛЯЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ
03 червня 2026 року Справа № 320/13981/25
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Епель О.В., суддів: Карпушової О.В., Чуприни О.В., перевіривши клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В :
До Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.04.2026 апеляційну скаргу було залишено без руху оскільки апелянт пропустив строк на апеляційне оскарження рішення суду, установлено десятиденний строк для усунення її недоліків.
При цьому, судом було встановлено, що оскаржуване рішення ухвалено судом першої інстанції 24 грудня 2025 року, отримана апелянтом в електронному кабінеті 25.12.2025 01:24, втім апеляційна скарга подана засобами поштового зв`язку 17.04.2026, тобто з пропуском тридцятиденого строку.
Копію зазначеної ухвали суду апелянтом отримано в електронному кабінеті 28.04.2026 о 14:51.
Від Апелянта надійшла заява про усунення недоліків у якій він просить поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на введення воєнного стану.
Також ГУ ПФУ у Київській області посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 29.09.2022 у справі № 500/1912/22.
Аналізуючи доводи заявника, судова колегія зазначає наступне.
Так, відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Водночас, як вже було встановлено судом апеляційної інстанції під час перевірки клопотання Апелянта, поданого разом з його апеляційною скаргою, оскаржуване рішення ухвалено судом першої інстанції 24 грудня 2025 року, отримана апелянтом в електронному кабінеті 25.12.2025 01:24, втім апеляційна скарга подана засобами поштового зв`язку 17.04.2026, тобто з пропуском тридцятиденного строку.
При цьому, колегія суддів установила, що ця апеляційна скарга подана апелянтом вдруге.
Первинна апеляційна скарга була подана ГУ ПФУ у Київській області до суду також з пропуском строку (29.01.2026), встановленого КАС України. Ухвалою ШААС від 09 березня 2026 року первісну скаргу було залишено без руху саме з цих підстав. Недоліки апеляційної скарги усунуті не були, зокрема клопотання про поновлення процесуального строку у встановлений судом строк не подано, а тому ухвалою від 26.03.2026 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2025 року було повернуто апелянту.
Вдруге апелянт звернувся з апеляційно скаргою 17.04.2026 дотримуючись розумного строку, та подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Перевіривши доводи апелянта, зазначені в його клопотанні суд відзначає, що сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Разом з тим, на такі обставини апелянт не посилається та не надає жодних доказів, які доводили б їх існування, або існування інших обставин, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, та/або були пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду.
При цьому колегія суддів зазначає, що наявність поважних причин пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції входить до предмета доказування та повинно бути підтверджено належними і допустимими, в розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України доказами, яких у цьому випадку суду не надано.
Разом з тим, дотримання строків оскарження судового рішення є однією з гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права, оскільки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
У свою чергу, статтею 44 КАС України регламентовано обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
При цьому у рішенні Європейського Суду з прав людини від 08.11.2005 по справі «Смірнова проти України» зазначено, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
Згідно зі ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що наведені в клопотанні Апелянта підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження не є поважними, а тому в задоволенні такого клопотання слід відмовити.
Отже, станом на 03.06.2026, визначені в ухвалі недоліки апеляційної скарги усунуті не були, а саме: поважних причин пропуску строку звернення з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції у цій справі не наведено.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 169, 299, ч. 2 ст. 321, ст. 325, ст.ст. 328-331 КАС України, суд,
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач О.В. Епель
Судді: О.В. Карпушова
О.В. Чуприна