ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
про залишення позовної заяви без розгляду
04 червня 2026 року м. Ужгород № 260/3295/26
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Микуляк П.П., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАФ-ДОВГЕ" до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "СТАФ-ДОВГЕ" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
25 травня 2026 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було відкрито спрощене позовне провадження у даній справі без виклику сторін.
Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до вимог ч.2 ст.160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до ч.1 ст.55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до ч.1 ст.57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
У відповідності до ч.8 ст.59 КАС України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
Частиною 4 ст.59 КАС України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Відповідно до ч.1 ст.20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги.
Судом встановлено, що позовну заяву було подано представником - адвокатом Логойда В.М.
На підтвердження повноважень до матеріалів адміністративного позову додано довіреність сформовану у підсистемі «Електронний суд» від Худа І.І. щодо ТОВ «СТАФ-ДОВГЕ», якою уповноважено, в порядку передоручення, Логойду В.М. представляти інтереси ТОВ «СТАФ-ДОВГЕ» в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи.
Суд зазначає, що подана до суду довіреність не була створена в межах матеріалів позовної заяви, оскільки така була згенерована в системі "Електронний суд" 26 серпня 2023 року, а позовна заява була сформована в системі "Електронний суд" 18 травня 2026 року.
Крім того, довіреність сформована у підсистемі «Електронний суд» не містить кваліфікованого електронного підпису накладено Худа І.І., як уповноваженої особи ТОВ «СТАФ-ДОВГЕ».
Верховний суд у постанові від 10 лютого 2022 року у справі № 560/11791/21 зауважив таке: «Електронне доручення видається лише за умови його підписання електронним ключем довірителем за допомогою алгоритмів, визначених у підсистемі «Електронний суд». Надалі таке електронне доручення автоматично додається до позовної заяви, яка подана представником від імені довірителя через підсистему «Електронний суд». При цьому користувачі не мають можливості будь-яким чином впливати на зміст та вигляд такого електронного доручення, тобто воно формується підсистемою «Електронний суд» самостійно відповідно до обраного обсягу повноважень представника».
Також Верховним судом зазначено, що звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через підсистему «Електронний кабінет» є альтернативою такого звернення документами, оформленими в паперовій формі.
Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року №30 (в редакції рішення РСУ № 17 від 2 березня 2018 року), електронне доручення, яке можливо надати за допомогою підсистеми «Електронний суд», видається за наявності у відповідної особи довірителя та його представника особистих електронних кабінетів у підсистемі «Електронний суд», що передбачає наявність у таких осіб електронного цифрового підпису.
Відповідно до правової позиції Верховного суду в ухвалі від 19.09.2018 у справі №826/25365/15 (провадження № К/9901/61349/18, № у реєстрі 76582469) якщо копія довіреності незасвідчена у встановленому законом порядку, вона не може бути оцінена судом як документ, що посвідчує повноваження на представництво інтересів сторони.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що наданою довіреністю не можливо підтвердити наявність повноважень адвоката на представництво в адміністративному судочинстві, оскільки довіреність засвідчена не у встановленому законом порядку.
З огляду на викладене, приходжу до висновку, що долучені до позовної документи на підтвердження повноважень представника позивача, не можуть вважатися юридично значимим документами для цілей підтвердження повноважень адвоката на представництво інтересів ТОВ «СТАФ-ДОВГЕ» в суді.
Суд зазначає, що повноваження Логойди В.М. на представництво ТОВ «СТАФ-ДОВГЕ» у Закарпатському окружному адміністративному суді належним чином не підтверджено.
Оскільки, адвокат Логойда В.М., як представник ТОВ «СТАФ-ДОВГЕ» не надав належного документу на підтвердження своїх повноважень у Закарпатському окружному адміністративному суді, то суд дійшов висновку, що подана позовна заява підлягає поверненню.
Також, суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи, із зазначенням назви судового органу, у якому надається правова допомога позивачу), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника.
Як зазначає Європейський суд з прав людини в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі Пелевін проти України (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі Наталія Михайленко проти України (пункт 31), право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою.
Згідно з вимогами п.2 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.
Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до ч.4 ст.240 КАС особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
У відповідності ч.3 та 5 ст.240 КАС України про залишення позову без розгляду суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена.
За таких обставин позовну заяву слід залишити без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст.240 КАС України.
На підставі наведеного та керуючись статтями 240, 256 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАФ-ДОВГЕ" до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст.256 КАС України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду, протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення за формою і змістом, передбаченими ст.296 КАС України.
Суддя П.П.Микуляк