Судові рішення

Ухвала № 137108418 у справі № 916/3711/20 від 03.06.2026

Ухвала від 03.06.2026 у господарській справі № 916/3711/20 (категорія «Неплатоспроможність фізичної особи»). Суд: Південно-західний апеляційний господарський суд, суддя Таран С.В.

Справа№ 916/3711/20
СудПівденно-західний апеляційний господарський суд
СуддяТаран С.В.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваГосподарське
КатегоріяНеплатоспроможність фізичної особи
Дата ухвалення03.06.2026
Надійшло до реєстру04.06.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/137108418

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

У Х В А Л А

03 червня 2026 року м. Одеса Справа № 916/3711/20

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Таран С.В.,

Суддів: Павленко Н.А., Савицького Я.Ф.,

при секретарі судового засідання: Фещук В.М.,

за участю керуючого реалізацією майна - арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. та представників:

від Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдебт Плюс" - Пивоваров В.І.,

від інших учасників справи - участі не брали,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдебт Плюс" б/н від 13.04.2026 (вх.№1511/26 від 14.04.2026) про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2024

у справі №916/3711/20

за заявою: ОСОБА_1

про неплатоспроможність

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Одеської області перебуває справа №916/3711/20 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

22.02.2021 до місцевого господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдебт Плюс" надійшла заява №2224648 від 19.02.2021 (вх.№3-117/21 від 22.02.2021) про визнання кредиторських вимог до ОСОБА_1 у сумі 2893196,15 грн за договором про надання споживчого кредиту №11108580000 від 17.01.2007 та включення їх до реєстру вимог кредиторів.

Вказана заява обґрунтована наявністю у заявника грошових вимог до ОСОБА_1 , які виникли у зв`язку з неналежним виконанням нею взятих на себе зобов`язань за договором про надання споживчого кредиту №11108580000 від 17.01.2007, укладеним між останньою та Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк", право вимоги якого за вказаним договором та за укладеним з боржницею іпотечним договором від 17.01.2007 перейшло спочатку до Публічного акціонерного товариства "Дельта банк", а в подальшому до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдебт Плюс".

11.11.2021 до суду першої інстанції було подано заяву керуючого реструктуризацією - арбітражного керуючого Дарієнка Віктора Дмитровича №02-3711/637 від 11.11.2021 (вх.№3-746/21 від 11.11.2021) про визнання недійсним договору купівлі-продажу прав вимоги №2083/К від 15.11.2019, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Дельта банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрдебт Плюс", мотивовану тим, що зобов`язання ОСОБА_1 погашені за рахунок іпотечного майна перед Публічним акціонерним товариством "Дельта банк", що підтверджується рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 29.05.2018 у справі №521/12351/14-ц, при цьому додатки №1 та №2 до оспорюваного договору укладені у простій письмовій формі без підпису посадових осіб та не посвідчені нотаріально, а тому цей договір є нікчемним, тим більше, що його копія не засвідчена належним чином, боржницю не повідомлено про відступлення права вимоги і Публічне акціонерне товариство "Дельта банк" не мало права відступати право вимоги на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдебт Плюс" в порушення вимог підпункту 3 Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".

