єдиний унікальний номер справи 531/1956/24
номер провадження 6/531/64/26
У Х В А Л А
02 червня 2026 року Карлівський районноий суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Фисун Л.С.,
за участю секретаря судового засідання Нагорної О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Карлівка подання Карлівського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про примусовий привід боржника ОСОБА_1 ,
в с т а н о в и в:
08 травня 2026 року старший державний виконавець Карлівського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України звернулася до суду із поданням про примусовий привід боржника ОСОБА_2 , обґрунтовуючи подання тим, що у відділі державної виконавчої служби знаходиться зведене виконавче провадження №80592883 до складу якого входять: ВП №76824152 з примусового виконання виконавчого листа №531/1956/24 від 08.01.2025 виданого Карлівським районним судом Полтавської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 майнової шкоди, спричиненої внаслідок ДТП в розмірі 77263,00 грн та ВП №76823462 з примусового виконання виконавчого листа №531/1956/24 від 08.01.2025 виданого Карлівським районним судом Полтавської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 понесені судові витрати в розмірі 15500,00 грн.
Боржник без поважних причин не з`явився до державного виконавця 24.03.2026, був належним чином повідомлений, про причини неявки не повідомив. Державний виконавець зазначає, що згідно відповіді ДМС боржник зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . За вказаних обставин, старший державний виконавець Карлівського ВДВС у Полтавському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України просить розглянути питання про примусовий привід ОСОБА_1 до Карлівського ВДВС у Полтавському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
Позиції учасників судового провадження.
Представник Карлівського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання не з`явилася, 22.05.2026 направила клопотання про розгляд подання без участі представника ВДВС (а.с.17).
Боржник у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом направленням рекомендованого листа з судовою повісткою за зареєстрованим місцем проживання, який повернувся до суду 02.06.2026 з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.19-20). Про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення не подавав.
За вказаних обставин, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 08 травня 2026 року подання призначено до розгляду та зобов`язано державого виконавця надати матеріали виконавчого провадження (а.с.9).
Дослідивши подання, перевіривши обставини доказами, на які посилається державний виконавець, суд приходить до наступного висновку.
Фактичні обставини встановлені судом.
20 січня 2025 року постановою старшого державного виконавця Карлівського ВДВС у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження №76824152 з примусового виконання виконавчого листа №531/1956/24 від 08.01.2025 виданого Карлівським районним судом Полтавської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 майнової шкоди, спричиненої внаслідок ДТП в розмірі 77263,00 грн (а.с.2).
20 січня 2025 року постановою старшого державного виконавця Карлівського ВДВС у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження №76823462 з примусового виконання виконавчого листа №531/1956/24 від 08.01.2025 виданого Карлівським районним судом Полтавської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 понесені судові витрати в розмірі 15500,00 грн (а.с.2 на зв.).
Відповідно до відповіді Пенсійного фонду України на запит № 268017995 від 11.05.2025 Карлівського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про фізичних осіб боржників, які отримують пенсії, розмір їх пенсій та найменування органу ПФУ на обліку в якому перебуває боржник, інформацію про фізичних осіб боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами, про їх останнє місце роботи ОСОБА_1 отримав дохід застрахованої особи 01.10.2024 у ТОВ "ЕНТЕРПРАЙЗ ЛТД" (а.с.4).
Згідно відповіді Міністерства внутрішніх справ України на запит № 250015735 від 07.02.2025 щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів в МВС відсутні відомості про зареєстровані за боржником ОСОБА_1 транспортних засобів (а.с.4 на зв.).
24.03.2026 за № 11344/19.17-30 державним виконавцем було направлено виклик державного виконавця та зобов`язано ОСОБА_1 з`явитись до виконавця на 10:00 год.02.04.2026 (а.с.5).
Згідно актів від 29.04.2026 та 12.11.2025 старшим державним виконавцем здійснено виїзд за адресою проживання боржника: АДРЕСА_1 , якими встановлено, що боржник за вказаною адресою не проживає, ліквідного майна не має (а.с.6).
