154/587/26
2-о/154/31/26
УХВАЛА
про зупинення провадження у справі
04 червня 2026 року м. Володимир
Володимирський міський суд Волинської області в складі:
головуючого судді - Вітера І.Р.,
при секретарі судового засідання - Багдасаровій Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Володимир у відсутність учасників справи, без фіксування судового засідання технічними засобами, клопотання представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Прояви Ірини Василівни про зупинення провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: військова частина НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту спільного проживання з безвісти зниклим батьком, -
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Володимирського міського суду Волинської області перебуває цивільна справа за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: військова частина НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту спільного проживання з безвісти зниклим батьком.
Зі змісту заяви вбачається, що заявник просить встановити факт його спільного проживання однією сім`єю з батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проходив військову службу та 24 червня 2023 року зник безвісти під час виконання бойового завдання.
03 червня 2026 року представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Проява Ірина Василівна подала до суду клопотання про зупинення провадження у справі.
Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_1 06 березня 2026 року ІНФОРМАЦІЯ_3 був призваний на військову службу в особливий період на військову службу у військову частину НОМЕР_2 .
Згідно зі сповіщенням № 18 сім`ї зниклого безвісти військовослужбовця, солдат ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 при виконанні бойового завдання за призначенням під час воєнних дій на території України, поблизу н.п. Олександропад Волноваського району Донецької області, виконуючи службові обов`язки, пов`язані із захистом Батьківщини, зник безвісти.
Представник заявника вказала, що станом на час розгляду справи заявник перебуває у складі Збройних Сил України, однак у зв`язку зі зникненням безвісти не має можливості особисто брати участь у судовому розгляді, надавати пояснення, уточнювати свою позицію та реалізовувати інші процесуальні права.
У зв`язку з цим представник заявника просила зупинити провадження у справі до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан чи залучені до проведення антитерористичної операції, або до отримання інформації про безвісти відсутнього ОСОБА_1 , у тому числі про його місцеперебування.
Учасники справи в судове засідання не з`явилися.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи проведено за відсутності учасників справи без фіксування судового процесу технічними засобами.
Дослідивши матеріали справи, клопотання представника заявника та додані до нього документи, суд дійшов такого висновку.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Зупинення провадження у справі - це врегульоване законом і оформлене ухвалою суду тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об`єктивних підстав, викликане наявністю однієї із передбачених законом обставин, які перешкоджають розгляду справи, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні процесуальні дії.
Отже, інститут зупинення провадження у справі застосовується не просто у зв`язку з формальним виникненням підстав, передбачених процесуальним законом, а тоді, коли такі підстави створюють об`єктивні перешкоди для здійснення судового розгляду.
Аналіз п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України свідчить про те, що ця норма покладає на суд імперативний обов`язок, а не право зупинити провадження у справі у разі перебування сторони у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Разом із тим застосування цієї процесуальної норми має здійснюватися з урахуванням мети інституту зупинення провадження, тобто з оцінкою того, чи створює перебування учасника справи у складі Збройних Сил України об`єктивні перешкоди для його належної участі у справі та реалізації процесуальних прав.
Правову позицію щодо застосування процесуальних норм про зупинення провадження у справі у зв`язку з перебуванням сторони у складі Збройних Сил України сформувала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 листопада 2025 року у справі № 754/947/22.
З урахуванням цієї правової позиції підстава для зупинення провадження у справі пов`язана не із самою лише обставиною введення воєнного стану, а з фактом перебування сторони у справі у складі Збройних Сил України або іншого утвореного відповідно до закону військового формування, що переведене на воєнний стан, а також із тим, що така обставина може створювати об`єктивні перешкоди для належного користування особою процесуальними правами та виконання процесуальних обов`язків.
Велика Палата Верховного Суду виходить із того, що зупинення провадження у справі не повинно мати формального характеру та не може використовуватися для необґрунтованого затягування розгляду справи. Водночас у випадку, коли перебування особи у складі Збройних Сил України реально унеможливлює її участь у судовому розгляді або належне здійснення процесуальних прав, суд має враховувати таку обставину як підставу для зупинення провадження.