Ухвалою попереднього засідання Господарського суду Одеської області від 25.01.2022, зокрема, задоволено заяву арбітражного керуючого Дарієнка Віктора Дмитровича (вх.№3-746/21 від 11.11.2021); визнано недійсними пункти 326, 326.1, 326.2 додатку №1, пункт 275 додатку №2 до договору купівлі-продажу прав вимоги №2083/К від 15.11.2019, який укладений між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрдебт Плюс", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. і зареєстрований в реєстрі за №2019, в частині передачі Акціонерним товариством "Дельта банк" у власність Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдебт Плюс" прав вимоги до ОСОБА_1 (дівоче прізвище - ОСОБА_2 ) за договором про надання споживчого кредиту №11108580000 від 17.01.2007 року та іпотечним договором від 17.01.2007, реєстровий номер 77, завіреним приватним нотаріусом Ситніковою Ю.Д.; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдебт Плюс" на користь арбітражного керуючого Дарієнка Віктора Дмитровича 4540 грн судового збору; відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдебт Плюс" (вх.№3-117/21 від 22.02.2021) з грошовими вимогами до ОСОБА_1 на загальну суму 2893196,15 грн; зазначено розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться арбітражним керуючим до реєстру вимог кредиторів, а саме: вимоги Акціонерного товариства "Альфа-Банк" до ОСОБА_1 у сумі 26754847,65 грн, вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалт Солюшенс" до ОСОБА_1 у сумі 3112224,29 грн, вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" до ОСОБА_1 у сумі 396699,66 грн; а також не визнані вимоги кредиторів: вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдебт Плюс" на загальну суму 2893196,15 грн.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів: Богатиря К.В., Філінюка І.Г. від 13.02.2023 задоволено апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдебт Плюс"; скасовано ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.01.2022 у справі №916/3711/20 в частині задоволення заяви арбітражного керуючого Дарієнка Віктора Дмитровича про визнання недійсним договору купівлі-продажу прав вимоги №2083/К від 15.11.2019, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрдебт Плюс", визнання недійсним пунктів 326, 326.1, 326.2 додатку №1, пункту 275 додатку №2 до договору купівлі-продажу прав вимоги №2083/К від 15.11.2019, який укладений між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрдебт Плюс", стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдебт Плюс" на користь арбітражного керуючого Дарієнка Віктора Дмитровича судового збору та відмови у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдебт Плюс" з грошовими вимогами до ОСОБА_1 на загальну суму 2893196,15 грн (пункти 1, 2, 3, 4, 5 ухвали); прийнято у цій частині нове рішення, яким відмовлено у задоволенні заяви арбітражного керуючого Дарієнка Віктора Дмитровича про визнання недійсним договору купівлі-продажу прав вимоги №2083/К від 15.11.2019, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрдебт Плюс"; задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдебт Плюс" із грошовими вимогами до ОСОБА_1 ; визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдебт Плюс" до ОСОБА_1 у загальному розмірі 2893196,15 грн та 4540 грн судового збору; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдебт Плюс" 13620 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Постановою Верховного Суду від 30.11.2023 частково задоволено касаційну скаргу ОСОБА_1 в особі керуючого реалізацією майна - арбітражного керуючого Дарієнка Віктора Дмитровича; скасовано постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2023 у справі №916/3711/20 в частині визнання грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдебт Плюс" до ОСОБА_1 у загальному розмірі 2893196,15 грн та 4540 грн судового збору, а справу у скасованій частині передано на новий розгляд до Південно-західного апеляційного господарського суду; у решті постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2023 у справі №916/3711/20 залишено без змін.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Діброви Г.І., суддів: Принцевської Н.М., Разюк Г.П. від 13.02.2024 залишено без задоволення апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдебт Плюс" на ухвалу попереднього засідання Господарського суду Одеської області від 25.01.2022 у справі №916/3711/20 в частині відмови у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдебт Плюс" (вх.№3-117/21 від 22.02.2021) з грошовими вимогами до ОСОБА_1 на загальну суму 2893196,15 грн; змінено ухвалу попереднього засідання Господарського суду Одеської області від 25.01.2022 у справі №916/3711/20 в частині відмови у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдебт Плюс" (вх.№3-117/21 від 22.02.2021) з грошовими вимогами до ОСОБА_1 на загальну суму 2893196,15 грн шляхом викладення її мотивувальної частини у редакції цієї постанови із залишенням без змін резолютивної частини ухвали попереднього засідання Господарського суду Одеської області від 25.01.2022 у справі №916/3711/20 щодо відмови у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдебт Плюс" (вх.№3-117/21 від 22.02.2021) з грошовими вимогами до ОСОБА_1 на загальну суму 2893196,15 грн.

Вищенаведена постанова суду апеляційної інстанції обґрунтована тим, що станом на момент звернення з заявою з грошовими вимогами до боржниці у межах цієї справи про неплатоспроможність у Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдебт Плюс" не виникло право вимоги до ОСОБА_1 з підстав реалізації таких вимог шляхом звернення стягнення на іпотечне майно, враховуючи наявність рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 29.05.2018 у справі №521/12351/14-ц, яким фактично звернуто стягнення на предмет іпотеки.

