УХВАЛА
04 червня 2026 року
м. Київ
справа № 462/4571/24
провадження № 61-6793ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Черняк Ю. В. розглянув касаційну скаргу Приватного підприємства «Торгівельно-логістичний центр» на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 03 березня 2025 року, додаткове рішення Залізничного районного суду м. Львова від 25 березня 2025 року та постанову Львівського апеляційного суду від 20 квітня 2026 року у цивільній справі за позовом Приватного підприємства «Торгівельно-логістичний центр» до Акціонерного товариства «Міжнародний інвестиційний банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінера Україна», ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Приватне підприємство «Едель», про переведення прав та обов`язків покупця нежитлових приміщень за договором купівлі-продажу, стягнення сплаченої за даним договором вартості нежитлових приміщень та визнання права власності на нежитлові приміщення,
ВСТАНОВИВ:
У червні 2024 року Приватне підприємство «Торгівельно-логістичний центр» (далі ? ПП «Торгівельно-логістичний центр») звернулося до суду з позовом до Акціонерного товариства «Міжнародний інвестиційний банк» (далі ? АТ «Міжнародний інвестиційний банк»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінера Україна» (далі ? ТОВ «Грінера Україна»), ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Приватне підприємство «Едель» (далі ? ПП «Едель»), про переведення прав та обов`язків покупця нежитлових приміщень за договором купівлі-продажу, стягнення сплаченої за даним договором вартості нежитлових приміщень та визнання права власності на нежитлові приміщення.
Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 03 березня 2025 року у задоволенні позову ПП «Торгівельно-логістичний центр» відмовлено. Повернуто ПП «Торгівельно-логістичний центр» 1 437 017 грн, сплачених на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації у Львівській області згідно з платіжною інструкцією № 10 від 24 червня 2024 року.
Додатковим рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 25 березня 2025 року заяву ТОВ «Грінера Україна» про вирішення питання судових витрат задоволено частково. Стягнуто з ПП «Торгівельно-логістичний центр» на користь ТОВ «Грінера Україна» 35 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, 8 600 грн витрат, пов`язаних із залученням спеціаліста для проведення оцінки спірного майна, та 220 грн витрат на надсилання поштової кореспонденції, а всього 43 820 грн судових витрат. У решті вимог заяви відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного суду від 20квітня 2026 року апеляційну скаргу ПП «Торгівельно-логістичний центр» залишено без задоволення. Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 03 березня 2025 року та додаткове рішення Залізничного районного суду м. Львова від 25 березня 2025 року залишено без змін.
20 травня 2026 року ПП «Торгівельно-логістичний центр» звернулося до Верховного Суду через засоби поштового зв`язку з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Залізничного районного суду м. Львова від 03 березня 2025 року, додаткове рішення Залізничного районного суду м. Львова від 25 березня 2025 року та постанову Львівського апеляційного суду від 20квітня 2026 року, ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України заявником сплачено судовий збір у меншому розмірі, ніж передбачено законодавством України.
За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Зважаючи на те, що позовну заяву подано у червні 2024 року, судовий збір підлягає сплаті за ставками, встановленими законом станом на 01 січня 2024 року.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2024 року становив 3 028 грн.
Ставка судового збору за подання юридичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1,5 % ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028 грн) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028 грн ? 350 = 1 059 800 грн) (редакція Закону України «Про судовий збір» на момент подання позовної заяви).
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду юридичною особою становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
Ураховуючи характер спору, розмір ставки судового збору за подання до суду касаційної скарги становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви немайнового характеру (про переведення прав та обов`язків покупця нежитлових приміщень за договором купівлі-продажу) - 6 056 грн (3 028 грн ?200%) та вимоги майнового характеру (стягнення сплаченої за даним договором вартості нежитлових приміщень та визнання права власності на нежитлові приміщення) - 43 110,51 грн (1 437 017 грн ? 1,5 % ? 200%).
Отже, судовий збір підлягає сплаті за подання касаційної скарги у розмірі 49 166,51 грн (6 056 грн + 43 110,51 грн).
Заявником сплачено судовий збір у розмірі 43 110,52 грн.
Таким чином, заявнику необхідно доплатити судовий збір у розмірі 6 055,99 грн (49 166,51 грн - 43 110,52 грн).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерському районі, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): [рахунок приховано], ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку: 207.
На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Неусунення недоліків касаційної скарги є підставою для її повернення.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Приватного підприємства «Торгівельно-логістичний центр» на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 03 березня 2025 року, додаткове рішення Залізничного районного суду м. Львова від 25 березня 2025 року та постанову Львівського апеляційного суду від 20 квітня 2026 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настають наслідки, передбачені процесуальним законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ю. В. Черняк