ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
УХВАЛА
"03" червня 2026 р. Справа № 924/151/26
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Олексюк Г.Є.
судді Петухов М.Г.
судді Гудак А.В.
секретар судового засідання Ткач Ю.В.
за апеляційними скаргами Хмельницького комунального підприємства "Електротранс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпетролцентр" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 31.03.2026 у справі № 924/151/26 (суддя Заверуха С.В., повний текст складено 31.03.2026)
за позовом керівника окружної прокуратури міста Хмельницького в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах - Хмельницької міської ради
до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпетролцентр"; 2) Хмельницького комунального підприємства "Електротранс"
про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 152 610 грн
за участю представників сторін:
прокурор - Немкович І.І.;
позивача - не з`явився;
відповідача - 1 - не з`явився;
відповідача - 2 - Бартащук К.В.;
ВСТАНОВИВ:
Керівник окружної прокуратури міста Хмельницького (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду Хмельницької області із позовом в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради (далі - позивач, Міська Рада) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпетролцентр" (далі - відповідач-1, ТОВ "Укрпетролцентр"), Хмельницького комунального підприємства "Електротранс" (далі - відповідач-2, ХКП "Електротранс") про визнання недійсними додаткових угод № 2 від 21.07.2021, № 3 від 07.08.2023, № 4 від 18.08.2023 до договору № УПЦ(О)-014/2023 від 21.06.2026, укладеного між ТОВ "Укрпетролцентр" та ХКП "Електротранс" та стягнення із ТОВ "Укрпетролцентр" на користь Хмельницької міської ради 152 610 грн коштів, перерахованих за товар, який не отримано відповідно до умов даного договору.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірні додаткові угоди до договору від 21.06.2026 № УПЦ(О)-014/2023 укладені з порушенням вимог пунктів 3.4, 11.3 договору, положень пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та підпункту 2 пункту 19 Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178. Позивач зазначає, що сторонами було збільшено ціну за одиницю товару за відсутності належного підтвердження факту коливання ціни на ринку з моменту укладення договору/внесення змін до нього, а також із порушенням 20-денного терміну незмінності збільшеної ціни з дати підписання кожної з додаткових угод.
З огляду на те, що зміна істотних умов договору шляхом укладення спірних додаткових угод суперечить вимогам чинного законодавства, вони, на думку позивача, підлягають визнанню недійсними, а грошові кошти у розмірі 152 610 грн, безпідставно сплачені на виконання їх умов, підлягають стягненню з відповідача-1 на користь позивача на підставі статей 216, 1212 Цивільного кодексу України.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 31.03.2026 позов задоволено.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що спірні додаткові угоди № 2, 3, 4 до договору №УПЦ(О)-014/2023 від 21.06.2026 укладені з порушенням вимог Закону України "Про публічні закупівлі", а тому вони підлягають визнанню недійсними, а надмірно сплачені кошти на їх виконання в сумі 152 610 грн стягненню із відповідача-1 на користь позивача.
До Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ХКП "Електротранс" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 31.03.2026 у справі № 924/151/26, в якій відповідач-2 просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовані, зокрема, тим, що спірна закупівля здійснювалася за рахунок власних коштів підприємства, отриманих від здійснення господарської діяльності, а не за рахунок бюджетних асигнувань. Скаржник зазначає, що грошові кошти перераховувалися з банківського (комерційного) рахунку в установі банку, а не з казначейського. Апелянт наголошує, що майно комунального підприємства є відокремленим від майна його засновника. За таких обставин, на думку скаржника, стягнення коштів у розмірі 152 610 грн на користь міської ради, яка не виступала стороною за договором та не здійснювала оплату за ним, є фактично примусовим вилученням прибутку підприємства, що прямо суперечить процесуальному принципу диспозитивності та призводить до безпідставного збагачення органу місцевого самоврядування.
Також до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ТОВ "Укрпетролцентр" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 31.03.2026 у справі № 924/151/26, в якій відповідач-1 просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити. Зобов`язати повернути Окружну прокуратуру міста Хмельницького в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах - Хмельницької міської ради на користь ТОВ "Укрпетролцентр" 18 000 л бензину автомобільного А-95-Євро 5.
Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи у складі головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Гудак А.В., суддя Петухов М.Г.
Листом від 17.04.2026 матеріали справи витребувано з Господарського суду Хмельницької області.
