Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
У Х В А Л А
про витребування доказів
04.06.2026 справа №520/1011/26
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ольги Горшкової, розглянувши питання щодо витребування доказів по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління поліції охорони в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними бездіяльність Управління поліції охорони в Харківській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільнені за період з 18 березня 2020 року по 07 січня 2026 року, але не більше шести місяців, у сумі 87280 грн. 40 коп.;
- зобов`язати Управління поліції охорони в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільнені за період з 18 березня 2020 року по 07 січня 2026 року, але не більше шести місяців, у сумі 87280 грн. 40 коп.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Згідно з положеннями ч.3 ст.77 КАС України, докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3 та ч. 6 ст. 80 КАС України, про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Верховний Суд, неодноразово наголошував на обов`язку визначення розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку органом, який виносить рішення по суті спору, зокрема у постановах від 30.04.2020 у справі № 140/2006/19, від 26.11.2020 у справі № 520/1365/2020, від 29.11.2021 у справі № 120/313/20-а.
Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у постанові від 30 листопада 2020 року у справі №480/3105/19 наведено формулу застосування критеріїв зменшення розміру відшкодування, визначеного відповідно до статті 117 КЗпП України, виходячи зі середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні.
У цьому судовому рішенні у частині, що стосується виплати середнього заробітку за час затримки фактичного розрахунку, Верховний Суд зазначив про те, що в разі виплати частини (не всіх) належних звільненому працівникові сум зменшується відповідно розмір відповідальності. І цей розмір відповідальності повинен бути пропорційним розміру невиплачених сум з урахуванням того, що всі належні при звільненні суми становлять сто відсотків, стільки ж відсотків становить розмір середнього заробітку. Тобто, залежно від розміру невиплачених належних звільненому працівникові сум прямо пропорційно належить виплаті розмір середнього заробітку, однак за весь час їх затримки по день фактичного розрахунку.
Наведений підхід до вирішення питання обрахунку належного до виплати розміру середнього заробітку підтримано Верховним Судом у низці постанов, зокрема, від 23 грудня 2020 року у справі № 825/1732/17, від 23 вересня 2021 року у справі № 340/1405/20, від 18 листопада 2021 року у справі № 200/5415/20-а, від 05 жовтня 2022 року у справі №640/17872/19, від 08 червня 2023 року у справі № 340/681/20, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2025 у справі № 489/6074/23.
Застосовуючи означені підходи до обставин цієї справи, суд, з метою повного та об`єктивного розгляду справи, реалізуючи принцип офіційного з`ясування обставин справи, дійшов висновку про необхідність витребування додаткових доказів по справі від відповідача, а саме:
- довідку про доходи ОСОБА_1 за останні два календарні місяці роботи, що передували звільненню, із зазначенням середньомісячної та середньоденної заробітної плати ОСОБА_1 відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100;
- довідку про виплачену ОСОБА_1 суму грошового забезпечення при звільненні;
- відомості щодо суми, виплаченої ОСОБА_1 на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду у справі № 520/2793/25.
Зазначені документи в матеріалах справи відсутні.
Суд зазначає, що відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Крім того, варто звернути увагу відповідача, що в силу положень частини 8 статті 80 КАС України у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Зокрема, згідно з ст. 145 КАС України заходами процесуального примусу є: 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 5) штраф.
Застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов`язків, встановлених цим Кодексом.
Звернути увагу відповідача, що згідно норм частини 2-3 статті 149 КАС України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: 1) повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків; 2) неодноразового зловживання процесуальними правами; 3) повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення.
У випадку невиконання процесуальних обов`язків, зловживання процесуальними правами представником учасника справи суд з урахуванням конкретних обставин справи може стягнути штраф як з учасника справи, так і з його представника.
Керуючись статтями 47, 72, 77, 80, 241, 243, 248, 256, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В:
Витребувати від Управління поліції охорони в Харківській області:
- довідку про доходи ОСОБА_1 за останні два календарні місяці роботи, що передували звільненню, із зазначенням середньомісячної та середньоденної заробітної плати ОСОБА_1 відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100;
- довідку про виплачену ОСОБА_1 суму грошового забезпечення при звільненні;
- відомості щодо суми, виплаченої ОСОБА_1 на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду у справі № 520/2793/25.
Попередити керівника Управління поліції охорони в Харківській області, що в разі невиконання вимог даної ухвали суду, до останніх можуть бути застосовані заходи процесуального примусу у відповідності до ст.ст.144, 145, 147, 149 КАС України.
Зобов`язати Управління поліції охорони в Харківській області надати до суду витребувані судом докази протягом трьох днів з моменту отримання даної ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ольга ГОРШКОВА