У цій справі судом встановлено, що ОСОБА_1 є саме заявником, тобто особою, за зверненням якої відкрито провадження та щодо прав і законних інтересів якої має бути вирішено питання про встановлення юридичного факту.
Предметом розгляду є встановлення факту спільного проживання заявника з його батьком ОСОБА_2 , який також має статус безвісти зниклого військовослужбовця. Такий факт безпосередньо пов`язаний з особою заявника, його сімейними відносинами, фактичними обставинами проживання, веденням спільного побуту та подальшою реалізацією ним відповідних прав.
До клопотання представника заявника долучено копію сповіщення № 18 сім`ї зниклого безвісти військовослужбовця, виданого ІНФОРМАЦІЯ_3 , зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , солдат, був призваний ІНФОРМАЦІЯ_3 та 05 квітня 2026 року зник безвісти при виконанні бойового завдання за призначенням під час воєнних дій на території України, поблизу н.п. Олександропад Волноваського району Донецької області, виконуючи службові обов`язки, пов`язані із захистом Батьківщини.
Таким чином, наданий суду офіційний документ територіального центру комплектування та соціальної підтримки містить відомості про те, що заявник є військовослужбовцем, проходить військову службу під час дії воєнного стану та зник безвісти під час виконання бойового завдання.
За таких обставин перебування заявника у складі Збройних Сил України не має формального характеру, а навпаки створює очевидні та об`єктивні перешкоди для його участі у судовому розгляді.
Суд враховує, що внаслідок зникнення безвісти заявник фактично позбавлений можливості особисто брати участь у розгляді справи, підтримувати заяву, надавати пояснення щодо обставин спільного проживання з батьком, подавати додаткові докази, уточнювати заявлені вимоги, висловлювати позицію щодо доказів та доводів інших учасників справи, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені ЦПК України.
Наявність у заявника представника сама по собі не усуває цих об`єктивних перешкод, оскільки предмет заяви стосується встановлення юридичного факту, безпосередньо пов`язаного з особою заявника, його сімейними відносинами та фактичними обставинами його життя. Крім того, представник заявника сам вказує на неможливість належного продовження розгляду справи за відсутності можливості отримати позицію заявника та узгодити з ним подальшу процесуальну поведінку.
Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Право на розгляд справи упродовж розумного строку повинно узгоджуватися з необхідністю забезпечення реальної, а не формальної можливості особи брати участь у судовому розгляді та користуватися процесуальними правами.
У цій справі продовження розгляду за відсутності заявника, який є військовослужбовцем та зник безвісти під час виконання бойового завдання, могло б призвести до формального вирішення справи без забезпечення його реальної участі у процесі та без можливості суду отримати від заявника пояснення щодо обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення заяви.
З урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду, характеру заявленої вимоги, особистого зв`язку предмета доказування із заявником, а також встановлених обставин щодо зникнення заявника безвісти під час виконання бойового завдання, суд дійшов висновку, що подальший розгляд справи створює ризик порушення права заявника на належну участь у процесі та реалізацію процесуальних прав.
Частина 1 ст. 253 ЦПК України передбачає, що провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п. 2 ч. 1 ст. 251 цього Кодексу, до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Відповідно до ч. 1 ст. 254 ЦПК України провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що клопотання представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Прояви Ірини Василівни про зупинення провадження у справі підлягає задоволенню, а провадження у справі слід зупинити до припинення перебування заявника у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан, або до усунення інших обставин, які стали підставою для зупинення провадження у справі.
Керуючись ст. ст. 13, 81, 247, 251, 253, 254, 258-261, 293 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Прояви Ірини Василівни про зупинення провадження у справі - задовольнити.
Зупинити провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: військова частина НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту спільного проживання з безвісти зниклим батьком, до припинення перебування заявника ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан, або до усунення інших обставин, які стали підставою для зупинення провадження у справі.
Зобов`язати представника заявника та інших учасників справи повідомити суд про усунення обставин, що стали підставою для зупинення провадження у справі.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Ігор ВІТЕР