21.04.2026 до суду надійшли матеріали справи.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.04.2026 відкрито провадження за апеляційною скаргою ХКП "Електротранс" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 31.03.2026 у справі № 924/151/26. Розгляд апеляційної скарги призначено на 03.06.2026 о 14:30 год.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.04.2026 відкрито провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Укрпетролцентр" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 31.03.2026 у справі № 924/151/26. Розгляд апеляційної скарги призначено на 03.06.2026 о 14:30 год. Об`єднано для спільного розгляду апеляційні скарги відповідачів на рішення Господарського суду Хмельницької області від 31.03.2026 у справі №924/151/26.
Представник ТОВ "Укрпетролцентр" подав до суду клопотання, у якому просить здійснювати розгляд справи за відсутності уповноваженого представника товариства.
У судовому засіданні 03.06.2026 представник відповідача-2 підтримав доводи своєї апеляційної скарги, просить задоволити їх вимоги та скасувати оскаржуване рішення, ухвалити нове рішення про відмову в позові.
Прокурор у судовому засіданні проти доводів апеляційних скарг заперечив, вважаючи їх необґрунтованими, та просить апеляційні скарги залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Позивач та відповідач-1 явку повноважного представника у судове засідання не забезпечили, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялися належним чином, причини неявки суд не повідомили.
Заслухавши в судовому засіданні пояснення представника відповідача-2 та прокурора, суд поставив на обговорення присутніх учасників справи питання щодо можливості зупинення провадження у справі № 924/151/26 до закінчення перегляду в касаційному порядку справи № 922/2848/24.
У судовому засіданні 03.06.2026 року представник відповідача-2 не заперечив проти зупинення провадження у даній справі.
Прокурор у судовому засіданні заперечив щодо зупинення провадження у даній справі.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши предмет та підстави позовних вимог у справі, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для зупинення провадження у справі № 924/151/26 до закінчення перегляду в касаційному порядку судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 922/2848/24 з огляду на наступне.
Верховний Суд у постанові від 19.03.2024 по справі № 910/4293/22 зазначив, що зупинення провадження у справі - це тимчасове повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, які перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
Приписи статті 228 ГПК України встановлюють право суду зупинити провадження у справі. Так, відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також із власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою палатою Верховного Суду.
Зміст ст. 228 ГПК України свідчить про те, що зупинення провадження є саме правом суду. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №915/547/17.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Подібність правовідносин означає, зокрема, схожість суб`єктного складу учасників господарських відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, підстав позову, а також умов застосування правових норм. Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи.
Згідно з ст. 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права (ч. 6 ст. 13 названого Закону).
Складовими принципу верховенства права є, зокрема, правова передбачуваність та правова визначеність, які необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано (абзац 3 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005 №8-рп/2005 та абзаці 1 підпункт 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 31.03.2015 №1-рп/2015).
Юридична визначеність дає можливість учасникам суспільних відносин передбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх легітимних очікуваннях, зокрема, у тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право буде реалізоване (Рішення Конституційного Суду України від 05.06.2019 №3-р (І)/2019).
Принцип правової визначеності вимагає, щоб при остаточному вирішенні справи судами їхні рішення не викликали сумнівів (п. 61 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Брумареску проти Румунії" (Brumarescu v. Romania), заява №28342/95). Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (п.123 рішення ЄСПЛ у справі "Парафія греко-католицької церкви в м. Люпені та інші проти Румунії" (Lupeni Greek Catholic Parish and Others v. Romania), заява №76943/11).
Згідно із п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому п. 7 ч. 1 ст. 228 цього Кодексу до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Колегією суддів встановлено, що ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.03.2026 справу № 922/2848/24 разом із касаційною скаргою заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Харківської області від 21.10.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.01.2025 передано на розгляд палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Підставами передачі справи на розгляд палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду є не погодження із висновком, викладеним у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.03.2025 у справі №924/524/24, від 10.09.2025 у справі №910/6131/24, від 04.02.2026 у справі №922/1328/24, від 18.02.2026 у справі №913/95/25, а тому з метою відступу від такого висновку шляхом уточнення, а саме виключення з висновку речення: "При цьому джерело походження таких коштів (державний або місцевий бюджет, власні надходження підприємства чи інші фінансові ресурси) не є визначальним, оскільки обов`язок нагляду (контролю) за фінансово-господарською діяльністю юридичної особи покладено на її власника незалежно від джерел фінансування", та задля формування єдиної правозастосовчої практики щодо застосування приписів статті 23 Закону України "Про прокуратуру", статей 1, 2 Закону України "Про публічні закупівлі", статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" у подібних правовідносинах, колегія суддів дійшла висновку за необхідне передати справу № 922/2848/24 на розгляд судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, оскільки зазначені постанови, від висновків у яких пропонує відступити колегія суддів у такому складі: Чумак Ю.Я. - головуючий, Дроботова Т.Б., Багай Н.О., ухвалені колегією суддів у такому складі: Зуєв В.А. - головуючий, Берднік І.С., Міщенко І.С.), які входять до складу судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності.
09.04.2026 ухвалою Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду прийнято на розгляд судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу № 922/2848/24 за касаційною скаргою заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Харківської області від 21.10.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.01.2025. Призначено розгляд касаційної скарги на 21.05.2026.
21.05.2026 ухвалою Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду касаційної скарги заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Харківської області від 21.10.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.01.2025 у справі № 922/2848/24 до 25.06.2026.
Таким чином, колегією суддів встановлено, що перед Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду постало вирішення правового питання щодо правових підстав прокурора звертатися з позовом щодо стягнення в бюджет коштів, власником яких є комунальне підприємство.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції відзначає про відсутність усталеної правозастосовчої судової практики у справах з подібними позовними вимогами.
Також судом апеляційної інстанції встановлено, що у справі № 924/151/26 керівник окружної прокуратури міста Хмельницького в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради звернувся до суду із позовом до ТОВ "Укрпетролцентр" та ХКП "Електротранс" про визнання недійсними додаткових угод № 2 від 21.07.2021, № 3 від 07.08.2023, № 4 від 18.08.2023 до договору № УПЦ(О)-014/2023 від 21.06.2023, укладеного між ТОВ "Укрпетролцентр" та ХКП "Електротранс" та стягнення з ТОВ "Укрпетролцентр" на користь Хмельницької міської ради 152 610 грн надмірно сплачених коштів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні додаткові угоди до договору від 21.06.2026 № УПЦ(О)-014/2023 укладені з порушенням вимог пунктів 3.4, 11.3 договору, положень пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та підпункту 2 пункту 19 Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178. Позивач зазначає, що сторонами було збільшено ціну за одиницю товару за відсутності належного підтвердження факту коливання ціни на ринку з моменту укладення договору/внесення змін до нього, а також із порушенням 20-денного терміну незмінності збільшеної ціни з дати підписання кожної з додаткових угод.
Водночас суд апеляційної інстанції зазначає, що 21.06.2023 між ТОВ "Укрпетролцентр" (постачальник) та ХКП "Електротранс" (покупець) укладено договір №УПЦ(О)-014/2023, відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов`язується поставляти покупцю товар: за кодом ДК 021:2015 09130000-9 "Нафта і дистиляти" (дизельне паливо наливом) (далі - товар), а покупець прийняти і оплатити такий товар в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Пунктом 3.1. договору сторони погодили, що ціна цього договору становить 8 657 550 грн без ПДВ, крім того ПДВ 566381,78 грн. Ціна за одиницю товару зазначена у специфікації (додаток 1).
Згідно з п. 4.1. договору оплата поставленої партії товару здійснюється покупцем у національній валюті України, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.
Джерелом фінансування - власні кошти покупця (власні кошти підприємства) (п. 4.3. договору).
З огляду на викладене, суд зазначає, що відповідно до пункту 4.3 договору фінансування за вказаним договором здійснювалося виключно за рахунок власних коштів покупця - ХКП "Електротранс".
Водночас доводи апеляційної скарги ХКП "Електротранс" обґрунтовані, зокрема, тим, що спірна закупівля здійснювалася за рахунок власних коштів підприємства, отриманих від здійснення господарської діяльності, а не за рахунок бюджетних асигнувань. Скаржник зазначає, що грошові кошти перераховувалися з банківського (комерційного) рахунку в установі банку, а не з казначейського рахунку. Апелянт наголошує, що майно комунального підприємства є відокремленим від майна його засновника. За таких обставин, на думку скаржника, стягнення коштів у розмірі 152 610 грн на користь міської ради, яка не виступала стороною за договором та не здійснювала оплату за ним, є фактично примусовим вилученням прибутку підприємства, що прямо суперечить процесуальному принципу диспозитивності та призводить до безпідставного збагачення органу місцевого самоврядування.
Судом апеляційної інстанції звертається увага на те, що відповідно до статуту ХКП "Електротранс" (затвердженого рішенням міської ради від 21.05.2025 № 71), засновником підприємства та власником його майна є територіальна громада м. Хмельницького в особі Хмельницької міської ради; майно підприємства перебуває у комунальній власності; у своїй діяльності підприємство підконтрольне власнику. Організаційно-правова форма - комунальне підприємство (комунальна власність).
Відповідно до п. 3.3. статуту власник майна здійснює контроль за належним використанням та забезпеченням майна безпосередньо або через уповноважений ним орган - виконавчий комітет міської ради відповідно до цього статуту та законодавчих актів України.
