Справа № 138/1878/26
Провадження №:2/138/1625/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 червня 2026 року м. Могилів-Подільський
Суддя Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області Ясінський Ю.А., ознайомившись із матеріалами цивільного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Укрфінстандарт» до ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, -
ВСТАНОВИВ:
До Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області надійшов вказаний позов.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі, судом встановлено, що дана цивільна справа не підсудна Могилів-Подільському міськрайонному суду Вінницької області та підлягає передачі за підсудністю, враховуючи таке.
При цьому, позивачем мотивовано подачу вказаного позову до Могилів-Подільського міськрайонного суду загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 27 УПК України, тобто за зареєстрованим місцем проживання відповідача.
Так, згідно ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Разом з цим, приписами ч. 1 ст. 30 ЦПК України визначено, зокрема, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини (виключна підсудність).
Виключна підсудність це правило, відповідно до якого справа має бути розглянута тільки певним судом. Виключна підсудність означає, що деякі категорії справ не можуть розглядатися за загальними правилами підсудності, а також за правилами альтернативної підсудності. У цих категоріях справ не допускається також договірна підсудність.
Положеннями статті 30 ЦПК України визначено перелік позовів, для яких установлена виключна підсудність, та такий перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Слід зауважити, що правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.
При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Так, у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 638/1988/17 зроблено висновок, що: «правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно».
У постанові Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 910/6644/18 зроблено висновок, що: «виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном».
Відповідно до частини першої статті 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18 зроблено висновок, що: «словосполучення «з приводу нерухомого майна» у частині 3 статті 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередній об`єкт спірних правовідносин. Позиція Великої Палати ВС ґрунтується, зокрема, на висновку про те, що, враховуючи аналіз змін у законодавчому регулюванні та лексичне тлумачення поняття, виключна підсудність справ застосовується до відповідних правовідносин загалом, а не щодо їх окремих складових».
У правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 07 липня 2020 року у справі № 910/10647/18, зроблено висновок, що: «виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном».
Отже, виключна підсудність застосовується до тих заяв, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Зі змісту позовної заяви слідує, що позивач звернувся до суду із вимогою про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 378 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).
Згідно п 1. ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Враховуючи наведене та те, що нерухоме майно - квартира, договір-купівлі продажу якої позивач просить визнати недійсним, знаходиться поза межами територіальної підсудності Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області суд вважає за необхідне передати даний цивільний позов за підсудністю за місцем знаходження нерухомого майна до Оболонського районного суду м. Києва.
Відповідно до ст. 32 ЦПК України визначено, що спори між судами про підсудність не допускаються.
Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
На підставі викладеного та керуючись ст. 30, 31, 32, 187, 260 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Передати цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Укрфінстандарт» до ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу недійсним за підсудністю до Оболонського районного суду міста Києва (місцезнаходження: вул. Лук`яненка Левка, 2є, м. Київ, 04212).
Передачу справи здійснити не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення або складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Ю.А. Ясінський