14.04.2026 до суду апеляційної інстанції надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдебт Плюс" б/н від 13.04.2026 (вх.№1511/26 від 14.04.2026), в якій останнє просить переглянути ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.01.2022 у справі №916/3711/20 у редакції постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2024 за нововиявленими обставинами, скасувати судове рішення в частині відмови у визнанні кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдебт Плюс" та постановити нове рішення, яким заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдебт Плюс" з грошовими вимогами до ОСОБА_1 на загальну суму 2893196,15 грн задовольнити.

В обґрунтування зазначеної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрдебт Плюс" посилається на те, що обставина, яка була покладена в основу висновку апеляційного господарського суду щодо відмови у визнанні кредиторських вимог, є такою, що втратила свою правову підставу, адже судовими рішеннями, ухваленими у справі №916/3711/20(916/1563/25) вже після прийняття постанови Південно-західного апеляційного господарського суду, яку заявник просить переглянути за нововиявленими обставинами, встановлено істотні обставини, які не були і не могли бути відомі на момент розгляду заяви з грошовими вимогами до боржниці, а саме: неправомірність реалізації прав іпотекодержателя поза межами процедури неплатоспроможності.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.04.2026 для розгляду вищенаведеної заяви сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: Павленко Н.А., Савицького Я.Ф.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду у визначеному складі суддів від 11.05.2026 відкрито провадження за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдебт Плюс" б/н від 13.04.2026 (вх.№1511/26 від 14.04.2026) про перегляд постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2024 у справі №916/3711/20 за нововиявленими обставинами та призначено справу до розгляду на 03.06.2026 о 10:00. Крім того, цією ухвалою суду встановлено учасникам справи строк для подання відзивів на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдебт Плюс" б/н від 13.04.2026 (вх.№1511/26 від 14.04.2026) про перегляд постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2024 у справі №916/3711/20 за нововиявленими обставинами до 26.05.2026.

У відзиві б/н від 25.05.2026 (вх.№1511/26/Д2 від 25.05.2026) ОСОБА_1 просить відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдебт Плюс" про перегляд постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2024 у справі №916/3711/20 за нововиявленими обставинами та залишити вказане судове рішення в силі, посилаючись на те, що вказані заявником обставини не можуть вважатися нововиявленими у розумінні процесуального закону.

25.05.2026 до суду апеляційної інстанції надійшов відзив керуючого реалізацією майна - арбітражного керуючого Дарієнка Віктора Дмитровича №02-3711/199 від 25.05.2026 (вх.№1511/26/Д3 від 25.05.2026), в якому він просить відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдебт Плюс" про перегляд постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2024 у справі №916/3711/20 за нововиявленими обставинами, стверджуючи про те, що правова позиція суду, висловлена у межах розгляду іншої справи, на яку посилається заявник, не має ознак нововиявленої обставини у розумінні процесуального закону.

У судовому засіданні 03.06.2026, проведеному в режимі відеоконференції, представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдебт Плюс" підтримав заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами; керуючий реалізацією майна - арбітражний керуючий Дарієнко Віктор Дмитрович висловив заперечення проти її задоволення; представники інших учасників справи участі не брали, хоча були належним чином сповіщені про дату, час та місце його проведення, що підтверджується матеріалами справи (т.10 а.с.60-62, 64).

Заслухавши пояснення керуючого реалізацією майна - арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. та представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдебт Плюс", обговоривши доводи заяви б/н від 13.04.2026 (вх.№1511/26 від 14.04.2026) про перегляд постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2024 у справі №916/3711/20 за нововиявленими обставинами, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до частини першої статті 320 Господарського процесуального кодексу України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами згідно з пунктом 1 частини другої статті 320 Господарського процесуального кодексу України є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, визначена Господарським процесуальним кодексом України, є окремою формою судового процесу, що має свої особливості. Вона не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин.

Слід враховувати, що підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та/або необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення. При цьому вирішення питання, чи вірно судом надано оцінку певним доказам, належить до компетенції судів вищих інстанцій, та не може бути вирішено в рамках розгляду заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами - окрема процесуальна форма судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин. До нововиявлених обставин у розумінні наведених положень належать матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. При цьому необхідними ознаками нововиявлених обставин є їх наявність на час розгляду справи; те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; істотність таких обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). За відсутності принаймні однієї з цих ознак обставини не можуть вважатися нововиявленими та, відповідно, бути підставою для перегляду прийнятого у справі судового рішення.

