КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
Справа 133/1601/25
04.06.2026 м. Козятин
Козятинський міськрайонний суд Вінницької області у складі судді Гуменюка О.О.,вирішуючи питання про прийняття до розгляду та відкриття провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жительки АДРЕСА_1 , до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , жительки АДРЕСА_2 , про визначення розміру часток у спільній сумісній власності,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якій позивач просить встановити, що частки в 33/100 частини жилого будинку, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 номер шість, яка перебуває в спільній сумісній власності ОСОБА_1 та перебувала у померлого ОСОБА_3 відповідно до договору дарування від 13 січня 1997 року, посвідченого державним нотаріусом Козятинської державної нотаріальної контори Михальчук Т.В. та зареєстрованим в реєстрі за № 2-20 рівними та становлять по 1/2 частки за кожним.
Вирішуючи питання про прийняття до розгляду та відкриття провадження у справі, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Зокрема, порядок звернення до суду за судовим захистом урегульовано ЦПК України. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов, зокрема ст.ст.175, 177 ЦПК України.
Позивач, посилаючись на немайновий характер спору, фактично звертається до суду з вимогами про визнання своєї частки у спільній сумісній власності, а отже даний спір пов`язаний з підтвердження прав позивача на майно, яке підлягає грошовій оцінці, а тому є майновим спором.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 907/9/17).
Будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі №910/13737/19).
Відтак, з врахуванням наведених вище приписів позивач має сплатити судовий збір за ставкою, що підлягала сплаті при поданні позову, виходячи з вартості спірного нерухомого майна.
Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до вимог підпункту 1 п.1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 3 статті 175 ЦПК України встановлено, що позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Проте позовна заява не містить зазначення ціни позову з урахуванням вартості спірного нерухомого майна.
Дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Однак доказів, які підтверджують дійсну вартість майна, що є предметом спору, до позовної заяви позивачем не додано.
В якості доказу вартості майна суду можуть бути подані звіт про оцінку майна, а також дійсна вартість майна може підтверджуватись висновком експерта.
Оскільки ціну позову позивачами не зазначено, тому визначити правильність судового збору наразі не можливо.
Враховуючи наведене, для усунення недоліків позовної заяви, позивачу необхідно вказати ціну позову, а також надати документи на її підтвердження, та, у разі необхідності, здійснити доплату судового збору у співвідношенні до ціни позову.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175 і 177 ЦПК України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, вказана позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення зазначених недоліків.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, -
П О С Т А Н О В И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жительки АДРЕСА_1 , до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , жительки АДРЕСА_2 , про визначення розміру часток у спільній сумісній власності,- залишити без руху.
Надати позивачу строк тривалістю десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Роз`яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Олександр ГУМЕНЮК
04.06.2026