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 129-1 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання.
Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Примусове виконання рішень судів та інших юрисдикційних органів законом покладено на державну виконавчу службу. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) закріплені у Законі України «Про виконавче провадження».
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Згідно з вимогами ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» у разі, якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу.
Статтею 33 Конституції України гарантовано свободу пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Привід за своєю правовою природою є заходом процесуального примусу, що полягає у затриманні і примусовому доставлені особи для забезпечення її участі у провадженні у випадках, якщо цю особу було належним чином викликано, але вона не з`явилася без поважних причин або без повідомлення про причини неприбуття.
На підтвердження вказаних обставин виконавцем має бути надано належні та допустимі докази, зокрема, розписка боржника про отримання рекомендованого поштового відправлення.
Згідно із ч.1 ст.76, ч.1 ст.81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Звертаючись до суду з поданням про примусовий привід боржника, державним виконавцем до матеріалів подання не додано доказів про те, що здійснені державним виконавцем відносно боржника ОСОБА_1 заходи примусового виконання постанови, були належним чином доведені до відома останнього.
Особа, яка має невиконані зобов`язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде встановлено протилежне. Наявність умислу та обставин, які є предметом посилання суб`єкта подання про привід боржника як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання.
Як вбачається із змісту подання старшого державного виконавця, станом на час звернення до суду боржник ухиляється від виконання постанови, також він ухиляється від явки до органів пробації, однак при цьому суду не надано доказів того, що боржник свідомо ухиляється від виконання зобов`язання та вчиняє дії, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання постанови.
Зокрема, державним виконавцем не надано доказів про отримання боржником виклику, доказів отримання копії постанови про відкриття провадження, а тому висновок про умисні дії боржника щодо уникнення виконання постанови державного виконавця є передчасним та не співмірним з огляду на надані суду письмові докази.
Щодо виклику державного виконавця, то до подання взагалі не долучено докази направлення такого на адресу боржника, що не може судом трактуватися як належний, допустимий, достовірний та достатній доказ у розумінні ст. ст. 77-80 ЦПК України.
Сам по собі разовий виклик державного виконавця, адресований боржнику, з вимогою явки, без доказів про отримання його, не свідчать про те, що вживались усі передбачені законодавством заходи щодо встановлення фактичного місця знаходження боржника та ухилення останнього від виконання рішення суду.
Саме виконавець зобов`язаний довести суду з наданням відповідних матеріалів виконавчого провадження необхідність обмеження конституційного права боржника у виконавчому провадженні. Факт ухилення боржника від виконання рішення та обізнаності останнього про наявність виконавчого провадження має підтверджуватись сукупністю доказів, які виконавець зазначає у поданні.
Особа, яка має невиконані зобов`язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде встановлено протилежне. Наявність обставин ухилення від явки боржника до державного виконавця, які є предметом посилання суб`єкта подання про привід боржника як на підставу його вимог, підлягають доведенню.
На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об`єктивно наявним та вбачатися з матеріалів подання. Утім, суду не надано доказів того, що боржник свідомо ухиляється від виконання зобов`язання, не надано доказів того, що він вчиняє дії, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання постанови.
Висновки суду за результатами розгляду подання.
Суд, оцінивши обставини справи та наявні докази, вважає, що підстави для застосування до боржника примусового приводу відсутні, оскільки державним виконавцем не надано суду достатніх і достовірних доказів на підтвердження того, що боржник дійсно отримував виклики державного виконавця й у нього існував розумний час для належного виконання такого обов`язку. Тож суд вважає, що матеріали справи не містять беззаперечних доказів того, що боржник свідомо та умисно без поважних причин не прибув до державного виконавця за відповідним викликом.
За таких обставин, суд вважає подання старшого державного виконавця про привід боржника ОСОБА_1 передчасним, а відтак необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.353, 438 ЦПК України, суд
у х в а л и в:
відмовити у задоволенні подання Карлівського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про привід боржника ОСОБА_1 .
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст. 261 ЦПК України.
Суддя Л.С.Фисун