УХВАЛА
03 червня 2026 року
м. Київ
справа № 461/66/24
провадження № 61-3283св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргупершого заступника керівника Львівської обласної прокуратури на рішення Галицького районного суду
м. Львова від 19 червня 2024 року під головуванням судді Радченка В. Є. та постанову Львівського апеляційного суду від 20 лютого 2025 року у складі колегії суддів: Шеремети Н. О., Ванівського О. М., Цяцяка Р. П. у справі за позовом керівника Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області в інтересах держави в особі Львівської міської ради до ОСОБА_1 про витребування майна,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог і рішень судів
1. У січні 2024 року керівник Франківської окружної прокуратури м. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- витребувати квартиру АДРЕСА_1 у власність територіальної громади в особі Львівської міської ради.
2. Галицький районний суд м. Львова рішенням від 19 червня 2024 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 20 лютого 2025 року, відмовив у задоволенні позову.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційних скарг
3. У березні 2025 року перший заступник керівника Львівської обласної прокуратури засобами поштового зв`язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Галицького районного суду м. Львова від 19 червня 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду від 20 лютого 2025 року, в якій просив оскаржувані судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Рух справи в суді касаційної інстанції
4. Верховний Суд ухвалою від 09 квітня 2025 року відкрив касаційне провадження у цій справі та витребував справу із Галицького районного суду м. Львова.
5. 08 травня 2025 року цивільна справа № 461/66/24 надійшла до Верховного Суду.
Позиція та висновки Верховного Суду
6. Відповідно до частини п`ятої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.
7. Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, суд вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду.
Щодо клопотання першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури про розгляд справи за участю прокурора Таргонія О. В.
8. Заступник керівника Львівської обласної прокуратури Таргоній О. В. у прохальній частині касаційної скарги просив справу розглядати за участю прокурора.
9. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції (частина друга).
10. Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
11. Абзац другий частини першої даної статті визначає, що у разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.
12. Таким чином, питання виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується Верховним Судом з огляду на встановлену необхідність таких пояснень.
13. Європейський суд з прав людини неодноразово висловлювався з приводу відсутності публічних слухань у судах касаційної інстанції. Вочевидь, «публічний характер провадження у судових органах, згаданих у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, захищає учасників справи від здійснення правосуддя таємно, поза контролем громадськості та є також одним із засобів збереження довіри до судів вищих і нижчих ланок. Публічність через прозорість, яку вона надає правосуддю, сприяє досягненню мети пункту 1 статті 6, а саме справедливому судовому розгляду, гарантія якого є одним із основних принципів будь-якого демократичного суспільства у сенсі Конвенції» (рішення
від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, § 25).
14. Проте публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку, зокрема і в суді касаційної інстанції. Так, у вказаній справі зазначена гарантія була забезпечена у судах першої й апеляційної інстанцій. Зокрема тому ЄСПЛ не визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції відсутність публічного розгляду у Федеральному суді Німеччини, який, як і Верховний Суд в Україні, вирішував винятково питання права (рішення у справі «Axen v. Germany», § 28).
15. У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник не представив переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання.
16. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
17. Верховний Суд створив учасникам процесу у цій справі належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, в яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи мав право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.
18. З огляду на вказане касаційна скарга розглядається без повідомлення та виклику учасників справи.
19. Отже, оскільки ЦПК України передбачає можливість розгляду справи у письмовому провадженні без виклику учасників справи, аргументи про розгляд справи за участю сторін у справі є непереконливими, тому відсутня необхідність у виклику осіб, які беруть участь у справі, для надання пояснень, у зв`язку із чим у задоволенні клопотань слід відмовити.
Керуючись статтями 389, 394, 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у задоволенні клопотання першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури Таргонія Олександра Вячеславовича про розгляд справи за його участю.
2. Справу за позовом керівника Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області в інтересах держави в особі Львівської міської ради до ОСОБА_1 про витребування майна на рішення Галицького районного суду
м. Львова від 19 червня 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду
від 20 лютого 2025 рокупризначити до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: І. В. Литвиненко
А. І. Грушицький
Є. В. Петров