П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
У Х В А Л А
04 червня 2026 р. м. Одеса Справа № 400/10194/25
Перша інстанція: суддя Брагар В. С.
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого-судді Градовського Ю.М., суддів: Єщенка О.В., Казанчук Г.П., розглянувши питання про відкриття провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2025р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2025р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ВЧ НОМЕР_1 , у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплаті ОСОБА_1 за період з 2.02.2015р. по 26.10.2017р., з 23.01.2018р. по 28.02.2018р. та з 1.01.2024р. по 19.09.2025р. індексації грошового забезпечення, відповідно до вимог ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою КМУ від 17.07.2003р. №1078, з визначенням місяців, в яких відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008р.;
- зобов`язати ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 2.02.2015р. по 26.10.2017р., з 23.01.2018р. по 28.02.2018р. та з 1.01.2024р. по 19.09.2025р. індексацію грошового забезпечення, включно із застосуванням місяців для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008р., відповідно до вимог ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою КМУ від 17.07.2003р. №1078;
- визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати в повному розмірі фіксованої індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 1.03.2018р. по 19.09.2025р. відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого Постановою КМУ від 17.07.2003р. №1078;
- зобов`язати ВЧ НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 фіксовану індексацію грошового забезпечення з 1.03.2018р. по 19.09.2025р. включно відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого Постановою КМУ від 17.07.2003р. №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого Постановою КМУ від 15.01.2004р. №44;
- визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо не проведення нарахування грошового забезпечення ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткова види грошового забезпечення) за 2020р., за 2021р., за 2022р. та за 2023р., виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ЗУ "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 1 січня 2020р., встановленого ЗУ "Про Державний бюджет України на 2021 рік" на 1 січня 2021р., встановленого ЗУ "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 1 січня 2022р., встановленого ЗУ "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 1 січня 2023р. на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до Постанови КМУ "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017р. №704, з урахуванням виплаченої суми;
- зобов`язати ВЧ НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткова види грошового забезпечення) за 2020р., за 2021р., за 2022р. та за 2023р., виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ЗУ "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 1 січня 2020р., встановленого ЗУ "Про Державний бюджет України на 2021 рік" на 1 січня 2021р., встановленого ЗУ "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 1 січня 2022р., встановленого ЗУ "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 1 січня 2023р. на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до Постанови КМУ "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017р. №704, з урахуванням виплаченої суми;
- визнати протиправними бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 щомісячної премії за особистий внесок у загальні результати служби за період по 22 листопада 2023р. у розмірі 486 відсотків посадового окладу та надбавки за особливості проходження служби у розмірі 65 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військове звання та надбавки за вислугу років за період по 22 листопада 2023р., виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1.01.2023р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ від 30.08.2017р. №704;
- зобов`язати ВЧ НОМЕР_1 провести ОСОБА_1 нарахування та виплату щомісячної премії за особистий внесок у загальні результати служби за період по 22 листопада 2023р. у розмірі 486 відсотків посадового окладу та надбавки за особливості проходження служби у розмірі 65 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військове звання та надбавки за вислугу років за період по 22 листопада 2023р., виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1.01.2023р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ від 30.08.2017р. №704.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2025р. адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з 29.01.2020р. по 19.05.2023р. включно та з 18.06.2025р. по 19.09.2025р. грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військове звання, надбавки за особливості проходження військової служби, надбавки, доплати, підвищення та премії) з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ЗУ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 1.01.2020р, ЗУ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 1.01.2021р , ЗУ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 1.01.2022р., ЗУ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 1.01.2023р., та ЗУ «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 1.01.2025р. відповідно, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.17р. №704.
Зобов`язано ВЧ НОМЕР_2 провести ОСОБА_1 за період з 29.01.2020р. по 19.05.2023р. включно та з 18.06.2025р. по 19.09.2025р. грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військове звання, надбавки за особливості проходження військової служби, надбавки, доплати, підвищення та премії) з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ЗУ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 1.01.2020р, ЗУ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 1.01.2021р , ЗУ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 1.01.2022р., ЗУ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 1.01.2023р., та ЗУ «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 1.01.2025р. відповідно, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.17р. №704.
Визнано протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 2.02.2015р. по 26.10.2017р., з 23.01.2018р. по 28.02.2018р. з урахуванням базовою місяця - січень 2008 року.
Зобов`язано ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 2.02.2015р. по 26.10.2017р., з 23.01.2018р. по 28.02.2018р. з урахуванням базовою місяця - січень 2008 року.
Визнано протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації - різниці грошового забезпечення в розмірі - 4 463,15грн. за кожний місяць починаючи за період з 1.03.2018р. по 1.02.2020р. відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою КМУ від 17.07.2003р. №1078.
