Судові рішення

Ухвала № 137095219 у справі № 501/3274/24 від 02.06.2026

Ухвала від 02.06.2026 у цивільній справі № 501/3274/24 (категорія «Надання послуг»). Суд: Одеський апеляційний суд, суддя Драгомерецький М. М.

Справа№ 501/3274/24
СудОдеський апеляційний суд
СуддяДрагомерецький М. М.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяНадання послуг
Дата ухвалення02.06.2026
Надійшло до реєстру04.06.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/137095219

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Номер провадження: 22-ц/813/7251/26

Справа № 501/3274/24

Головуючий у першій інстанції Смирнов В. В.

Доповідач Драгомерецький М. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

02.06.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі судді судової колегії судової палати у цивільних справах Драгомерецького М.М., розглянувши питання про відкриття апеляційного провадження по справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чорноморського міського суду Одеської області від 29 квітня 2026 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП Моноліт-Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -

В С Т А Н О В И В:

29 квітня 2026 року рішенням Чорноморського міського суду Одеської області позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП Моноліт-Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДП Моноліт-Сервіс» заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії за період з листопада 2023 року по червень 2024 року у розмірі 9 464,90 грн, судовий збір у розмірі 3 028 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, 27 травня 2026 року ОСОБА_1 направила засобами поштового зв`язку апеляційну скаргу в якій просить суд скасувати рішення Чорноморського міського суду Одеської області від 29 квітня 2026 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі скаржник також просить звільнити від сплати судового збору, посилаючись на те, що правовими підставами для звільнення від сплати судового збору є ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідач є побутовим споживачем. Предмет та підстави цієї апеляційної скарги безпосередньо пов`язані із захистом моїх порушених прав споживача. Оскільки предметом спору є фактичне порушення права відповідача на правомірність нарахувань, тому скаржник є споживачем, який захищає свої права в судовому порядку.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Змістом пункту 22 частини першої статті 1 Закону України "Про захист прав споживачів" встановлено, що споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 березня 2018 року у справі №761/24881/16-ц зазначила, що статтею 5 Закону України «Про судовий збір» визначено перелік пільг щодо сплати судового збору, проте системний і комплексний аналіз зазначеного Закону і статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» дає правові підстави зробити висновок про те, що сама по собі відсутність такої категорії осіб у переліку осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, встановленому статтею 5 Закону України «Про судовий збір», не може безумовно означати те, що споживачі такої пільги не мають, оскільки така пільга встановлена спеціальним законом, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів. Велика Палата констатувала, що стаття 5 Закону України «Про судовий збір» не містить вичерпного переліку осіб, яким надано пільги щодо сплати судового збору, як і не містить позиції про те, що пільги надаються лише за пред`явлення позову. Спеціальний закон, звільнивши споживачів від сплати судового збору за подання позову, зазначив, що вони звільняються з метою захисту своїх порушених прав (стаття 22 Закону України «Про захист прав споживачів»). Отже, при прийнятті Закону України «Про судовий збір» законодавець передбачив можливість застосування Закону України «Про захист прав споживачів» при визначенні пільг певних категорій осіб щодо сплати судового збору. Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що порушені права можуть захищатись як у суді першої інстанції (при пред`явленні позову), так і на наступних стадіях цивільного процесу, а саме при апеляційному перегляді.

Отже, Велика Палата Верховного Суду визначила єдиний підхід щодо застосування судами норм матеріального права під час визначення, чи звільнена особа від сплати судового збору за звернення до суду із позовом на підставі Закону України «Про захист прав споживачів», сформулювавши, що виключно позивачі споживачі у таких справах звільняються від справляння судового збору на всіх стадіях судового розгляду.

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №160/15864/20 зазначено, що стаття 22 Закону України «Про захист прав споживачів» підтверджує можливість судового захисту прав споживачів, передбачених законодавством, і встановлює певні особливості судового захисту їх прав, однією з яких є звільнення споживачів від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав. У регулюванні сплати судового збору положення зазначеної норми права є спеціальними щодо положень статті 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки остання загалом урегульовує питання звільнення різних суб`єктів звернення до суду від сплати судового збору за різні процесуальні дії (об`єкти сплати судового збору) в судах усіх інстанцій.

Зокрема, такої ж позиції дотримується Верховний Суд при вирішенні питання про звільнення від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» за подачу касаційної скарги особами, які не мають процесуального статусу позивача (ухвала від 10 січня 2023 року у справі №344/8736/21).

Отже, споживачі звільняються від сплати судового збору на всіх стадіях цивільного процесу у випадку, якщо вони є позивачами і звертаються до суду із позовами про захист прав споживачів.

В даній справі, позивач ТОВ «ДП Моноліт-Сервіс» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Отже, ОСОБА_1 не має статусу позивача, а є відповідачем по справі, тому не є особою, яка звільнена від сплати судового збору відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Тому, апелянту слід сплатити судовий збір в сумі 4 542 грн (3 028*150%) на розрахунковий рахунок: Отримувач коштів: ГУК в Од. обл./Хаджибейськ. р-н/22030101. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37607526. Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.). Код банку отримувача (МФО): 899998. Рахунок отримувача: [рахунок приховано]. Код класифікації доходів бюджету: 22030101. Призначення платежу*;101_______(код клієнта за ЄДРОПУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), Одеський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).

Оригінал квитанції про сплату судового збору необхідно направити на адресу Одеського апеляційного суду (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 24-а, E-mail: inbox@aod.court.gov.ua).

Відповідно до ч. 3 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження, у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

Виходячи із викладеного, апеляційний суд вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без руху та надати апелянту строк для усунення недоліків, а саме звернення із вмотивованим клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження та надання відповідних доказів, а також для сплати судового збору.

Частиною 2 ст. 357 ЦПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 ЦПК України, а також у разі несплати суми судового збору, застосовуються положення ст. 185 ЦПК України, яка передбачає залишення позовної заяви (апеляційної скарги) без руху з наданням строку для усунення виявлених судом недоліків.

За вказаних обставин, апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення виявлених судом недоліків.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 185, 354, 356, 357 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чорноморського міського суду Одеської області від 29 квітня 2026 року - залишити без руху.

Надати скаржнику десятиденний строк, з дня отримання копії даної ухвали, для усунення вказаних в ухвалі недоліків.

Роз`яснити, що в разі невиконання зазначених вимог у встановлений строк, апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута.

Витребувати з Чорноморського міського суду Одеської області матеріали справи №501/3274/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП Моноліт-Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Ухвала набирає законної сили з дня її підписання та може бути оскаржена лише в частині визначення розміру судового збору безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги.

Суддя Одеського апеляційного суду М.М. Драгомерецький

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
17.06.2026 Ухвала № 137513484 Одеський апеляційний суд
29.04.2026 Рішення № 136338431 без тексту Чорноморський міський суд Одеської області
24.02.2026 Ухвала № 134332054 без тексту Чорноморський міський суд Одеської області
04.08.2025 Ухвала № 129303038 без тексту Чорноморський міський суд Одеської області
12.06.2025 Постанова № 128193101 без тексту Одеський апеляційний суд
23.04.2025 Ухвала № 126820965 без тексту Одеський апеляційний суд
01.11.2024 Ухвала № 122737638 без тексту Одеський апеляційний суд
04.09.2024 Ухвала № 121368709 без тексту Овідіопольський районний суд Одеської області
15.08.2024 Ухвала № 121040070 без тексту Чорноморський міський суд Одеської області