ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
03 червня 2026 року Львів Справа № 460/2934/24 пров. № А/857/29056/26
Суддя Восьмого апеляційного адміністративного суду Іщук Л. П., перевіривши в електронній формі апеляційну скаргу Державної установи "Рівненський слідчий ізолятор" на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2026 року у справі № 460/2934/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Рівненський слідчий ізолятор" про визнання протиправними дій,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2026 року задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної установи "Рівненський слідчий ізолятор" про визнання протиправними дій.
Не погодившись із прийнятим рішенням, Державна установа "Рівненський слідчий ізолятор" подала апеляційну скаргу.
Відповідно до вимог частини 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення..
Із матеріалів справи вбачається, що оскаржуване судове рішення проголошено 09 лютого 2026 року, повне судове рішення складено того ж дня.
Апеляційну скаргу подано 20 травня 2026 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Згідно з частиною третьою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
В апеляційній скарзі подано заяву про поновлення строку апеляційного оскарження, яка обґрунтована тим, що відповідач первинно подав апеляційну скаргу у межах строку, однак її було повернуто внаслідок невиконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, у зв`язку з несплатою судового збору. Зважаючи на отримання коштів для сплати судового збору, така оплата проведена та повторно підготовлена апеляційна скарга. Просить врахувати активну поведінку відповідача та те, що ним було вжито всі необхідні заходи для сплати судового збору за подання даної апеляційної скарги в повному обсязі.
Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.
Усталеною є практика Верховного Суду, що сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу. Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.
У постановах від 24 липня 2023 року (справа №200/3692/21), від 07 вересня 2023 року (справа №120/3679/22) Верховний Суд сформував висновок, відповідно до якого строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:
- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;
- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;
- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;
- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;
- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
Як встановлено з матеріалів справи, оскаржуване рішення прийнято 09 лютого 2026 року.
Вперше апеляційна скарга подана 13 березня 2026 року.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2026 року апеляційну скаргу повернуто у зв`язку з несплатою судового збору.
Апелянтом повторно подано апеляційну скаргу 20 травня 2026 року.
Колегія суддів зазначає, що державні органи є рівними перед законом і судом, поряд з іншими учасниками справи, та зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі при оскарженні судових рішень в апеляційному порядку, та не можуть зловживати наданими їм процесуальними правами.
Обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на апеляційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.
У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.
Відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.
Обставини звернення апелянта з первинною апеляційною скаргою (яку було залишено без руху та повернуто з підстав несплати судового збору) у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.
Оскільки вказані підстави не свідчать про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, вважаю, що апеляційну скаргу слід залишити без руху, надавши термін для усунення недоліку.
Вказаний недолік апеляційної скарги повинен бути усунутий шляхом надіслання на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із наведенням інших підстав для його поновлення.
При цьому, особі, яка подає апеляційну скаргу, слід роз`яснити, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України в разі, якщо заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження не буде подано в зазначений строк, або наведені нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись статтями 295, 298, 299 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИВ:
Визнати неповажними підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, наведені в апеляційній скарзі Державної установи "Рівненський слідчий ізолятор".
Апеляційну скаргу Державної установи "Рівненський слідчий ізолятор" на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2026 року у справі № 460/2934/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Рівненський слідчий ізолятор" про визнання протиправними дій - залишити без руху.
Встановити Державній установі "Рівненський слідчий ізолятор" десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги шляхом подання заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку з відповідними обґрунтуваннями та доказами причин пропуску такого строку.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Л. П. Іщук