Отже, нововиявлена обставина - юридичний факт, який: (1) передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; (2) має істотне значення для правильного вирішення конкретної справи; (3) існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; (4) не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.

Звертаючись до категорії "істотності", колегія суддів зазначає, що питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи могли ці обставини спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби зазначена обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (постанова Верховного Суду від 17.09.2019 у справі №910/17258/17).

Нововиявленими обставинами є фактичні дані, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними та допустимими доказами.

Не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом у разі виконання вимог процесуального закону.

Також необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами (постанова Верховного Суду від 18.07.2023 у справі №910/5217/20).

В силу статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя, як така, не суперечить положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод за умови відсутності зловживання (пункти 27-28 рішення у справі "Правєдная проти Росії" від 18.11.2004, пункт 46 рішення у справі "Попов проти Молдови" від 06.12.2005).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає наявність доказу, недоступного раніше, який однак міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (пункти 27-34 рішення Європейського суду з прав людини від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії").

При цьому відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації") щодо реалізації права на справедливий суд (пункт 1 статті 6 Конвенції): "Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду".

Відтак, здійснюючи процедуру перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною з новим розглядом справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Оцінці підлягає лише факт наявності або відсутності нововиявлених обставин та визначення їх істотності для правильного вирішення спору.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що доводи заявника фактично зводяться до посилання на судові рішення, які ухвалені в іншій справі вже після прийняття постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2024 у справі №916/3711/20 та якими, на думку заявника, встановлено обставини, що впливають на оцінку правомірності реалізації прав вимоги та визначення наявності/відсутності заборгованості боржниці. Водночас такі судові акти за своєю правовою природою не є нововиявленими обставинами у розумінні пункту 1 частини другої статті 320 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не становлять фактичних обставин справи, а є результатом судової оцінки певних правовідносин, здійсненої в межах іншого предмета та підстав позову.

Заявник фактично ототожнює нововиявлені обставини з правовою оцінкою, наданою судами в іншому судовому провадженні. Однак, інше тлумачення норм права чи переоцінка правомірності дій сторін у спірних правовідносинах не є підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами. Нововиявленими можуть бути виключно фактичні обставини об`єктивної дійсності, які існували на момент розгляду справи, не були і не могли бути відомі заявнику та мають істотне значення для вирішення спору. Натомість правова кваліфікація таких обставин, у тому числі здійснена іншим судом у межах іншої справи, не створює нового юридичного факту, а тому не може бути підставою для перегляду остаточного судового рішення.

Правова підстава вимоги або її зміна унаслідок подальшого судового тлумачення чи ухвалення рішень в інших справах не є матеріально-правовим фактом, який існував на момент розгляду справи та не міг бути відомий суду. Навпаки, це є результатом правозастосовної діяльності, яка за своєю природою не змінює фактичного складу правовідносин, встановленого судом у межах первісного розгляду. Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не призначений для коригування правових висновків суду чи заміни однієї правової позиції іншою, оскільки така функція притаманна виключно апеляційному та касаційному перегляду.

Отже, доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдебт Плюс" фактично спрямовані на іншу правову інтерпретацію вже досліджених обставин та не свідчать про існування нових фактичних даних, які не були предметом розгляду суду та об`єктивно не могли бути йому відомі.

Посилання заявника на втрату правової підстави є юридично некоректним, оскільки у матеріальному праві не існує самостійної категорії "втрата правової підстави" як юридичного факту, який породжує, змінює або припиняє правовідносини у розумінні статті 320 Господарського процесуального кодексу України. Така аргументація фактично ототожнює результати судового тлумачення з фактом об`єктивної дійсності, що є неприпустимим, оскільки правова оцінка не є елементом фактичного складу правовідносин і не може змінюватися у спосіб, передбачений для нововиявлених обставин.

