Справа № 214/6221/26
2/214/5176/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 червня 2026 року суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Чернова Н.В., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про звернення стягнення на предмет застави та визнання прав власності на нерухоме майно,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з вищезазначеним позовом до відповідача ОСОБА_2 та просить суд у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за договором позики від 31 жовтня 2025 року в розмірі 350 000,00 грн, звернути стягнення на предмети застави, а саме: нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_2 на підставі договору дарування нежитлового приміщення від 02.05.2025 земельну ділянку площею 0.0843 га, кадастровий номер: [номер приховано]:50:040:0006, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 на підставі договору дарування земельної ділянки від 02.05.2025, шляхом визнання за ОСОБА_1 права власності на вказане нерухоме майно.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0.0843 га, кадастровий номер: [номер приховано]:50:040:0006, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
Дослідивши матеріали позову, суд дійшов до такого висновку.
Цивільна юрисдикція - це визначена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду цивільних справ, віднесених до їх компетенції (стаття 15 ЦПК). Підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції.
Отже, згідно з положеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у пункті першому статті 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Виключна підсудність - особливий вид територіальної підсудності. Правила виключної підсудності забороняють застосування при пред`явленні позову норм інших видів територіальної підсудності.
Статтею 30 ЦПК України встановлено виключну підсудність для таких категорій справ:
Так, частиною першою статті 30 ЦПК України визначено, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.
Позивач просить звернути стягнення на предмети застави, а також визнати з нею право власності на нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_2 на підставі договору дарування нежитлового приміщення від 02.05.2025 земельну ділянку площею 0.0843 га, кадастровий номер: [номер приховано]:50:040:0006, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , що за територіальністю відноситься до підсудності Добровеличківському районному суду Кіровоградської області.
Враховуючи зміст позовних вимог, даний позов повинен розглядатись у суді за правилами виключної підсудності по місцезнаходженню нерухомого майна, щодо якого заявлені вимоги.
Відповідно до ч.1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Разом з тим, з матеріалів справи слідує, зокрема з ксерокопії паспорту відповідача ОСОБА_2 , що остання зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий суд, передбаченого ст. 6 Конвенції, тлумачить вказану статтю, як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає передусім те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до статі 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Частиною дев`ята статті 187 ЦПК України встановлено, що якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Згідно пункту 1 частини першої статті 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне передати вказану цивільну справу на розгляд за місцезнаходженням нерухомого майна до Добровеличківського районного суду Кіровоградської області., враховуючи, що відповідно до частини першої статті 378 ЦПК України, порушення правил територіальної юрисдикції (підсудності) є підставою для скасування рішення і передачі справи на новий розгляд.
Згідно положень статті 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Керуючись ст. ст. 27, 31, 187 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Передати цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про звернення стягнення на предмет застави та визнання прав власності на нерухоме майно - на розгляд до Добровеличківського районного суду Кіровоградської області.
Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Суддя Н.В. Чернова