Справа № 740/2388/26
Провадження № 2/740/1989/26
У х в а л а
про залишення позовної заяви без руху
04 червня 2026 року м. Ніжин
Суддя Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області Дударць Д.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу між ним та ОСОБА_2 .
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановлюю, що позовна заява подана з порушенням статей 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до частини 4 статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем при зверненні до суду з позовом судовий збір не сплачено, посилаючись на те, що він звільнений від його сплати на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження підстави звільнення від сплати судового збору позивач додав до позову копію посвідчення УБД.
Пунктом 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.
Зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом № 3551-XII.
За змістом статті 22 Закону № 3551-XII особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 зазначила, що вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII.
Аналіз пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» в сукупності з частиною другою статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.
Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.
Велика Палата Верховного Суду в своїй ухвалі від 07.05.2026 у справі №752/3051/25 зазначила, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 вже висловила правову позицію щодо застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якої вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування наведеної вище норми суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Також Велика Палата Верховного Суду наголосила, що до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» з часу ухвалення наведеної вище постанови Великої Палати Верховного Суду зміни не вносилися, суспільний контекст також не змінився, тому підстав для відступлення чи уточнення викладеного в ній висновку немає.
Предметом спору у цій справі є розірвання шлюбу, отже вказаний спір не пов`язаний із порушенням прав позивача на соціальний захист саме як учасника бойових дій.
Клопотань про звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору позовна заява не містить, а тому позовні вимоги підлягають оплаті судовим збором на встановлених законодавством підставах.
Таким чином, за позовну вимогу про розірвання шлюбу має справлятися судовий збір в розмірі, встановленому Законом.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір в сумі 1 331,20 грн.
Відповідно до частини 1 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 175 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення заяви без руху.
Керуючись статтями 175, 177, 185 ЦПК України, суддя
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність усунути зазначні недоліки позову у десятиденний строк з дня отримання позивачем ухвали і роз`яснити, що інакше позов буде визнано неподаним і повернутий позивачеві.
На ухвалу може бути подана апеляція до Чернігівського апеляційного суду через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали в частині щодо визначення розміру судових витрат.
Суддя Дмитро ДУДАРЕЦЬ