Судові рішення

Ухвала № 137115867 у справі № 260/3651/26 від 04.06.2026

Ухвала від 04.06.2026 в адміністративній справі № 260/3651/26 (категорія «Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів»). Суд: Закарпатський окружний адміністративний суд, суддя Дору Ю.Ю.

Справа№ 260/3651/26
СудЗакарпатський окружний адміністративний суд
СуддяДору Ю.Ю.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяЗаява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів
Дата ухвалення04.06.2026
Надійшло до реєстру05.06.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/137115867

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Текст рішення

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову

04 червня 2026 року м. Ужгород № 260/3651/26

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі судді Дору Ю.Ю., розглянувши заяву представника позивача Ігнатко Владислава Івановича про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), Військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), у якому просить:

-Визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (Адреса: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) щодо призову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , Адреса: АДРЕСА_1 , Код РНОКПП: НОМЕР_2 ) на військову службу під час мобілізації.

-Визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) в частині зарахування ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , Адреса: АДРЕСА_1 , Код РНОКПП: НОМЕР_2 ) до списків особового складу військової частини та на всі види забезпечення.

-Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) звільнити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , Адреса: АДРЕСА_1 , Код РНОКПП: НОМЕР_2 ) з військової служби та виключити зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ).

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 травня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 червня 2026 року повернуто заяву про забезпечення позову.

03 червня 2026 року представником позивача подано заяву про забезпечення позову у якій просить:

-Винести ухвалу про забезпечення позову, шляхом заборони Військовій частині НОМЕР_5 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) вчиняти будь-які дії стосовно переміщенням чи направленням ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , Код РНОКПП: НОМЕР_2 ) у інші військові частини чи військові формування.

-Допустити негайне виконання Ухвали про забезпечення позову на підставі ч. 1 ст. 156 КАС України.

-Направити Ухвалу про забезпечення позову Військовій частині НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) на підставі ч. 2 ст. 156 КАС України.

В обгрунтування вказує, що позивачем доведено наявність як очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішень та дій Відповідачів, так і існування реальної загрози істотного ускладнення або навіть унеможливлення ефективного поновлення його порушених прав у разі невжиття заходів забезпечення позову. Також, матеріалами справи підтверджується, що Відповідачу 1 було достеменно відомо про наявність чинного бронювання Позивача, повторне подання документів на бронювання, а також про критичне значення підприємства ТОВ «АІДРОНЕСЮА» для обороноздатності держави. Незважаючи на це, Відповідачем 1 прийнято рішення про мобілізацію Позивача до завершення встановленого законодавством строку розгляду документів щодо бронювання, що фактично призвело до автоматичної відмови у його наданні.

Представник вказує, що подальше зарахування Позивача до списків особового складу військової частини та на всі види забезпечення створило нові правові наслідки, які продовжують погіршувати становище Позивача та істотно ускладнюють можливість реального виконання майбутнього судового рішення. При цьому існує обґрунтований ризик подальшого переведення Позивача до інших військових частин або районів ведення бойових дій, що може унеможливити його участь у судовому процесі, належне виконання рішення Суду, а також створює реальну загрозу його життю та здоров`ю.Таким чином, саме невжиття заходів забезпечення позову призведе до закріплення наслідків оскаржуваних рішень, створення нових адміністративних та службових правовідносин, а також до фактичної втрати Позивачем права на ефективний судовий захист та поновлення його прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Приписами пунктів 2, 3 ст. 154 КАС України визначено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.

Суд не вважає за необхідне повідомлення учасників справи, та виклик особи, яка подала заяву про забезпечення позову, а також вказує на відсутність необхідності для призначення її до розгляду у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін. Отже, розгляд поданої заяви проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення сторін.

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову та аналізу положень чинного законодавства України, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Частиною 1 ст. 152 КАС України визначено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

При цьому ч. 2 ст. 150 КАС України передбачений вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Для задоволення судом поданої заявником заяви про забезпечення адміністративного позову останній має довести, що невжиття обраних заходів призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених ч. 2 ст. 150 КАС України.

Аналіз змісту вказаних норм свідчить про те, що обов`язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі, із зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішень, дій або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам особи, яка звернулася до суду, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов`язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому, ознаки протиправності повинні бути пов`язані саме з порушеними правами, свободами чи інтересами.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Відповідно до викладеного Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі №800/521/17 висновку, позов не може бути забезпечено таким способом, що фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.

Суд враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 06.02.2019 по справі № 826/13306/18, згідно з якою суд зазначає, що обґрунтовуючи клопотання про забезпечення позову щодо «очевидності» ознак протиправних бездіяльності, дій або рішень відповідача та порушення прав позивача, то попри те, що такі ознаки не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їх «якість»: вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваної бездіяльності дії або рішення поза обґрунтованим сумнівом. Суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення, на основі наявних у справі доказів, повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими ч. 2 ст. 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення. Твердження про «очевидність» порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.

З урахуванням викладеного, суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані стороною по справі для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду. Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значних зусиль для відновлення прав позивача.

Представник позивача у заяві просить забезпечити заяву шляхом заборони Військовій частині НОМЕР_5 вчиняти будь-які дії стосовно переміщенням чи направленням ОСОБА_1 у інші військові частини чи військові формування.

