УХВАЛА
04 червня 2026 року
м. Київ
справа № 755/19265/24
провадження № 61-3671ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 02 липня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 грудня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , до держави російська федерація про відшкодування шкоди,
ВСТАНОВИВ:
17 березня 2026 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 02 липня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 грудня 2025 року в указаній справі.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 заявила клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, яке мотивоване тим, що повний текст постанови Київського апеляційного суду від 16 грудня 2025 року на її адресу не надходив. З текстом зазначеної постанови вона ознайомилась в Єдиному державному реєстрі судових рішень 16 березня 2026 року.
Верховний Суд своєю ухвалою від 30 березня 2026 року касаційну скаргу залишив без руху та надав строк для усунення недоліків, запропонувавши ОСОБА_1 надати суду докази, що підтверджують порушення Київським апеляційним судом порядку вручення постанови від 16 грудня 2025 року. Роз`яснив, що на підтвердження наведених обставин заявниця має надати відповідні докази в оригіналах або завірені в установленому порядку їх копії, якими можуть бути довідка із суду, копії матеріалів справи тощо.
Зазначив, що на стадії відкриття касаційного провадження Верховний Суд не має можливості перевірити наявність чи відсутність доказів на підтвердження надсилання/вручення судом апеляційної інстанції копії рішення заявнику, оскільки за правилом частини сьомої статті 394 ЦПК України питання про витребування матеріалів справи вирішується під час відкриття касаційного провадження.
Також суд роз`яснив наслідки невиконання вказаної ухвали.
Копія ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху направлялася ОСОБА_1 на адресу, зазначену у касаційній скарзі.
Відповідно до даних автоматизованої системи документообігу суду
29 квітня 2026 року до Верховного Суду повернулося рекомендоване поштове відправлення № R067142106997, яким ОСОБА_1 було надіслано копію ухвали суду касаційної інстанції від 30 березня 2026 року, з відміткою поштового відділення про причину повернення - «закінчення встановленого терміну зберігання».
04 травня 2026 року копію ухвали суду касаційної інстанції від 30 березня 2026 року повторно надіслано на поштову адресу заявниці.
18 травня 2026 року поштове відправлення R067162607992 вручено
ОСОБА_1 , що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке наявне в матеріалах касаційного провадження.
У наданий судом строк ОСОБА_1 на виконання вимог ухвали від
30 березня 2026 року засобами поштового зв`язку подала до Верховного Суду заяву про усунення недоліків, у якій зазначила, що справа
№ 755/19265/24 розглядалась апеляційним судом за відсутності учасників справи, на підставі наявних у справі даних і доказів, про що зазначено в оскаржуваній постанові, повний текст якої не було вручено їй у день його проголошення та після цього, тому в заявниці відсутні докази щодо отримання нею постанови Київського апеляційного суду від 16 грудня
2025 року. Зазначене рішення суду також не надсилалось їй через мобільний застосунок «Дія». Доказів реєстрації ОСОБА_1 у системі «Електронний суд» матеріали справи не містять. Крім того, заявниця звертає увагу суду, що суд апеляційної інстанції розглядав справу 755/19265/24 за матеріалами в паперовій формі, тому вважає, що у цій справі суд апеляційної інстанції був зобов`язаний надіслати позивачці постанову у паперовій формі рекомендованим листом. Оскільки цей обов`язок виконано не було, у позивачки відсутні будь-які докази щодо вручення їй Київським апеляційним судом постанови від 16 грудня 2025 року.
Вивчивши надані на усунення недоліків матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про повернення касаційної скарги з огляду на таке.
Відповідно до частин третьої та п`ятої статті 272 ЦПК України у разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складення в електронній формі у порядку, встановленому законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
У разі доведення заявником недотримання апеляційним судом вимог, встановлених статтею 272 ЦПК України, щодо порядку видачі або направлення копій судових рішень, то в цьому випадку для відліку строку на касаційне оскарження застосовуються положення частини другої статті 390 ЦПК України, відповідно до якої заявник має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження в разі подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2024 року у справі № 454/1883/22 (провадження № 14-117цс23) зроблено висновок, що надсилання судового рішення в той чи інший спосіб учаснику справи є процесуальним обов`язком суду. Відомості про вручення (доставлення) рішення суду учаснику справи містяться у розписці про вручення, у повідомленні про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи, у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, а також у документах, визначених пунктами 4, 5 частини шостої статті 272 ЦПК України (в редакції, чинній на час ухвалення судом першої інстанції рішення). У разі відсутності таких відомостей судове рішення вважається не врученим.
Наведені ОСОБА_1 у заяві про усунення недоліків доводи є недостатніми для вирішення питання щодо можливості поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, оскільки не підтверджують / не спростовують недотримання Київським апеляційним судом вимог, встановлених у статті 272 ЦПК України щодо порядку видачі або направлення судового рішення.
В ухвалі від 30 березня 2026 року Верховний Суд зокрема роз`яснив заявниці, що на підтвердження наведених обставин вона має надати відповідні докази в оригіналах або завірені в установленому порядку їх копії, якими можуть бути довідка із суду, копії матеріалів справи тощо.
Дослідження документів у справі № 755/19265/24, які наявні в системі «Електронний суд», не дають достатньої можливості суду самостійно встановити обставини, на які посилається заявниця, як на поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження.
Верховний Суд повторно зазначає, що на стадії відкриття касаційного провадження Верховний Суд не має можливості перевірити наявність чи відсутність доказів в матеріалах справи на підтвердження поважності пропуску строку на касаційне оскарження, оскільки за правилом частини сьомої статті 394 ЦПК України питання про витребування матеріалів справи вирішується під час відкриття касаційного провадження.
За таких обставин суд касаційної інстанції позбавлений можливості вирішити питання щодо поважності причин пропуску заявницею строку на касаційне оскарження.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, може бути визнано порушенням права на справедливий судовий розгляд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, в аспекті дотримання принципу правової визначеності, який включає принцип остаточності судового рішення.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
За змістом статті 185 ЦПК України, якщо заявник не усунув недоліки скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається заявнику.
Оскільки, у наданий судом строк ОСОБА_1 не усунула недоліки, про які вказано в ухвалі Верховного Суду від 30 березня 2026 року, що перешкоджає суду касаційної інстанції вирішити питання про відкриття касаційного провадження, тому наявні підстави для повернення касаційної скарги заявниці.
Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення (частина сьома статті 185 ЦПК України).
Верховний Суд вважає за необхідне роз`яснити заявникові, що повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи особисто або через представника.
Керуючись статтями 185, 393 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 02 липня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 грудня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , до держави російська федерація про відшкодування шкоди визнати неподаною та повернути.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Коротенко