Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
УХВАЛА
з питання прийняття позовної заяви та відкриття спрощеного провадження у справі
04 червня 2026 року Справа № 520/13918/26
Суддя Харківського окружного адміністративного суду - Полях Н.А., розглянувши позовну заяву та додані до неї документи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Мобільного рятувального центру швидкого реагування "Донецьк - Луганськ" Державної служби України з надзвичайних ситуацій (62416, Харківська обл., сще Пісочин, вул. Беліменків ім., 8, код ЄДРПОУ 08588599) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся представник позивача з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Мобільного рятувального центру швидкого реагування «Донецьк- Луганськ» державної служби України з надзвичайних ситуацій, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 грошового забезпечення з 24.01.2020 по 09.02.2023 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії;
- зобов`язати Мобільно рятувальний центр швидкого реагування «Донецьк-Луганськ» державної служби України з надзвичайних ситуацій здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення (з урахуванням раніше сплачених сум) за періоди:
з 24.01.2020 по 31.12.2020 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 1 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії;
з 01.01.2021 по 31.12.2021 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" на 1 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії;
з 01.01.2022 по 31.12.2022 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 1 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії;
з 01.01.2023 по 09.02.2023 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 1 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44.
Ухвалою від 01.06.2026 у задоволенні клопотання Мобільного рятувального центру швидкого реагування "Донецьк - Луганськ" Державної служби України з надзвичайних ситуацій про визнання неповажними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду та застосування наслідків пропуску строку звернення до суду з позовом - було відмовлено.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Мобільного рятувального центру швидкого реагування "Донецьк - Луганськ" Державної служби України з надзвичайних ситуацій про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишено без руху.
Надано позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом із зазначенням підстав для поновлення строку, а також надання доказів поважності причин його пропуску.
Роз`яснено позивачу, що неподання заяви в зазначений строк або визнання судом неповажними підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом, є підставою для повернення позовної заяви.
У наданий строк позивачем до суду було подано заяву, в якій він просив:
- поновити позивачу строк звернення до суду та відкрити спрощене провадження без виклику сторін.
В обґрунтування заяви зазначено, що спірні правовідносини стосуються нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення за період з 24.01.2020 по 09.02.2023, тобто періоду, який охоплює як час дії редакції статті 233 КЗпП України, що не обмежувала строком звернення до суду з вимогами про стягнення належної працівникові заробітної плати, так і період після набрання чинності Законом України від 01.07.2022 №2352-IX.
Позивач зазначає, що до 19.07.2022 право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати не було обмежено будь-яким строком. Щодо періоду з 19.07.2022 по 09.02.2023 позивач посилається на те, що перебіг строку звернення до суду у справах про виплату сум, належних працівникові при звільненні, відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України пов`язується не з самою датою звільнення, а з днем одержання письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Також позивач зазначає, що грошовий атестат або інший документ, з якого можливо встановити розмір та складові нарахованого і виплаченого йому грошового забезпечення у спірному періоді, відповідачем до матеріалів справи не надано, доказів отримання позивачем такого документа матеріали справи не містять. На думку позивача, лише після отримання листа відповідача від 21.05.2026 він отримав документальне підтвердження застосованого відповідачем механізму обчислення грошового забезпечення, після чого 28.05.2026 звернувся до суду.
Розглянувши заяву позивача, суд зазначає наступне.
За змістом частин першої, другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною першою статті 121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно з частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, працівник має право звернутися до суду у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Отже, для правильного вирішення питання щодо дотримання строку звернення до суду у спорах цієї категорії визначальним є не лише встановлення дати звільнення особи, а й з`ясування того, коли саме особа отримала належне письмове повідомлення про суми, нараховані та виплачені їй при звільненні, або інший документ, з якого вона могла об`єктивно встановити розмір та складові відповідних виплат.
Суд враховує, що позовні вимоги у цій справі стосуються не лише виплати грошового забезпечення, а саме правильності механізму його обчислення за період з 24.01.2020 по 09.02.2023, зокрема застосування розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року. Встановлення такого порушення потребує наявності у особи інформації не лише про загальну суму виплаченого грошового забезпечення, а й про його складові, посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, застосовані тарифні коефіцієнти та розрахункову величину, використану відповідачем.
Суд зазначає, що факт щомісячного отримання грошового забезпечення або звільнення зі служби не свідчить безумовно про обізнаність позивача з усіма складовими нарахованого йому грошового забезпечення та механізмом його обчислення, якщо матеріали справи не містять доказів вручення позивачу розрахункових листів, грошового атестата, довідок про грошове забезпечення або іншого письмового документа, який містив би такі відомості.