Верховний Суд у постанові від 03.05.2023 у справі № 640/15534/22 вказав, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Тобто, фактичні обставини справи, в тому числі питання щодо правомірності/неправомірності рішень та дій відповідачів, підлягають встановленню і доведенню на підставі зібраних у справі доказів та аналізу норм права, що регулюють спірні правовідносини, під час вирішення справи по суті.

Суд наголошує, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень є очевидно протиправними та можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно може бути порушено у майбутньому.

Предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем (заявником) і відповідачем. Під предметом спору розуміється певна матеріально-правова вимога позивача (заявника) до відповідача, стосовно якої позивач (заявник) просить ухвалити судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач (заявник) обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Як вбачається із матеріалів справи, підставою позову є наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації та наказ командира Військової частини НОМЕР_1 в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини та на всі види забезпечення, тобто позивач, фактично оскаржує незаконність призову на військову службу та зарахування до особового складу військової частини та просить скасувати ці накази.

Однак, у заяві просить забезпечити заяву шляхом заборони Військовій частині НОМЕР_5 вчиняти будь-які дії стосовно переміщенням чи направленням ОСОБА_1 у інші військові частини чи військові формування.

Суд вказує, що вжиття вказаних заходів забезпечення адміністративного позову нерозривно пов`язано з підставами та предметом адміністративного позову і ними обумовлюється.

Також, суд наголошує, що припинення юридичної сили індивідуального акта, у тому числі і наказів, відбувається автоматично у разі задоволення позову після набрання законної сили рішенням суду.

Тобто, вчинення дій щодо направлення/переведення позивача для проходження військової служби до іншого місця служби або іншої військової частини не вплине на можливість захисту прав позивача шляхом скасування вищезазначених спірних наказів. Таким чином, направлення/переведення позивача для проходження військової служби до іншого місця служби або іншої військової частини ніяким чином не може додатково гарантувати, що рішення про скасування зазначених наказів, у разі задоволення позову, буде виконано, оскільки, як зазначалось, припинення юридичної сили рішень, наказів відбувається автоматично та не потребує додаткових дій.

Спосіб забезпечення позову, ніяк не вплине на можливість припинення юридичної сили індивідуальними актами у разі набрання законної сили рішенням суду, якщо позов буде задоволено.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №2102-IX від 24.02.2022, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. У подальшому воєнний стан був неодноразово продовжений і триває, у точу числі, на момент розгляду заяви про забезпечення позову.

Ч. 3 ст. 151 КАС України доповнено п. 10 згідно із Законом України «Про внесення зміни до частини третьої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України щодо забезпечення позову у виді зупинення наказу або розпорядження командира (начальника) під час воєнного стану чи в бойовій обстановці» №2359-IX від 08.07.2022, відповідно до якого не допускається забезпечення позову шляхом зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.

Таким чином, процесуальний закон містить пряму заборону вживати заходи забезпечення позову, шляхом зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.

Як зазначено вище, представник позивача просить забезпечити позов шляхом заборони відповідачу вчиняти будь-які дії щодо направлення/переведення позивача для проходження військової служби до іншого місця служби або іншої військової частини.

Враховуючи наведене, суд вважає, що обраний заявником вид забезпечення позову, за своїм змістом є фактично забороною вчиняти дії щодо виконання відповідних наказів, які можуть бути видані командиром військової частини в майбутньому, що відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 151 КАС України, не допускається в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.

Щодо посилань представника позивача про можливого настання негативних наслідків чи порушення прав в майбутньому не може визнаватись достатнім для вжиття заходів забезпечення позову.

Суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 10.04.2019 року у справі № 826/16509/18, а саме, щодо очевидності ознак протиправності рішення та порушення прав позивача, та попри те, що такі ознаки не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їх якість: вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваного рішення поза обґрунтованим сумнівом. Суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення, на основі наявних у справі доказів повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими ч. 2 ст. 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення. Твердження про очевидність порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому, застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.

Отже, сама лише незгода заявника із діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом про визнання таких дій протиправними ще не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.

Факт протиправності оскаржуваної бездіяльності та порушення прав заявника потребують доведення та встановлення судом шляхом повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх зібраних доказів під час розгляду справи.

Твердження у поданій заяві про наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваної бездіяльності як підстава для вжиття заходів забезпечення позову наразі є передчасними тому, що наведення в ухвалі суду про забезпечення позову очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення відповідача буде фактично означати вирішення спору по суті до ухвалення рішення в адміністративній справі, що в даному випадку є неприпустимим та порушуватиме такі визначальні принципи адміністративного судочинства як змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України.

Тобто, задоволення вимог заяви про забезпечення позову, на думку суду, призведе до фактичного вирішення справи по суті позовних вимог, що є недопустимим.

За приписами ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд приходить до висновку про відсутність передбачених ч. 2 ст. 150 КАС України підстав для вжиття заходів забезпечення позову у запропонований заявником спосіб, тому у задоволенні заяви потрібно відмовити повністю.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 150-154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), Військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправними та скасування наказів - відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили у строки, встановлені ст.256 КАС України та може бути оскаржено в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Ю.Ю.Дору

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
16.07.2026 Ухвала № 138264478 Закарпатський окружний адміністративний суд
15.07.2026 Ухвала № 138229838 Закарпатський окружний адміністративний суд
02.07.2026 Ухвала № 137890801 Закарпатський окружний адміністративний суд
02.06.2026 Ухвала № 137029707 Закарпатський окружний адміністративний суд
29.05.2026 Ухвала № 136960205 без тексту Закарпатський окружний адміністративний суд