Справа № 296/5963/26
2-а/296/80/26
У Х В А Л А
Іменем України
01 червня 2026 року м.Житомир
Суддя Корольовського районного суду міста Житомира в складі Пилипюк Лілія Миколаївна, ознайомившись із матеріалами адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
В С Т А Н О В И Л А:
19 травня 2026 року до Корольовського районного суду міста Житомира надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення. Позовна заява сформована в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) «Електронний суд» 18 травня 2026 року та підписана представником позивача адвокатом Харченком С. В.
Ухвалою судді від 21 травня 2026 року вищевказаний адміністративний позов залишено без руху та надано позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви.
Для усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_2 належало 1) сплатити судовий збір; 3) вказати інші підстави для поновлення строку, оскільки ті підстави пропуску строку звернення до суду, які вже зазначив позивач, не підтверджені доказами та визнані судом неповажними.
27 травня 2026 року до суду від представника позивача адвоката Харченка С. В. надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, до якої додано доказ сплати судового збору та ряд письмових доказів.
Предметом спору за цим позовом є скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному порядку серії ДПО18 № 702175 від 08 лютого 2024 року.
Позов поданий до суду 19 травня 2026 року, тобто з пропуском строку звернення до суду, встановленого ч. 2 ст. 286 КАС України.
Поважність причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом представник позивача пов`язує з тим, що ОСОБА_1 дізнався про існування оскаржуваної постанови лише 06 квітня 2026 року після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження.
Суд ураховує, що ОСОБА_1 вже звертався до Корольовського районного суду міста Житомира з аналогічним позовом (справа № 296/4398/26), який ухвалою судді від 15 квітня 2026 року було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви. Залишаючи позовну заяву без руху, суд, серед іншого, зазначив, що ОСОБА_1 у клопотанні про поновлення строків на оскарження від 09.04.2026 вказував, що про існування оскаржуваної постанови він фактично дізнався 06.04.2026 під час ознайомлення з існуючими виконавчими провадженнями у виконавчій службі, проте доказів на підтвердження вказаних обставин не надав. А тому, суд констатував, що підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду, зазначені ОСОБА_1 у клопотанні про поновлення строку, не є поважними.
В подальшому, ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 11 травня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення повернуто позивачу в зв`язку з неналежним виконанням вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху. Зокрема, позивачем не в повному обсязі не було усунуто недоліки позовної заяви, визначені ухвалою судді від 15 квітня 2026 року, а саме не надано: двох примірників позовної заяви із зазначенням в ній: 1) узгодженого кола відповідачів; 2) поштового індексу позивача по справі; 3) відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін по справі; 4) уточненої прохальної та описової частин щодо вірних реквізитів спірної постанови; 5) відомостей про не вжиття позивачем заходів досудового врегулювання спору, чи перелік таких заходів у випадку їх вжиття; 6) відомостей про не вжиття позивачем заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, чи перелік таких заходів у випадку їх вжиття; 7) відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Відповідно до частини першої статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За приписами ч.1 ст.118 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Дотримання строків звернення до суду з адміністративним позовом є однією з обов`язкових передумов ефективності адміністративних проваджень щодо строку розгляду адміністративних справ, оскільки захист прав, свобод та інтересів осіб безпосередньо залежить від меж їх реалізації у часі. Провадження в адміністративних судах, як спосіб захисту цих прав, базується на процесуальних принципах та забезпечується чітко регламентованими строками. Дотримання цих строків впливає на права та обов`язки учасників адміністративних правовідносин, спонукаючи їх до своєчасного здійснення наданих їм прав чи виконання покладених на них обов`язків.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
У відповідності до ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду встановлені статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України, частинами першою, другою якої передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Так, у випадку пропуску строку щодо подання позовної заяви, підставами для прийняття такого позову є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами).
Під поважними причинами необхідно розуміти лише ті обставини, які були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.
У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строку на оскарження судового рішення, такі підстави.
Переконуючи у поважності причин пропуску звернення до суду з цим позовом, ОСОБА_1 зазначає, що вперше він звернувся до суду із аналогічним позовом 09 квітня 2026 року, проте такий позов було повернуто Корольовським районним судом міста Житомира 11 травня 2026 року внаслідок невиконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху. Вдруге позовна заява подана 19 травня 2026 року.
Суд ураховує, що як перший так і другий позов поданий ОСОБА_1 з пропуском строку звернення до суду та без належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску такого строку. Крім того, повернення судом першої позовної заяви зумовлено неналежним виконанням позивачем вимог процесуального закону та неусунення виявлених недоліків позовної заяви. Позивач ухвалу Корольовського районного суду міста Житомира від 11 травня 2026 року (справа № 296/4398/26) про повернення позовної заяви не оскаржив, вказана ухвала набрала законної сили. Наведене дає підстави для висновку, що позивач визнає той факт, що повернення позовної заяви стало наслідком саме його неналежного виконання вимог процесуального закону.
Повернення позовної заяви внаслідок неналежного виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху не «обнуляє» строк звернення до суду, такий строк не починає рахуватись заново. Такі обставини не можуть свідчити про поважність причин пропуску строку звернення до суду.
Також суд ураховує, що на усунення недоліків позовної заяви в цій справі представник позивача всупереч вимогам ч. 1 ст. 223 КАС України не вказав інших підстав для поновлення строку. Заява про усунення недоліків позовної заяви від 27 травня 2026 року не містить жодного обґрунтування необхідності поновлення строку звернення до суду. Фактично представник позивача подав суду ряд письмових доказів, однак жодним чином не обґрунтував підстав для повторного вирішення питання про поновлення строку звернення до суду, жодним чином не пояснив значення та зміст поданих доказів на підтвердження поважності строку звернення до суду. Суд ураховує, що відповідно до позиції позивача десятиденний строк звернення до суду слід відраховувати, починаючи з 06 квітня 2026 року. Однак, позовна заява надійшла до суду 19 травня 2026 року та не містить доказів на підтвердження поважності причин пропуску цього строку, навіть якщо його обраховувати з 06 квітня 2026 року. Доказів на підтвердження об`єктивної неможливості виконання ухвали суду про залишення позовної без руху в справі № 296/4398/26 позивач не зазначає.
Згідно з ч.2 ст.123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно з п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, у випадках передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Суд ураховує, що представник позивача недоліки, зазначені в ухвалі суду від 21 травня 2026 року в повній мірі не усунув, не вказав інших підстав для поновлення строку звернення до суду з цим позовом, доказів на підтвердження поважності причин пропуску такого строку не надав.
Необхідно зауважити, що законодавче обмеження десятиденним строком звернення до суду щодо оскарження постанови по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків необхідне для досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
На підставі викладеного та відповідно до ст. 123, 169 КАС України, суд визнає вказані позивачем підстави для поновлення строку звернення до суду, не підтвердженими належними доказами, а тому позовну заяву та додані до неї документи слід повернути позивачу у зв`язку з пропуском строку на звернення до суду.
Керуючись ст. 123, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
ПОСТАНОВИЛА:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка подала позов, разом із адміністративним позовом та додатками до нього.
Ухвала може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом 15 днів з дня її складання.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає чинності після закінчення терміну на апеляційне оскарження, а у випадку її оскарження після розгляду апеляційної скарги судом апеляційної інстанції.
Суддя Корольовського районного суду
міста Житомира Лілія ПИЛИПЮК