КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
04 червня 2026 року
справа № 756/3167/26
провадження № 22-ц/824/11044/2026
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справМузичко С.Г., перевіривши відповідність вимогам ст. 356 ЦПК України апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 06 березня 2026 року та на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 07 квітня 2026 року, постановлені під головуванням судді Майбоженко О.М., у справіза позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТФ-К», Комунальне підприємство Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» про витребування майна із чужого незаконного володіння, припинення права власності, відновлення становища, яке існувало до порушення та скасування державної реєстрації права власності,-
в с т а н о в и в:
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 06 березня 2026 рокувідмовлено у відстроченні сплати судового збору.
Не погоджуючись із рішенням суду ОСОБА_1 24 квітня 2026 року подав апеляційну скаргу.
Апеляційну скаргу подано з пропуском встановленого законом строку, заявником порушення питання про поновлення такого строку з посиланням на те, що повний текст оскаржуваної ухвали апелянтом було отримано 08.04.2026 року, що підверджується довідкою про доставку електронного документу (а.с. 58).
Таким чином, наведені заявником підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження можна визнати поважними, а тому пропущений строк підлягає поновленню.
Однак апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду з наступних підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 365 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до п. 1.6 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Положеннями ч. 1 ст. 4 цього Закону передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
До апеляційної скарги ОСОБА_1 не додано доказів сплати судового збору.
Апелянтом заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору з посиланням на п.п. г.п. 2 ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір». На підтвердження зазначених обставин до апеляційної скарги було долучено довідку відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого податку та військового збору за період з січня 2025 року по грудень 2025 року.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати, зобов`язана одночасно надати докази, які підтверджують наявність обставин, якими обґрунтоване таке клопотання (ч. 5 цієї статті).
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов, зокрема, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Тлумачення статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору (або відстрочення, розстрочення сплати судового збору), повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Додані до заяви про відстрочення від сплати судового збору відомості з січня 2025 року по грудень 2025 рік у повній мірі не відображають майнового стану ОСОБА_1 та не підтверджують відсутності коштів для сплати судового збору на момент подання апеляційної скарги.
Такими документами, наприклад, можуть бути довідки з служби соціального захисту, довідки про відсутність майна та майнових прав, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, довідка фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо.
У зв`язку з вищезазначеним, суд відмовляє у задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.
Відповідно до п. 1.9 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при подачі апеляційної і касаційної скарг на ухвалу суду ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Оскільки ваклянтом оскаржується ухвала Оболонського районного суду м. Києва від 06 березня 2026 року та ухвала Оболонського районного суду м. Києва від 07 квітня 2026 року, то судовий збір, що підлягає сплат за подачу апеляційної скарги становить 1 331,2 грн.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач: УК у Солом.р-ні/Солом.р-ні; ЄДРПОУ: 37993783; Банк одержувача: Казначейство України (ЕАП); код банку МФО: 899998; Рахунок: [рахунок приховано], код класифікації доходів бюджету: 22030101).
Згідно з ч. 2 ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка неоформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 356 цього Кодексу, застосовується положення ст.185 ЦПК України.
За таких обставин апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення виявлених в ній недоліків, а саме: апелянту слід надати до Київського апеляційного суду оригінал квитанції про сплату судового збору чи документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору, протягом десяти днів з моменту отримання копії даної ухвали.
Керуючись ст. ст. 185, 357 ЦПК України, суд, -
у х в а л и в :
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 06 березня 2026 року та на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 07 квітня 2026 року залишити без руху для усунення виявлених в ній недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду.
Роз`яснити, що у випадку неусунення у встановлений термін недоліків апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: