Справа № 286/1560/26
2-а/296/89/26
У Х В А Л А
Іменем України
про залишення позовної заяви без руху
05 червня 2026 року м.Житомир
Суддя Корольовського районного суду міста Житомира в складі Пилипюк Л. М., ознайомившись із матеріалами адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
В С Т А Н О В И Л А:
29 травня 2026 року до Корольовського районного суду міста Житомира за підсудністю з Овруцького районного суду Житомирської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Ознайомившись з матеріалами позову, приходжу до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Частиною 1 статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
За приписами ч.1 ст.118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Дотримання строків звернення до суду з адміністративним позовом є однією з обов`язкових передумов ефективності адміністративних проваджень щодо строку розгляду адміністративних справ, оскільки захист прав, свобод та інтересів осіб безпосередньо залежить від меж їх реалізації у часі. Провадження в адміністративних судах, як спосіб захисту цих прав, базується на процесуальних принципах та забезпечується чітко регламентованими строками. Дотримання цих строків впливає на права та обов`язки учасників адміністративних правовідносин, спонукаючи їх до своєчасного здійснення наданих їм прав чи виконання покладених на них обов`язків.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
У відповідності до ч. 1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом встановленого строку. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
В свою чергу, наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України.
Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 зазначає, що постановою серії ЕНА № 6842069 від 15 березня 2026 року її притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та застосовано до неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень.
Разом з позовною заявою ОСОБА_1 також заявляє клопотання про поновлення строку звернення до суду, в якому зазначає, що ознайомилась з оскаржуваною постановою лише 29 квітня 2026 року в суді, яким розглядається справа щодо притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Жодних доказів на підтвердження обставин, викладених в клопотанні про поновлення строку звернення до суду, матеріали позову не містять.
Слід звернути увагу, що копія оскаржуваної постанови містить відомості про отримання правопорушником примірника вказаної постанови 16 березня 2026 року. У відповідній графі оскаржуваної постанови наявний підпис правопорушника.
Тоді як до суду позивач звернулась 08 травня 2026 року.
Наведена позивачем підстава для поновлення строку оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності належним чином не обґрунтована та не підтверджена доказами, не містить об`єктивних та поважних причин пропуску строку звернення до суду. Будучи притягненою до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП 16 березня 2026 року, позивач саме з вказаної дати могла та повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів, однак допустила пасивну поведінку, що призвело до пропуску встановленого законом десятиденного строку звернення до суду.
Необхідно зауважити, що законодавче обмеження десятиденним строком звернення до суду щодо оскарження постанови по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків необхідне для досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Враховуючи викладене, суддя визнає наведені позивачем у клопотанні про поновлення строку звернення до суду підстави його пропуску неповажними.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Установлено, що позовна заява не містить відомі номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти щодо відповідачів. Зазначення про те, що засоби зв`язку невідомі є некоректним, оскільки такі є у вільному доступі на офіційному сайті відповідача.
Також установлено, що додані до позовної заяви копії документів не засвідчені належним чином. Напис про засвідчення копії складається зі слів «Згідно з оригіналом», підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії.
Отже, для усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 належить подати до суду позовну заяву в новій редакції (з урахування вказаних недоліків позовної заяви), засвідчити в установленому порядку копії письмових документів, які подані в якості додатків до позовної заяви, казати інші підстави для поновлення строку звернення до суду та надати докази на підтвердження відповідних обставин.
Враховуючи викладене, на підставі ч. 1 ст. 123 КАС України, приходжу до висновку про наявність процесуальних підстав для залишення адміністративного позову без руху.
Керуючись ст. 123, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
У Х В А Л И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Корольовського районного суду
міста Житомира Лілія ПИЛИПЮК