ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про продовження процесуального строку
03 червня 2026 року Львів Справа № 380/24239/25 пров. № А/857/26045/26
Суддя Восьмого апеляційного адміністративного суду Москаль Р.М. розглянув клопотання ОСОБА_1 про усунення недоліків апеляційної скарги на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2026 року про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог у справі №380/24239/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_4 ), про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою від 11 травня 2026 року суддя відмовив ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання цієї апеляційної скарги на підставі пунктів 1, 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір"та залишив апеляційну скаргу без руху, оскільки до апеляційної скарги не додано документа про сплату судового збору. Апелянту надано п`ятиденний строк для усунення вказаних недоліків шляхом подання оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн.
На виконання вимог цієї ухвали апелянт подав клопотання, у якому просить відкрити апеляційне провадження без сплати судового збору, посилаючись на пункт 1 та пункт 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Оцінивши наведені у клопотанні аргументи суд дійшов висновку, що такі не доводять усунення недоліків оформлення апеляційної скарги та виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Так, обґрунтовуючи наявність підстав для звільнення від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», апелянт посилається на постанову Верховного Суду від 24 березня 2025 року у справі № 520/3477/23 та викладені у ній висновки щодо застосування строків звернення до суду у спорах про виплату грошової компенсації за неотримане речове майно. Наведені апелянтом висновки Верховного Суду стосуються питання визначення строку звернення до суду з відповідними позовними вимогами та тлумачення положень статті 233 КЗпП України, а не питання звільнення особи від сплати судового збору та тлумачення пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір». Водночас суд на цій стадії вирішує процесуальне питання щодо наявності чи відсутності підстав для застосування апелянтом пільги, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», а не питання строків звернення до суду з позовом. Як вже було зазначено в ухвалі Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2026 року, Верховний Суд у постанові від 30 листопада 2020 року у справі №480/3105/19 дійшов висновку, що грошова компенсація за неотримане речове майно є окремим видом належних військовослужбовцю виплат при звільненні, однак не входить до складу його грошового забезпечення та не є заробітною платою. Відтак, згаданий апелянтом висновок щодо поширення на його спір із відповідачем строків звернення до суду, передбачених для справ про оплату праці не змінює правової природи спірної виплати та не свідчить про те, що спір належить до категорії справ "про стягнення заробітної плати" для цілей застосування пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір». Оскільки підстави для звільнення апелянта від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» відсутні, суд віхиляє його відповідне клопотання як безпідставне.
Також суд відхиляє доводи апелянта щодо застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір». Посилання заявника на необхідність забезпечення доступу ветеранів до правосуддя та на проведення фахових заходів щодо обговорення відповідних проблем не спростовують висновку суду про те, що ця справа не пов`язана із захистом прав, гарантій чи пільг, які надані позивачу саме як учаснику бойових дій. Суд детально виклав в ухвалі від 11 травня 2026 року підходи Великої Палати Верховного Суду до застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» та відсутності підстав для звільнення апелянта на цій підставі від сплати судового збору у спорі, предметом якого є виплата грошової компенсації за належне, але не отримане речове майно при звільненні з військової служби. Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з проходженням та припиненням військової служби, а не у зв`язку з реалізацією апелянтом прав чи соціальних гарантій, визначених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Тому наявність у позивача статусу учасника бойових дій у цій ситуації не є підставою для його звільнення від сплати судового збору.
Таким чином, наведені у клопотанні від 15.05.2026 доводи представника апелянта не дають підстав для відступу від висновків, викладених в ухвалі Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2026 року.
Відповідно до частини другої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Оскільки недоліки апеляційної скарги не усунуто, враховуючи вчасне подання апелянтом клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги, з метою забезпечити йому право на доступ до суду, апеляційний суд вважає за можливе продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги на 5 днів, що обчислюється з дня вручення йому копії цієї ухвали.
Суд також попереджає апелянта, що у випадку невиконання вимог ухвали від 11.05.2026 у встановлені цією ухвалою строки суд розгляне питання про повернення апеляційної скарги.
Керуючись статтею 121 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання цієї апеляційної скарги.
Продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2026 року про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог у справі № 380/24239/25, перелічених в ухвалі Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2026 року, на 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Р. М. Москаль