Аналогічний підхід висловлено Верховним Судом у постанові від 20.06.2025 у справі №520/30126/24, в якій зазначено, що для правильного вирішення питання дотримання позивачем строку звернення до суду з позовними вимогами за період після 19.07.2022 слід з`ясувати наявність або відсутність у відповідача документального підтвердження ознайомлення позивача з розміром та складовими нарахованого і виплаченого у спірному періоді грошового забезпечення, зокрема доказів направлення або видачі розрахункових листів, довідок про грошове забезпечення тощо.
Також суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23, відповідно до якої при вирішенні спорів щодо стягнення заробітної плати, у тому числі грошового забезпечення, за періоди до та після 19.07.2022 необхідно застосовувати різні підходи до обчислення строків звернення до суду. При цьому щодо періоду, який настав після 19.07.2022, суд має з`ясовувати момент, коли особа отримала або мала реальну можливість отримати документально підтверджену інформацію про відповідні нарахування і виплати.
У цій справі матеріали позовної заяви та додані до неї документи не містять доказів того, що позивач при звільненні 09.02.2023 отримав грошовий атестат, розрахунковий лист, довідку про грошове забезпечення або інший документ, з якого можливо було б встановити розмір, складові та механізм обчислення грошового забезпечення за весь спірний період з 24.01.2020 по 09.02.2023.
Також, у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження вручення позивачу відповідного письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні, або ознайомлення позивача з розміром та складовими грошового забезпечення у спірному періоді.
Суд також враховує, що позивач після отримання листа відповідача від 21.05.2026, у якому, за твердженням позивача, відповідач повідомив про застосований механізм обчислення грошового забезпечення, звернувся до суду 28.05.2026, тобто без невиправданого зволікання після отримання відповідної інформації.
З урахуванням викладеного, беручи до уваги відсутність у матеріалах справи доказів отримання позивачем при звільненні або раніше належного письмового повідомлення про розмір, складові та механізм обчислення грошового забезпечення у спірному періоді, а також враховуючи наведені правові позиції Верховного Суду, суд дійшов висновку, що доводи позивача щодо причин несвоєчасного звернення до суду є обґрунтованими.
Отже, заява позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду підлягає задоволенню, а строк звернення до суду з цим позовом - поновленню.
Спір виник з публічно-правових відносин та згідно зі статтею 19 КАС України належить до юрисдикції адміністративних судів і має розглядатись в порядку адміністративного судочинства.
Подана позовна заява відповідає вимогам ст. 160, 161 КАС України. Справа підсудна Харківському окружному адміністративному суду.
Виходячи з положень ст. 171, 257 КАС України зазначена справа належить до справ незначної складності, а отже позовну заяву належить розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Керуючись положеннями ст. 19, 160-162, 171, 172, 241, 243, 248, 256-262, 294, 295 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В :
Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду з позовом - задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити спрощене провадження в справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Мобільного рятувального центру швидкого реагування "Донецьк - Луганськ" Державної служби України з надзвичайних ситуацій (62416, Харківська обл., сще Пісочин, вул. Беліменків ім., 8, код ЄДРПОУ 08588599) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Запропонувати відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання копії ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного провадження у справі подати до суду відзив на адміністративний позов разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову та надати до суду докази надіслання (подання) копії відзиву іншим учасникам справи.
Запропонувати позивачу подати до суду у п`ятиденний строк з дня отримання копії відзиву - відповідь на відзив та надати також до суду докази її надіслання (подання) іншим учасникам справи.
Запропонувати відповідачу подати до суду заперечення на відповідь позивача протягом п`яти днів з дня отримання відповіді позивача на відзив та надати до суду також докази надіслання (подання) їх копії іншим учасникам справи.
Розгляд і вирішення справи здійснювати одноособовим складом суду в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.
Роз`яснити учасникам справи, що справа буде розглянута у порядку спрощеного провадження протягом розумного строку, але не більше строків, визначених КАС України.
Суддя роз`яснює, що згідно ч. 5-7 ст. 18 КАС України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Відповідно до п.5.8 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи офіційна електронна адреса сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України.
Відповідно до п. 59 Положення до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС процесуальні та інші документи можуть подаватися до суду в електронній формі з використанням офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти, з якої надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом. До початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС суд надсилає документи у справах або на офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти, з якої надійшли до суду документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом.
Копії даної ухвали направити учасникам справи.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі знаходиться за посиланням: http://adm.hr.court.gov.ua/sud2070/.
Роз`яснити учасникам справи про наявність у них процесуальних прав і обов`язків, що передбачені ст. ст. 44, 47 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.А. Полях