Зобов`язано ВЧ НОМЕР_2 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення в розмірі - 4 463,15грн. за кожний місяць починаючи за період з 1.03.2018р. по 1.02.2020р. відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою КМУ від 17.07.2003р. №1078.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із даним судовим рішенням, ВЧ НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.
Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2026р. у задоволенні клопотання ВЧ НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору відмовлено, а апеляційну скаргу залишено без руху, у зв`язку із необхідністю заявлення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, подачі доказів про сплату судового збору у розмірі 2 906,88грн..
Згідно із довідкою про доставку електронного листа вищевказана ухвала надіслана до електронного кабінету ВЧ НОМЕР_1 13.05.2026р. о 14:28.
Станом на 4 червня 2026р. (з урахуванням наданого в ухвалі строку для усунення недоліків апеляційної скарги) скаржником не виконано вимоги ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2026р. про залишення поданої ним апеляційної скарги без руху.
Разом з тим, вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, колегія суддів вказує наступне.
Частиною 1 ст.295 КАС України визначено, що апеляційні скарги на рішення суду подаються протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Згідно з ч.2 ст.295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до ч.3 ст.295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду постановлене 11.12.2025р., а апеляційну скаргу подано до суду через ЄСІТС 7.05.2026р., тобто з пропуском 30-денного строку на апеляційне оскарження.
При цьому, в обґрунтування первісного клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження представник апелянта зазначав, що наразі ВЧ НОМЕР_1 на підставі бойового розпорядження Головнокомандувача Збройних Сил України від "28" травня 2025р. №12176, у повному складі виконує бойові (спеціальні) завдання в зоні відповідальності 19-го армійського корпусу оперативного угруповання військ " ІНФОРМАЦІЯ_1 ". Апелянт вказує, що особовий склад, у тому числі ОСОБА_2 як представник керівника суб`єкта владних повноважень, безпосередньо залучений до виконання завдань із забезпечення оборони України, відсічі та стримування збройної агресії. Скаржник зазначає, що неподання апеляційної скарги у встановлений строк має виключно об`єктивний характер і обумовлене виконанням бойових завдань, технічними обмеженнями та ускладненим документообігом.
Надаючи оцінку вказаному, судова колегія зазначає наступне.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії", справа "Креуз проти Польщі").
Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
Апелянт, як суб`єкт владних повноважень, повинен бути обізнаний з порядком та строками апеляційного оскарження, встановленими процесуальним законодавством, а також вчиняти всі залежні від нього дії з метою дотримання відповідних вимог КАС України.
Органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.
Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, на підтвердження перебування особового складу юридичної служби на території, де ведуться/велися бойові дії, апелянт надає довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Розглянувши вказані довідки, апеляційний суд зазначає, що такі докази підтверджують участь лише представника ВЧ НОМЕР_1 - ОСОБА_2 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, у періоди з 27.08.2025р. по 11.02.2026р., з 14.02.2026р. по 16.03.2026р., та у період з 16.03.2026р. по 19.04.2026р. у відрядженні відповідно до наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 15.03.2026р. по №77.
Натомість, апелянтом не надано до суду доказів на підтвердження кількості уповноважених осіб, які здійснюють самопредставництво інтересів командира ВЧ НОМЕР_1 , ВЧ НОМЕР_1 у судах.
Окрім того, як встановлено судом з відомостей КП «ДСС» у період з 11.12.2025р. (дата ухвалення рішення суду першої інстанції) по 7.05.2026р. представник ВЧ НОМЕР_1 - Скорецький С.Ю. подавав до апеляційного суду скарги у інших справах.
Колегія суддів зауважує, що неможливість здійснення процесуальних дій учасником процесу задля визнання підстави поважною причиною пропуску процесуального строку має бути реальною.
Указані ж доводи апелянта є неаргументованими, адже не містять належного підтвердження доказами.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів зазначає, що доводи первісного клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження є необґрунтованими та не свідчать про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
За правилами п.4 ч.1 ст.299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Колегія суддів вказує, що тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про те, що пропуск строку апеляційного оскарження пропущено з поважних причин, однак у даній справі ВЧ НОМЕР_1 вимоги ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2026р. про залишення апеляційної скарги без руху не виконала, докази на підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження не надала, клопотання із зазначення інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження також не подала, а тому у зв`язку з відсутність поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, у відповідності до ст.299 КАС України у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.
Приписами ч.3 ст.299 КАС України визначено, що питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмовити у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою.
Керуючись ст.ст.295, 296, 299 КАС України, суд
У Х В А Л И В:
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2025р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів.
Головуючий-суддя Ю.М. Градовський
Судді О.В. Єщенко
Г.П. Казанчук