Заявник фактично намагається трансформувати інститут перегляду за нововиявленими обставинами у механізм повторного судового контролю за правовою позицією апеляційного суду, що прямо виходить за межі процесуального призначення статті 320 Господарського процесуального кодексу України та є неприпустимим з огляду на принцип остаточності судового рішення. Інститут перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами має виключний характер і не може використовуватися як прихована форма апеляційного чи касаційного перегляду. Тобто, перегляд остаточного судового рішення можливий лише у разі встановлення нових фактичних обставин, які мають вирішальне значення для справи, а не з метою повторного дослідження або переоцінки вже встановлених судом обставин чи виправлення, на думку заявника, помилок правозастосування.

Крім того, навіть формальне посилання заявника на ухвалення судових рішень після прийняття постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2024 у справі №916/3711/20 не свідчить про наявність нововиявлених обставин, оскільки критерієм нововиявленості є не час ухвалення відповідного акта, а час існування відповідної обставини. Обставини, на які посилається заявник, не виникли після ухвалення оскаржуваного рішення, а стосуються оцінки правовідносин, що існували раніше, і могли бути предметом правового аналізу в межах первісного розгляду справи. Отже, відсутній як критерій об`єктивної новизни, так і критерій неможливості їх встановлення на момент розгляду справи.

Колегія суддів зазначає, що нововиявленими є обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, між тим станом на час апеляційного розгляду справи та прийняття постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2024 у справі №916/3711/20 Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрдебт Плюс" безумовно було обізнане про те, що ні ним, ні Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" у встановленому законом порядку не було зареєстровано право власності на іпотечне майно до відкриття провадження у цій справі про неплатоспроможність. Водночас, враховуючи відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрдебт Плюс", як зареєстрований іпотекодержатель, діючи розумно, мало усвідомлювати те, що останнє позбавлено можливості реалізувати своє право на звернення стягнення поза межами справи про неплатоспроможність, натомість у процедурі реструктуризації боргів мало можливість після спливу строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів звернутись до суду із клопотанням про надання дозволу на звернення стягнення на майно боржника, однак цим правом не скористалося.

Даний висновок суду апеляційної інстанції повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 18.03.2026 у справі №916/3711/20(916/1563/25), в межах якої касаційним судом під час дослідження обставин реалізації прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдебт Плюс" (іпотекодержателя) поза межами процедури неплатоспроможності ОСОБА_1 було враховано наявність чинної постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2024 у справі №916/3711/20, яку заявник просить переглянути за нововиявленими обставинами.

Апеляційний господарський суд також відмежовує поняття "істотної обставини" у розумінні статті 320 Господарського процесуального кодексу України від обставин, які впливають виключно на правову оцінку вже встановлених фактів. Для цілей нововиявлених обставин істотним є лише той факт, який змінює саму фактичну основу правовідносин, а не той, який може бути використаний для побудови альтернативної правової аргументації. Отже, зміна підходу до кваліфікації правовідносин чи інше тлумачення наслідків правочину не утворює нового юридичного факту.

У контексті перевірки критерію "істотності" наведених заявником обставин Південно-західний апеляційний господарський суд також враховує, що в силу частини восьмої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства розпорядник майна зобов`язаний окремо повідомити господарський суд про вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за відсутності таких заяв - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з відповідним державним реєстром.

З аналізу наведених приписів Кодексу України з процедур банкрутства вбачається, що законодавець не встановив обов`язку забезпеченого кредитора подати заяву про визнання його грошових вимог, забезпечених заставою майна боржника, для їх задоволення у справі про банкрутство, проте передбачив для забезпеченого кредитора можливість подати таку заяву стосовно забезпечених вимог, а також право на заявлення грошових вимог, які незабезпечені заставою або за відмови від забезпечення, що у цих двох випадках мають бути заявлені кредитором та розглянуті судом за загальними правилами для конкурсних або поточних вимог до боржника.

Правовий статус забезпеченого кредитора у процедурі неплатоспроможності визначається імперативними приписами Кодексу України з процедур банкрутства та не може бути трансформований шляхом перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами поза межами передбачених законом процедур реалізації забезпечення. Наявність або відсутність у кредитора визнаних конкурсних вимог сама по собі не припиняє та не трансформує його статус як забезпеченого кредитора у разі, якщо вимоги забезпечені заставою (іпотекою), що підтверджується даними відповідних державних реєстрів.