Згідно з п. 3.5. статуту джерелами формування майна підприємства, зокрема, є: майно, передане підприємству власником; доходи, одержані від господарської діяльності; кредити банків та інших кредиторів; придбане, згідно з чинним законодавством України, майно інших підприємств, організацій; амортизаційні відрахування; прибуток від позареалізаційних операцій; кошти, одержані з бюджету Хмельницької міської територіальної громади на виконання державних або комунальних програм, затверджених міською радою; дотації і компенсації з бюджетів; отримання гуманітарної допомоги; інші джерела, не заборонені чинним законодавством.
Розподіл прибутку комунального підприємства здійснюється за рішенням виконавчого комітету міської ради. Розмір частки прибутку, яка підлягає зарахуванню до бюджету Хмельницької міської територіальної громади, встановлюється за рішенням міської ради.
Поряд з цим, колегія суддів відзначає, що майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за такими підприємствами на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство) (частина 3 статті 78 Господарського кодексу України (далі - ГК України), чинного на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно із частиною 1 статті 136 ГК України чинного на час виникнення спірних правовідносин, право господарського відання є речовим правом суб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.
Частиною 2 статті 327 ЦК України визначено, що управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
Разом із цим пунктом частини 1 статті 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в України" передбачено, що виключно на пленарних засіданнях районних і обласних рад вирішуються в установленому законом порядку питання щодо управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
При цьому пунктом 16 частини 1 статті 66 Бюджетного кодексу України (далі - БК України) до доходів загального фонду обласних бюджетів належать: частина чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств та їх об`єднань, що вилучається до бюджету, у порядку, визначеному Верховною Радою Автономної Республіки Крим та обласними радами.
Разом із тим відповідно до частини третьої статті 19 БК України учасниками бюджетного процесу є органи, установи та посадові особи, наділені бюджетними повноваженнями (правами та обов`язками з управління бюджетними коштами).
Згідно з частиною 1 та пунктом 3 частини 2 статті 22 БК України за обсягом наданих повноважень розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня. Головними розпорядниками бюджетних коштів за бюджетними призначеннями, визначеними рішеннями про місцеві бюджети, можуть бути місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.
Розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань, довгострокових зобов`язань за енергосервісом, довгострокових зобов`язань у рамках державно-приватного партнерства, середньострокових зобов`язань у сфері охорони здоров`я та здійснення витрат бюджету (пункт 45 частини 1 статті 2 БК України).
Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів визначаються рішенням про місцевий бюджет відповідно до пунктів 2 і 3 частини 2 цієї статті (частина 4 статті 22 БК України).
Відповідно до пункту 7 частини 5 статті 22 БК України головний розпорядник бюджетних коштів здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі.
Згідно з частиною 3 статті 26 БК України розпорядники бюджетних коштів в особі їх керівників організовують внутрішній контроль і внутрішній аудит та забезпечують їх здійснення у своїх установах і на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери управління таких розпорядників бюджетних коштів.
Колегія суддів зазначає, що спір як у справі № 922/2848/24, так і у справі, яка розглядається № 924/151/26, стосується категорії спорів щодо визнання недійсними правочинів, укладених у межах процедури публічних закупівель та стягнення надмірно сплачених бюджетних коштів на підставі положень статей 216, 1212 ЦК України як безпідставно набуте майно на користь осіб, уповноважених державою здійснювати захист державних фінансових ресурсів та належного виконання договірних зобов`язань відповідно до положень Закону України "Про публічні закупівлі".
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що правовідносини у справі № 924/151/26 та справі № 922/2848/24, яка перебуває на розгляді палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, є подібними в частині визначення джерела походження коштів комунального підприємства (власних коштів), за рахунок яких здійснювалися розрахунки за договором, укладеним відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі".
Відтак, судове рішення Верховного Суду у справі № 922/2848/24 має суттєве значення для правильного вирішення даного спору, оскільки сформовані в ньому висновки щодо застосування норм права будуть обов`язковими для врахування судом у спірних правовідносинах, що є належною процесуальною підставою для зупинення провадження у справі № 924/151/26 до закінчення перегляду в касаційному порядку палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №922/2848/24 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду.
Керуючись ст. ст. 228, 229, 234, 235, 281 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Зупинити провадження у справі № 924/151/26 за апеляційними скаргами Хмельницького комунального підприємства "Електротранс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпетролцентр" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 31.03.2026 у справі № 924/151/26 до закінчення перегляду в касаційному порядку судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 922/2848/24 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку, передбаченому ст.ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Олексюк Г.Є.
Суддя Петухов М.Г.
Суддя Гудак А.В.