Відтак сама по собі відмова суду у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдебт Плюс" №2224648 від 19.02.2021 (вх.№3-117/21 від 22.02.2021) про визнання кредиторських вимог до ОСОБА_1 , беручи до уваги відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження відмови зазначеного товариства від забезпечення, в силу приписів частини восьмої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства не позбавляє заявника права на задоволення своїх прав забезпеченого кредитора.

З огляду на викладене, Південно-західний апеляційний господарський суд зазначає, що наведені заявником обставини не є нововиявленими у розумінні положень статті 320 Господарського процесуального кодексу України, а заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдебт Плюс" б/н від 13.04.2026 (вх.№1511/26 від 14.04.2026) спрямована на переоцінку тих обставин, які суд апеляційної інстанції вже дослідив під час розгляду справи №916/3711/20, що не відповідає меті та змісту процесуального інституту перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, який не передбачає здійснення такого перегляду задля виправлення недоліків процесуальної поведінки заявника під час первісного розгляду справи або підміни касаційного оскарження відповідної постанови апеляційного суду.

Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами спрямований на виправлення виняткових ситуацій, коли виявлення нових істотних фактів об`єктивно унеможливлювало їх врахування при ухваленні рішення. Використання цього інституту для повторного оскарження правової позиції суду або фактичної незгоди з висновками суду суперечить його призначенню та порушує баланс між принципом доступу до правосуддя і принципом юридичної визначеності. У цьому контексті суд оцінює подану заяву як таку, що фактично спрямована на перегляд правової оцінки вже досліджених обставин у спосіб, не передбачений процесуальним законом, що виключає можливість її задоволення.

В силу пункту 1 частини третьої статті 325 Господарського процесуального кодексу України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів, встановивши відсутність у сукупності всіх ознак, що надають вказаним заявником обставинам статусу нововиявлених, дійшла висновку щодо необхідності відмови у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдебт Плюс" б/н від 13.04.2026 (вх.№1511/26 від 14.04.2026) про перегляд постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2024 у справі №916/3711/20 за нововиявленими обставинами.

Керуючись статтями 232, 233, 236, 240, 320, 325 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдебт Плюс" б/н від 13.04.2026 (вх.№1511/26 від 14.04.2026) про перегляд постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2024 у справі №916/3711/20 за нововиявленими обставинами відмовити.

Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2024 у справі №916/3711/20 залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 04.06.2026.

Головуючий суддя С.В. Таран

Суддя Н.А. Павленко

Суддя Я.Ф. Савицький

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
02.11.2026 Ухвала № 141101363 Південно-західний апеляційний господарський суд
13.10.2026 Ухвала № 140748203 Господарський суд Одеської області
29.09.2026 Постанова № 140611386 Касаційний господарський суд Верховного Суду
23.09.2026 Ухвала № 140020419 Касаційний господарський суд Верховного Суду
09.09.2026 Ухвала № 139588068 Південно-західний апеляційний господарський суд
08.09.2026 Ухвала № 139588058 Південно-західний апеляційний господарський суд
02.09.2026 Ухвала № 139476918 Касаційний господарський суд Верховного Суду
21.07.2026 Ухвала № 138446978 Касаційний господарський суд Верховного Суду
08.07.2026 Ухвала № 138030823 Південно-західний апеляційний господарський суд
29.06.2026 Ухвала № 137759351 Південно-західний апеляційний господарський суд
02.06.2026 Ухвала № 137025862 Господарський суд Одеської області
28.05.2026 Рішення № 137275227 без тексту Господарський суд Одеської області
28.05.2026 Ухвала № 137068136 без тексту Господарський суд Одеської області
19.05.2026 Ухвала № 136783027 без тексту Господарський суд Одеської області
19.05.2026 Ухвала № 136699592 без тексту Господарський суд Одеської області
19.05.2026 Ухвала № 136665479 без тексту Господарський суд Одеської області
13.05.2026 Ухвала № 136503184 без тексту Південно-західний апеляційний господарський суд
11.05.2026 Ухвала № 136387847 без тексту Південно-західний апеляційний господарський суд
05.05.2026 Ухвала № 136427027 без тексту Господарський суд Одеської області
05.05.2026 Ухвала № 136427026 без тексту Господарський суд Одеської області